Менше холестерину та більше сої: як харчова алергія диктує хворому меню

У дослідженні, організованому фахівцями з Університетського медичного центру Утрехта, взяли участь 73 дорослих із підтвердженими харчовими алергіями (70% жінок) та 415 осіб контрольної групи, подібні за віком.

Учасників із алергіями поділили на три групи:

1. алергія на молоко чи яйця (16 осіб),
2. алергія на арахіс чи горіхи (35 осіб)
3. і комбінована алергія на обидві категорії (22 особи).

Для оцінки складу раціону використовували метод 24-годинних опитувань. Результати показали, що алергія значним чином відбивається на профілі нутрієнтів у раціоні алергіків. Зокрема, люди з алергією на молоко чи яйця, а також ті, хто має комбіновану алергію на молоко \ яйця та арахіс \ горіхи, споживали менше холестерину, коротколанцюгових і середньоланцюгових жирних кислот.

Водночас група зі змішаною алергією показала вищі показники споживання клітковини та певних сполук із соєвих бобів (дайдзеїну та геністеїну).

Окрім того, в групах із алергією на молоко/яйця та зі змішаною алергією було значно нижчим, ніж у загальній популяції, споживання низки жирних кислот, таких як масляна, капронова, каприлова, капринова, лауринова, міристолеїнова та кон’югована лінолева кислоти. Різниця в середніх рівнях споживання цих сполук становила від 1,3 до 3,2 раза.

Група зі змішаною алергією також вирізнялася підвищеним споживанням сполук з перцю, таких як капсіаносіди та капсаїциноїди — у 1,7–1,8 раза.

Примітно, що дослідники не виявили значних відмінностей у раціоні (порівняно із загальною популяцією) в групі з алергією на арахіс/горіхи.