Канадські фахівці зіставили результати лікування дерматофітного оніхомікозу у мета-аналізі та дійшли до висновку, що пульс-терапія протигрибковими засобами не відрізняється за безпекою та ефективністю від безперервної.
У дослідженні, яке вважається першим у своєму роді, спеціалісти з Університету Торонто використовували PubMed для пошуку рандомізованих контрольованих досліджень, у яких оцінювалася ефективність пероральних протигрибкових препаратів. При цьому випробування кетоконазолу та гризеофульвіну виключили, оскільки зазначені антимікотики більше не показані для застосування при цьому стані.
Загалом до аналізу увійшло 22 дослідження, які включали 4205 пацієнтів. Оцінка ефективності лікування ґрунтувалася на частоті одужання.
Дослідники не знайшли відмінностей в ефективності чи безпеці між пульсовим і безперервним режимами лікування тербінафіном, а також між пульсовим і безперервним режимами лікування ітраконазолом при дерматофітному оніхомікозі ніг.
Порівняно з плацебо, найбільш успішним режимом були: безперервний прийом тербінафіну по 250 мг на день протягом 24 тижнів; безперервний прийом тербінафіну по 250 мг на день протягом 16 тижнів.
«Хоча безперервний прийом 250 мг тербінафіну протягом 24 тижнів мав значно більшу ймовірність призвести до мікологічного одужання, ніж безперервний прийом ітраконазолу в дозі 200 мг протягом 12 тижнів і щотижневий прийом флуконазолу (150–450 мг), він суттєво не відрізняється від інших схем. Враховуючи життєвий цикл дерматофіта, пульс-терапія теоретично має бути такою ж ефективною, як і безперервна терапія, або ж навіть більш ефективною: раптова висока концентрація протигрибкового препарату усуває гіфи, зберігаючи вже присутні спори. Під час «вимкненої» частини курсу ці спори можуть прорости та бути усунені під час наступного імпульсу. Безперервна терапія зберігає спори, дозволяючи їм прорости після завершення лікування», — вважають автори роботи.
Втім, вони зазначили, що в обох варіантах може статися так, що залишкові спори, які не видалили до кінця терапії, залишаються проростати далі й це сприяє стійкості оніхомікозу.
Автори також не помітили суттєвих відмінностей у ризику виникнення побічних ефектів між будь-якими безперервними та пульсовими режимами лікування тербінафіном, ітраконазолом і флуконазолом.
