- Категорія
- Новини
Деяким пацієнтам з лейкозом можна призначати коротші курси лікування
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
181
Лікарі з Техаського онкологічного центру Андерсона в Х’юстоні запропонували на щорічній зустрічі Американського товариства клінічної онкології (ASCO) менш токсичний варіант лікування раку крові.
У багатоцентровому ретроспективному аналізі скорочений курс азацитидину протягом 7 днів плюс венетоклакс протягом 7 днів показав таку ж ефективність, як і стандартна двохкомопнентна хіміотерапія (гіпометилюючий агент плюс венетоклакс) у літніх і непридатних за станом здоров’я пацієнтів з нещодавно діагностованим гострим мієлоїдним лейкозом.
У той же час терапія азацитидином і венетоклаксом — схема «7+7» — була пов’язана з меншою потребою в переливанні тромбоцитів і нижчою 8-тижневою смертністю, отже така схема може бути кращим варіантів для певних груп пацієнтів.
Композитний показник повної ремісії, що включав повну ремісію з повним відновленням чи без нього, був ідентичним у 72% серед 82 пацієнтів, які отримували лікування за схемою «7+7», і 166 пацієнтів, які отримували стандартну терапію, а показник повної ремісії (CR) становив 57% і 55% відповідно.
Середня кількість циклів до першої відповіді становила один в обох групах, але у групі «7+7» більше одного циклу для досягнення першої відповіді потребували 42% респондентів — порівняно з лише 1% у групі стандартної терапії.
Середня кількість циклів для досягнення оптимальної відповіді становила два в групі «7+7» і один у групі стандартної терапії.
Рівень смертності через 4 тижні був подібним (2% для «7+7» проти 5% при стандартній терапії). Проте через 8 тижнів рівень смертності був значно вищим у групі стандартної терапії (6% проти 16%). Медіана загальної виживаності становила 11,2 місяців проти 10,3 місяців, а середня 2-річна виживаність — 27,7% проти 33,6% відповідно. Безподійна виживаність становила 6,5 проти 7,4 місяців, а 2-річна безподійна виживаність становила 24,5% проти 27,0% відповідно.
Пацієнти з групи «7+7» рідше потребували переливання тромбоцитів під час лікування 1 (62% проти 77%), при цьому частота нейтропенічної лихоманки та потреби в переливанні еритроцитів на першому циклі були подібними в двох групах.
Загалом дл дослідження було відібрано 82 пацієнта, що проходили лікування за схемою «7+7», і 166 які отримували стандартну терапію гіпометилюючим агентом плюс венетоклакс протягом 21-28 днів. Відзначається, що когорти були досить неоднорідними стосовно мутацій, центрів лікування, попередніх схем терапії тощо.