Діабет 2 типу: тирзепатид швидко допомагає досягти цільових показників глікованого гемоглобіну

Діабет 2 типу: тирзепатид швидко допомагає досягти цільових показників глікованого гемоглобіну

У дорослих з діабетом 2 типу, які отримували тирзепатид, цільові показники глікогемоглобіну досягалися за коротший проміжок часу, ніж у тих, хто приймав семаглутид або деглудек інсулін.

Згідно з даними, представленими на щорічних зборах Європейської асоціації з вивчення діабету, тирзепатид (Mounjaro, Eli Lilly) перевершував семаглутид (Ozempic, Novo Nordisk) та титрований інсулін деглудек (Tresiba, Novo Nordisk) за середнім часом досягнення цільового рівня.

Також тирзепатид в більш короткі терміни забезпечував втрату маси тіла при застосуванні у будь-якій дозі.

«Тирзепатид імітує дію природних гормонів, що вивільняють інсулін і пригнічують апетит. Швидкість настання ефекту – зниження рівня глюкози та втрата ваги – допоможе запобігти довгостроковим ускладненням у дорослих з діабетом 2 типу», – зазначили дослідники, які представили результати аналізу КД SURPASS-2 та SURPASS-3.

У SURPASS-2 людям з діабетом 2 типу випадково призначали 5 мг, 10 мг або 15 мг тирзепатиду або 1 мг семаглутиду протягом 40 тижнів; у SURPASS-3 учасникам випадково призначали тирзепатид або титрований інсулін деглудек терміном на 52 тижні. В обох дослідженнях пацієнти також приймали добову дозу 1500 мг метформіну.

В обох дослідженнях у пацієнтів, які приймали тирзепатид, спостерігалося більше зниження рівня HbA1c та маси тіла, ніж у пацієнтів, які застосовували семаглутид або інсулін деглудек.

У SURPASS-2 середній час досягнення рівня HbA1c менше 7% склав 8,1 тижня для тих, хто приймав тирзепатид (незалежно від дози), порівняно з 12 тижнями для групи семаглутиду.

Середній час досягнення HbA1c 6,5% також був нижчим при застосуванні тирзепатиду порівняно з семаглутидом (12,1 тижня проти 15,7 тижня).

Дорослі, які приймали тирзепатид у дозі 10 або 15 мг, досягли втрати маси тіла на 5% на 12 тижнів раніше, ніж пацієнти, які приймали семаглутид, а пацієнти, які отримували тирзепатид у дозі 5 мг, досягли втрати маси тіла на 5% на 8 тижнів раніше, ніж у групі семаглутіду.

У дослідженні SURPASS-3 пацієнти, які приймали тирзепатид, досягли рівня HbA1c менше 7% у середньому за 8,1 тижня порівняно з 12,1 тижнем в осіб, які приймали деглудек інсулін. Середній час досягнення рівня HbA1c 6,5% або менше становив 12,1 тижня у групі тирзепатиду порівняно з 24,1 тижнями у групі інсуліну деглудек.

У SURPASS-2 ризик гіпоглікемії був приблихзно однаковим у обох групах, у SURPASS-3 – нижчим у тих, хто приймав тирзепатид.