- Категорія
- Новини
Рефлюксна хвороба: знайдено гідну альтернативу інгібіторам протонної помпи
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
1003
За твердженням американських фахівців, новий калій-конкурентний блокатор кислоти забезпечує «повне, швидке та стійке» полегшення при неерозивній рефлюксній хворобі.
Як заявили експерти медичного центру MetroHealth (США), у їх випробуванні вонопразан – новий калій-конкурентний блокатор соляної кислоти, який приймався постійно – перевершив плацебо у лікуванні епізодичної печії у пацієнтів з неерозивною рефлюксною хворобою і може стати чудовою альтернативою щодня.
Дослідження за участю 458 пацієнтів із печією показало, що цей препарат виявляє фармакокінетичні та фармакодинамічні властивості, які роблять його відмінним кандидатом на роль препарату для терапії ГЕРХ «на вимогу».
«Є потреба у переривчастій терапії ГЕРХ, особливо у пацієнтів з неерозивною рефлюксною хворобою та епізодичною печією. Терапія «на вимогу» («on-demand») — це непостійний терапевтичний підхід до ГЕРХ, коли пацієнти самі визначають, коли їм потрібно прийняти ліки та як довго їх приймати», — вважають автори дослідження.
За їхніми словами, при лікуванні онопразаном максимальна дія на внутрішньошлунковий рН досягається протягом 30 хвилин після прийому — жоден з доступних в цей час інгібіторів протонної помпи (ІПП) не має такого впливу на внутрішньошлунковий рН, до того ж протягом такого короткого періоду часу.
«Вонопразан на вимогу у всіх протестованих дозах значно перевищував плацебо у забезпеченні повного (протягом 3 годин після прийому), швидкого (протягом 1 години після прийому) та стійкого (протягом перших 24 годин після прийому) усунення печії у пацієнтів з ГЕРХ», – повідомили автори.
За підсумком повне та стійке купірування епізодів печії було досягнуто у 56% у групі 10 мг вонопразану, 60,6% у групі 20 мг та 70% у групі 40 мг порівняно з 27,3% у групі плацебо.
Окремо зазначається, що дози вонопразану 10 мг та 20 мг були однаково ефективні, тоді як 40 мг забезпечувала «обмежену додаткову користь» порівняно з нижчими дозами.
Важливо, що при лікуванні вонопразаном не спостерігалося серйозних небажаних явищ: 21,3% пацієнтів, які отримували плацебо, повідомили про небажані явища, що виникли під час лікування, порівняно з 16,3% пацієнтів, які отримували 10 мг вонопразану, 18,4% пацієнтів, які отримували 20 мг, та 16,7% пацієнтів, які отримували 40 мг.
«Вонопразан, на відміну від ІПП, потенційні ліки «на вимогу» для пацієнтів з ГЕРХ з епізодичною печією. Підхід on-demand дозволяє пацієнтам краще контролювати своє лікування, зробити його більш економічним, одночасно позбавившись побоювань з приводу перманентного прийому антирефлюксних препаратів та їхніх побічних ефектів», — резюмували дослідники.