Тестостерон визначає не лише маскулінність 

Про це, а також про аспекти ролі тестостерону у метаболічному здоров’ї, довголітті, підтримці когніції, щодо корекції його дефіциту та про замісну терапію, говоримо сьогодні з лікарем-терапевтом, дієтологом, сімейним лікарем, клінічним біохіміком, медичним директором ГО «Сильні серця» Наталею СУСЛОВОЮ.

Про тестостерон у загальних рисах

Що слід знати про тестостерон, крім того, що це – чоловічий статевий гормон?

Передусім те, що йдеться не лише про мужність чи лібідо, про жінку або чоловіка. Тестостерон давно вийшов за межі уявлень про «гормон мужності» чи виключно статеву активність – це гормон молодості.

Сьогодні його розглядають як один з ключових регуляторів енергетичного обміну, психоемоційного стану та якості життя в цілому – і в чоловіків, і в жінок.

Зниження рівня тестостерону супроводжується втомлюваністю, апатією, порушеннями концентрації, сну та настрою. Нерідко це поєднується зі змінами складу тіла – зростанням маси, втратою м’язової тканини, відчуттям «виснаження без причини».

Проблема в тому, що навіть при лабораторних показниках «у межах норми» рівень тестостерону може бути функціонально недостатнім – не відповідати віку, стану пацієнта чи гормональному фону в цілому. Часто виявляють супутні дисбаланси: підвищений або знижений кортизол, дефіцит сну, мікронутрієнтів чи інших гормонів-«компаньйонів» тестостеронової активності.

А ще тестостерон:

• регулює обмін речовин,
• підтримує здоров’я серцево-судинної системи,
• впливає на щільність кісток,
• ріст м’язової тканини,
• когнітивні функції,
• бере участь у контролі рівня глюкози та впливає на чутливість клітин до інсуліну (тому його дисбаланс напряму пов’язаний з ризиком розвитку метаболічного синдрому та цукрового діабету),
• впливає на процеси запалення тощо.

Отже, сучасний підхід до оцінки тестостерону – це не «підвищення гормону за будь-яку ціну», а пошук причин енергетичного дефіциту й відновлення системної рівноваги організму.

Діагностика та лікування гіпогонадизму

За яких клінічних симптомів варто перевірити рівень тестостерону, з якими станами їх легко переплутати?

На жаль, часто ці симптоми помилково відносять до дистресу, депресії, вікових змін або перевтоми. Тому слід пам’ятати й про можливо низький рівень тестостерону, коли людина скаржиться на:

- хронічну втому, відсутність енергії та мотивації;

- зниження концентрації уваги;

- порушення сну, емоційна неврівноваженість, дратівливість;

- зменшення м’язової маси;

- збільшення маси тіла (особливо, абдомінального жиру);

- зниження лібідо.

Загалом, слід пам’ятати, що після 35 років фізіологічні рівні гормонів починають знижуватися – у когось раніше, а в когось — трохи пізніше.

Але, з огляду на темп нашого життя, хронічний стрес, харчування, яке часто здоровим не назвеш, зниження гормонального фону може відбуватися у будь-якому віці. І порушення ериктильної функції у чоловіків на такому тлі – це крапля в морі, є набагато серйозніші проблеми, асоційовані з дисбалансом гормонів, у т.ч. тестостерону – від загальної слабкості, набору ваги аж до інсулінорезистентності, ризиків ЦД з усіма його ускладненнями, артеріальної гіпертензії тощо.

Так званих «масок» у гормональних дефіцитів дуже багато, і лікарі найчастіше спочатку підозрюють багато чого іншого – вітамінодефіцити, залізодефіцит, гіпотиреоз тощо, а про статеві гормони згадує чомусь останньою чергою. Дарма, адже андрогенодефіцит може настати вже у 30-40 років.

Хто кандидат на замісну гормональну терапію тестостероном?

Призначається замісна гормональна терапія (ЗГТ) у випадку наявності клінічної картини – симптомів андрогенної недостатності + підтвердженого низького рівеня тестостерону у сироватці крові.

Але, якщо ми бачимо в аналізах навіть тенденцію – наближення до нижньої межі норми (порогові/референтні значення встановлює лабораторія залежно від методу), це вже можемо розцінювати як андрогенний дефіцит, а пацієнта – як кандидата на призначення замісної гормонотерапії.

Зверніть увагу, що для призначення ЗГТ дуже важливо потрапити у т.з. терапевтичне вікно – період від моменту появи перших ознак гормонального дефіциту + не більш як 10 років перебування пацієнта у клімактеричному періоді (менопаузі у жінок, андропаузі у чоловіків).

Призначення ЗГТ у цей період життя людини справді може покращити якість життя, запобігти виникненню/прогресуванню артеріальної гіпертензії, інших ССЗ, цукрового діабету тощо.

Терапевтичне вікно визначає ще й безпечність ЗГТ, адже в іншому випадку зростають ризики онкозахворювань та інші.

Наскільки безпечно лікування тестостероном – чи є ризик серцево-судинних подій, раку простати, тромбозів тощо?

Ми маємо призначати таку терапію дуже індивідуально, виключивши наявність у пацієнта протипоказань:

- вагітність та лактація;

- активні важкі хвороби печінки та нирок;

- рак молочної залози або інші гормонозалежні пухлини;

- тромбоемболії в анамнезі;

- ранній період (перші 6 міс.) після інфаркту міокарда, інсульту;

- важка гіпертонія, що не піддається контролю;

- алергія на компоненти препарату (зустрічається вкрай рідко) або на інші ЛЗ.

Отже, маємо врахувати ці ризики, дуже ретельно зібрати анамнез пацієнта/пацієнтки, сімейний анамнез, обов’язково призначити аналіз на онкомаркери, виключити гострі захворювання, обструкції, хвороби сечовидільної системи, і лише після такого детального аналізу приймати рішення про призначення ЗГТ, про її форму тощо.

Існує чимало форм введення препарату для ЗГТ: пероральні таблетки, ін’єкції, трансдермальні пластирі та гелі, вагінальні препарати та креми, пелети.

Кожна з форм може дещо збільшувати навантаження на певні органи або системи (наприклад, таблетки – на печінку тощо), натомість допомагає захистити уразливіші. Мінімізувати ризик тромбоемболій, приміром, можна, обравши замість оральної форми топічну – біоідентичний гель чи крем.

Який контроль потрібен під час ЗГТ?

Необхідні регулярні медичні обстеження.

Через 6-7 тижнів робимо контрольні аналізи, щоб відкоригувати дозу та тривалість курсу лікування.

Через півтора-два місяці після початку лікування – робимо контрольний аналіз, щоб подивитися як змінюються показники – як відбувається насичення гормоном.

Потім контроль через 3 місяці, а надалі, за рішенням лікаря – це може бути кожні 3 або 6 місяців. Або ж, наприклад, якщо це така мʼяка гормонотерапія з естрогенами, прогестероном тощо, якщо немає ризиків за іншими показниками (АТ тощо), можемо призначати ЗГТ терміном до пʼяти років.

Але, повторюю – все дуже індивідуально!

Крім аналізів, слід контролювати й динаміку клінічних симптомів. Адже ми лікуємо не аналізи, а людину. Коли бачимо, що самопочуття пацієнта покращується, людина краще спить, поступово стає активнішою фізично, до неї повертається гарний настрій, підвищується лібідо, – маємо привід радіти, адже це означає, що ліки працюють, що вони спроможні згодом виправити гормональний дисбаланс.

Як гормональні препарати поєднується з іншими лікарськими засобами?

Жодної негативної взаємодії з іншими ліками. Адже йдеться про природне заміщення дефіциту.

Навпаки, на тлі ЗГТ ефекти лікування, наприклад, антидепресантами, настають швидше.

Ще один частий варіант – відсутність успіху терапії тривожних розладів чи порушення сну, яка цілком може бути пов’язана саме з гормональним дисбалансом, компенсувавши який за допомогою ЗГТ, ми отримаємо нарешті очікуваний результат, натомість від ліків для покращення сну та проти тривоги можна буде відмовитися.

Ви розпочали з того, що тестостерон – гормон молодості, чи варто призначати його при віковому зниженні гормону без наявних симптомів?

Повертаємось до поняття терапевтичного вікна – 10 років після початку мено-, андропаузи. Все слід робити вчасно, інакше замість покращення здоров’я та подовження якості життя, отримаємо протилежне – ризики онкології й інші.

З іншого боку, якщо людина у віці у 35-40 років мириться з тими всіма симптомами, про які ми говорили, вважаючи, що треба зачекати з лікуванням, поки рівень гормону знизиться критично… Що ж, мабуть, не поталанило зустріти лікаря, який би пояснив всі переваги гормональної корекції проти ризиків ігнорування недостатності/дефіциту гормонів.

Тож, шукайте гарного лікаря, в Україні таких чимало!