Лікування тестостероном не уповільнює розвиток діабету і не підвищує шанси на ремісію

Лікування тестостероном не уповільнює розвиток діабету і не підвищує шанси на ремісію

Останнім часом у медичній спільноті велася дискусія щодо впливу екзогенного тестостерону на розвиток цього поширеного метаболічного захворювання чоловіків. Але нещодавнє дослідження, схоже, поставило у ній крапку.

Згідно з даними нового випрбування фахівців із США, чоловіки з переддіабетом, які отримували замісну терапію тестостероном, мали такі ж показники прогресування діабету, як і учасники з контрольної групи.

У дослідженні TRAVERSE чоловіки віком від 45 до 80 років з гіпогонадизмом були випадковим чином розподілені у співвідношення 1:1

  1. в групу, де учасники отримували гель на основі тестостерону (AbbVie)
  2. або плацебо.

Як зрештою виявилося,терапія тестостероном не вливала на результати глікемії порівняно з плацебо.

Загадом до TRAVERSE було зараховано 3880 чоловіків з діабетом (середній вік 63,2 року), з яких 1 917 отримували терапію тестостероном, а 1 963 — плацебо. Середній період спостереження становив 33,5 місяця для групи лікування тестостероном та 33,3 місяця для контрольної групи. Показники ремісії діабету не відрізнялися між групами протягом усього періоду спостереження.

У чоловіків, які отримували тестостерон, відзначалася вища частота випадків венозної тромбоемболії, фібриляції передсердь і гострого ураження нирок, ніж у групі плацебо.

Деякі попередні досліджування пов’язували низький рівень тестостерону у чоловіків з підвищеним ризиком розвитку діабету 2 типу у старшому віці.