В12: велике значення маленького нутрієнта

В12: велике значення маленького нутрієнта /freepik

Специфічних проявів В12-дефіциту не існує, саме тому діагностичний процес може тривати доволі довго. Натомість відомі особливості щодо умов його формування та найбільш схильних до цього категорій пацієнтів. Їх слід знати, адже дефіцит цього вітаміну критичний.

Отже, як розпізнати В12-дефіцит під масками інших порушень та як допомогти пацієнтові повернути його нормальний рівень розповіла в рамках конференції, організованої Школою інноваційної медицини Ольга СЕЛЮК, старший викладач кафедри військової загальної практики — сімейної медицини, підполковник медичної служби, доктор філософії.

Ольга Селюк, старший викладач кафедри військової загальної практики — сімейної медицини, підполковник медичної служби, доктор філософії. /Фото з особистого архіву
Ольга Селюк, старший викладач кафедри військової загальної практики — сімейної медицини, підполковник медичної служби, доктор філософії. Фото з особистого архіву

Факти про В12

Вітамін В12 (кобаламін) – водорозчинний. Це складна молекула, в якій атом кобальту міститься в коріновому кільці. Джерело В12 – тваринний білок. 

Вітамін В12 бере активну участь у різноманітних метаболічних процесах та кровотворенні, знижує рівень гомоцистеїну, захищаючи так серце та судини, регулює вуглеводний та жировий обмін. Але особливо чутливою до рівня кобаламіну є наша нервова система. Важливо знати, що він необхідний також для нормальної роботи головного мозку, для вироблення енергії, працездатності і навіть гарного настрою, адже В12 необхідний для синтезу серотоніну.

Вітамін В12 має властивість накопичуватися. Зокрема, половина його запасів зберігається у печінці, тож в нормі ми маємо його запас на декілька років, але потім він починає вичерпуватися під дією різних чинників. Наприклад, люди, які переходять до начебто корисної вегетаріанської дієти чи сироїдіння, не відразу відчувають негаразди (дефіцит через неправильне харчування у вегетаріанців розвивається через 10–20 років). Навпаки, якщо до того людина споживала м’ясо у великій кількості, то перший час навіть відчуватиме позитивні зміни у самопочутті. Натомість за кілька років більшість людей, як правило, повертаються до звичайної дієти, так і не відчувши, на щастя, перших симптомів В12-дефіциту.

Прояви нестачі В12

У деяких випадках цей дефіцит може викликати неврологічні та гематологічні ознаки та симптоми, що й ускладнює діагностичний процес, адже, якщо дефіцит спершу проявляється неврологічними ознаками, Але нестача або низькі/граничні рівні вітаміну B12 (193-982 пг/мл) у безсимптомних осіб зустрічаються набагато частіше.

Отже, оскільки найважливіші його функцій полягають у відновленні клітин (синтез ДНК, РНК та відновлення й диференціація клітин), функціонування нервової системи (формування мієлінової оболонки навколо нейронів, передача нейронних імпульсів) та утворення та функціонування клітин крові (синтез клітин крові, зокрема, еритроцитів, транспорт кисню та функціонування імунної системи), то й симптоми, на які скаржаться люди з нестачею В12 – найрізноманітніші, від анемій, втрати балансу (хитання при ході), «туман у голові», оніміння кінцівок, втомлюваність, погіршення пам’яті.

Симптоми дефіциту вітамінів групи В

  • В1 — дистальна сенсомоторна полінейропатія;
  • В6 – дистальна сенсорна полінейропатія з онімінням та парестезіями, нападами клоніко-тонічних судом;
  • В12 – перніціозна анемія з підгострою дегенерацією спинного мозку з дистальною сенсорною периферичною полінейропатією та випадінням сухожилкових рефлексів.

В групі ризику розвитку нестачі/дефіциту вітаміну В12:

  • вік 75 + через уповільнення метаболічних процесів;
  • після баріатричної операції зі зменшення шлунку або через встановлення інтрагастральних балонів як одного з етапів підготоки до баріатричної хірургії;
  • при безконтрольному прийомі ЛЗ проти печії, колхіцину, антибіотиків, протисудомних препаратів та комбінованих оральних контрацептивів;
  • при захворюваннях ШКТ (НВК, хвороба Крона, атрофічний гастрит);
  • прихильники суворого вегетаріанства або сироїди;
  • люди, які зловживають алкоголем.

В12-дефіцит – це біль в буквальному сенсі

Системний огляд та метааналіз клінічних досліджень застосування вітамінів групи В при периферичних нейропатіях підтверджують, що такі больові синдроми насправді супроводжуються дефіцитом вітамінів цієї групи, зокрема, В12-дефіцитом.

Отже, наразі накопичено чимало доказових даних щодо позитивного впливу комплексу вітамінів В на автономну нервову систему, зокрема, прискорення репарації периферичних нервів – посилення їх регенерації та відновлення функцій.

Призначення вітамінів групи В є ефективним також при ноцицептивному болю й можуть знижувати інтенсивність болю у пацієнтів з мігренню, для полегшення болю обличчя тощо.

Клінічний випадок

Велика проблема пацієнтів з дефіцитом В12 – коморбідність. Адже через наявність декількох захворювань, люди або приймають ліки, що сприяють розвитку дефіциту В12, або самі ці захворювання є фактором ризику його розвитку через погане засвоювання в організмі. Найчастіше це притаманне людям старшого віку.

Але інколи В12-дефіцит доводиться констатувати у людей молодого віку. Так, до шпиталю звернулася пацієнтка 45 років, яка працює тренером з йоги й веде активний блог у соцмережах про здоровий спосіб життя. Останнє уточнення – до того зауваження, що ми робили на початку нашої розмови, а саме, про «начебто корисну вегетаріанську дієту».

Пацієнтка скаржилася на парестезії переважно в дистальних відділах верхніх та нижніх кінцівок (оніміння, печіння, відчуття «повзання мурашок» тощо) протягом трьох місяців.

Жінка пройшла обстеження у невролога та лікувалася з приводу шийного остеохондрозу. Ефекту від лікування не було.

Останнім місяцем жінка зазначає про наростання загальної слабкості, появу частих епізодів головного болю переважно дифузного характеру, запаморочення, ахілії (відсутність у шлунковому соку соляної кислоти і пепсину, в результаті, що проявляється короткочасним ріжучим болем, печією, нудотою, блюванням та проносами), глоссодінії (відчуття печіння у роті).

У зв’язку з цим, жінка обстежувалася повторно. Лікували ДППГ (доброякісне пароксизмальне позиційне головокружіння) та цервікокраніалгію. Ефекту від лікування не було.

В останній тиждень зазначає появу хиткості при ході без чіткої латералізації, певну нестійкість пози, погіршення гостроти зору. Оглянута офтальмологом: гострої патології не виявлено, проте зниження зору констатовано. 

Пацієнтка також повідомила про розлади настрою (апатичність, втрату інтересу до роботи, оточення тощо), що є вегетаріанкою протягом останніх 17 років.

На прийомі:

  • пацієнтка пройшла шкалу HADS (госпітальна шкала тривоги): щодо депресії – 9 балів, тривоги – 10, що свідчить про субклінічний тривожно-депресивний синдром (цей діагноз може виставляти та призначати лікування сімейний лікар або невролог);
  • загальний аналіз крові: гіперхромна макроцитарна анемія;
  • визначення гомоцистеїну: незначне підвищення – 22 μmol/L (норма – до 15 μmol/L, для людей 65+ — до 20 μmol/L);
  • визначення вітаміну В12 – у тричі нижче від норми – 62,72 пікограм/мл проти норми – 190-982 пг/мл.

Оскільки у пацієнтки спостерігалося зниження рефлексів, було виконано МРТ шийного та грудного відділів хребта: гіперінтенсивні сигнали на Т2-зважених зображеннях від задніх та бокових канатиків спинного мозку.

Діагноз: гіпохромна В12-дефіцитна анемія, фунікулярний мієлоз.

Лікування: вітамін В12 (Метилкобаламін) протягом місяця; дієтичне харчування з підвищеним вмістом вітаміну В12 (печінка, мʼясо, риба, морепродукти, молочні та кисломолочні продукти, яйця. Вегетаріанці можуть розширити свій раціон морепродуктами, грибами та сиром тофу); ЛФК; санаторно-курортне лікування: мінеральні води; масаж.

Отже, В12-дефіцит негативно позначається на кожній системі організму людини, тому й прояви його такі різні – від ознак подібних до дефіциту фолатів, до неврологічних проявів, які найчастіше ускладнюють діагностику. Натомість сьогодні відомі стани, що змушують перевірити його рівень – це анемії, які нічим іншим не пояснюються; руйнування ділянок мієлінових оболонок нервів (тому сигнали від мозку або не доходять до потрібних синапсів, або спотворюються. Один з прикладів – хвороба Стрейнджлава або синдром чужої руки), що можуть призводити до порушення рівноваги, оніміння та поколювання, порушень пам’яті та навіть часткової деменції, зниженню нюху, смаку та апетиту, оптичних нейропатій тощо.

А, оскільки В12 залучений до продукції соляної кислоти, його нестача сприяє перетворенню шлункового соку на лужне середовище з усіма наслідками, про які сьогодні йшлося (печія, гастрит тощо).

Чи дієвою є стратегія збалансованого харчування? Сама по собі – точно, але не відносно вітаміну В12. Адже, на жаль, маємо чимало перепон для його засвоювання – ліки-антагоністи, вітаміни-антагоністи (вітамін С, приміром), вікові особливості та харчові уподобання. 

Резюме

Найкраща стратегічна порада від нашої спікерки: якщо відвідувач аптеки, якому ви відпускаєте ліки (особливо, зі списку антагоністів), скаржиться на якесь незрозуміле погіршення самопочуття, скеруйте його до лікаря, будь ласка. А щодо можливої профілактики В12-дефіциту, намагайтеся, наскільки це сьогодні можливо, харчуватися повноцінно, приймайте полівітаміни, за призначенням лікаря і будьте уважними до свого здоров’я.