Поліноз: розмова вже на часі?

Про це The Pharma Media говорить сьогодні з Людмилою ЗАБРОДСЬКОЮ, лікарем-алергологом вищої категорії, кандидатом медичних наук, завідувач Центру алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів ДУ «Інститут отоларингології імені проф.А.І.Коломийченка НАМН України.

Сезон полінозу в Україні розпочався

Чи не зарано ми згадали про поліноз?

Насправді алергія на дерева стартує ще з середини-кінця лютого. Приміром вільха (рід дерев і чагарників родини березових) квітне майже всю зиму, її пилок реєструють у повітрі ще з січня.

Це дійсно складно усвідомлювати, адже здається, що дерева ще сплять. Натомість рівень інсоляції достатній, а він має безпосередній вплив на формування пилку. Тож наші пацієнти вже зараз мають доволі виражені симптоми риноконʼюнктивіту – найпоширенішого симптому полінозу.

Дерева розпочинають цвітіння поступово, тому концентрація пилку у повітрі збільшується кожного дня: за вільхою з березня починають квітнути береза, ліщина і так далі – симптоми можуть зберігатися до кінця квітня.

Симптоми і діагностика полінозу

Як відрізнити симптоми алергії від ГРВІ?

До основних симптомів полінозу – риніту та риноконʼюнктивіту, можуть приєднуватися кашель та бронхообструктивний синдром, що може проявлятися як сезонна бронхіальна астма, що потребуватиме більш детального обстеження.

Схожі симптоми й при гострих респіраторних вірусних інфекціях (ГРВІ), але при ГРВІ нежить, почервоніння очей, чхання тощо не тривають тижнями, на відміну від полінозу.

Отже, перша відмінність – це тривалість симптомів: при ГРВІ симптоми минають за 3-7 днів, при полінозі – декілька тижнів. Друга відмінність – підвищення температури тіла, характерне для ГРВІ, а от алергія майже ніколи, за винятком критичних станів, не супроводжується лихоманкою. 

Чи впливає весняний сезон на перебіг цілорічного алергічного риніту?

Найперше, що потрібно знати: поліноз і цілорічний алергічний риніт – це два різних діагнози. Цілорічний риніт викликають кліщі побутові, алергени тварин або пліснява, тож, для цього виду алергії сезонність не притаманна. Хоча, наприклад, пік концентрації такого виду плісняви як Alternaria alternatar має певну сезонну ознаку – він спостерігається влітку і збігається з цвітінням амброзії.  

Часто ми стикаємося з тим, що за цілорічним алергічним ринітом насправді маскується сезонний риніт – поліноз. Нерідко пацієнти й не здогадуються, що живуть з алергією на пилок тих чи інших рослин. Тому, не варто зволікати, потрібно пройти адекватне алергологічне обстеження й отримати рекомендації з лікування.

Які дослідження потрібні для підтвердження діагнозу та призначення терапії?

В процесі алергологічного обстеження, зазвичай, потрібні також консультації отоларинголога, окуліста, інколи й пульмонолога. Адже все може бути не таким простим, як здається: нежить у людини можуть викликати й інші патології – від хронічного риніту, до викривленої перетинки носа або медикаментозного риніту тощо. Тож в нашому Центрі діагностичний пошук проводиться за участю спеціалістів різних напрямків.

Алгоритм алергологічної діагностики складається з декількох кроків:

Крок перший – алергопроби з пилковими алергенами за допомогою прик-тестів. Їх проводять лише до (!) початку сезону пилення, аби уникнути імунного навантаження алергенами.

Крок другий – in vitro аналіз крові (у т.ч. молекулярний) для визначення рівня антитіл. Це необхідно для розуміння рівня сенсибілізації (алергії), призначення необхідної дієти, з’ясування ризиків бронхіальної астми та анафілаксії, а також для призначення специфічної імунотерапії (СІТ). Зауважте, що СІТ варто розпочинати хоча б (!) за три місяці до початку сезону, тобто для наших пацієнтів в Україні закінчити курс бажано до січня. Старт такої терапії – дуже індивідуальна річ, яка залежить від багатьох факторів. Приміром, виду алергену/алергенів; у випадку планового оперативного втручання на ЛОР-органах, СІТ можна буде розпочати, коли пацієнт повністю відновиться після операції тощо.

Лікування полінозу 

З чого складається терапія сезонної алергії?

На мій погляд, лікування має відбуватися по трьох напрямках.

Перший напрямок – дієта. На жаль, щороку є хоча б один пацієнт, який звертається з набряком Квінке або з набряком гортані, покуштувавши березового соку. Це свідчить про необізнаність людей щодо того у яких продуктах, які алергени можуть міститися.

Інколи навіть пацієнти, які знають про свою алергією досить давно, не знають, не знають, наприклад, що пилок рослин міститься у меду, або те, що трави мають перехрест зі спеціями, трав’яними чаями, зборами та лікарськими засобами на рослинній основі.

Крім того, варто знати, що деякі овочі та фрукти мають дуже схожий за своєю структурою білок, що також може стати причиною розвитку алергічної реакції. Наприклад, білок пилку берези дуже схожий з тим, що містять яблука, персики, морква. Тож, він може стати винуватцем розвитку орального алергічного синдрому або навіть набряку Квінке. На щастя, цей білок термолабільний, тобто після термічної обробки – у вигляді компоту, тушкованого пюре, джему тощо, ці продукти стають безпечними для більшості пацієнтів з алергією на пилок дерев.

Слід також пам’ятати про таку «пастку»: в яблуках восени цього білку майже немає, але до весни у тих самих яблуках він накопичується до «небезпечної концентрації». Тож, якщо пилок берези є для вас алергеном, — не слід споживати й яблук, що зберігалися до весни. Принаймні, сирих.

Другий напрямок – симптоматична терапія. Вона включає:

• сучасні антигістамінні препарати (2 покоління),
• назальні глюкокортикостероїдні препарати,
• очні краплі (за необхідністю),
• засоби для елімінації алергену зі слизової.

За наявності проявів бронхообструкції, лікар має дообстежити пацієнта та призначити необхідне лікування.

Третій напрямок – алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ). Яку, як вже згадувалося, проводять у «холодний» період (тобто поза загостренням) і не пізніше, ніж за 3 місяці до початку пилення.

Як і будь-який інший метод лікування, АСІТ має свої протипокази:

• вагітні та лактуючі жінки,
• період загострення алергічного захворювання,
• тяжкі хронічні хвороби серця, крові, ендокринні та неврологічні та онкозахворювання, туберкульоз,
• тяжкі психічні розлади,
• сумніви (з різних причин) щодо дотримання пацієнтом схеми лікування й закінчення призначеного курсу.

Важливо зауважити також, що хоча АСІТ і дотепер залишається «золотим стандартом» лікування, це, по-перше, – не панацея, а, по-друге, варто налаштовуватися на довготривале лікування. Адже пацієнтові може знадобитися понад 3 курси/роки, аби досягти бажаного результату.

Чи часто в алергології призначають вітамін D, про- та пребіотики?

На сьогодні замало наукових даних для того, аби зробити однозначний висновок щодо користі/ризику цих груп препаратів. Але вже сьогодні ми знаємо, наприклад, що зняти симптоми алергії (а це те, чого ми прагнемо першою чергою, аби покращити якість життя наших пацієнтів!) вони не спроможні.

Але слід враховувати й інші фактори. Приміром, щодо застосування вітаміну D. За даними досліджень, від 80 до 95% українців мають низький рівень вітаміну D. Що й не дивно, адже з їжею його надходить до організму замало, а за рахунок інсоляції багато хто з нас також не досягає потрібної кількості, особливо зараз, під час війни…

Важлива роль мікробіому (балансу мікробіоти), прогормону D для нашого організму сьогодні вже доведені і не підлягають сумніву. Тому, думаю, що є сенс час від часу перевіряти свій рівень вітаміну D за допомогою лабораторного аналізу концентрації 25(OH)D): норма — > 75,0 нмоль/л (30 – 50 нг/мл), недостатність — 50 – 75 нмоль/л (20 – 30 нг/мл), дефіцит — < 25 нмоль/л (< 10 нг/мл).

Пробіотики також рекомендовані при алергії. Сучасні дослідження показали, що у пацієнтів із алергією баланс кишкової мікрофлори порушується.

Так чи інакше, до сучасних клінічних протоколів лікування алергічних захворювань ці препарати поки що не увійшли. Але, далі буде.