Маркетингові пастки впливають на вибір ліків

Маркетингові договори між аптечними мережами та фармвиробниками передбачають фінансові стимули (бонуси, винагороди), які аптеки вимагають від виробників за просування певних препаратів. Відтак препарати обираються не за їх ефективність чи необхідність, а з точки зору вигоди. Про це пише видання «Ділова столиця». Тож споживачі стикаються з обмеженим вибором ліків та ризикують отримати не той препарат, який їм потрібний, а той, що дорожчий. Конкуренція серед виробників також стає нерівною: пріоритет надається тим, хто може запропонувати більші маркетингові бонуси.

Світовий досвід свідчить про те, що цю проблему можна вирішувати. Наприклад, у США та ЄС регулятори суворо контролюють маркетингові практики. Зокрема, у США діє закон про заборону комерційних стимулів, які впливають на вибір ліків. В ЄС такі угоди регулюються директивами про прозорість у фармацевтичному секторі. У Великій Британії аптечні мережі зобов’язані прозоро декларувати всі комерційні угоди, а в Німеччині заборонено пропонувати аптекам бонуси за продаж певних ліків.

Для розвʼязання цієї проблеми в Україні пропонується:

• Заборонити комерційні стимули за просування конкретних препаратів і встановити обмеження на доходи аптек від неосновної діяльності (наприклад, маркетингових послуг).
• Вимагати декларування всіх договорів між аптеками та виробниками ліків, а також впровадити штрафи за порушення цих правил.
• Роз’яснювати пацієнтам їхні права на незалежний вибір лікарських засобів.
• Інтегрувати стандарти етичного маркетингу: аптеки мають орієнтуватися виключно на потреби пацієнта, а не на комерційну вигоду.

Це захистить інтереси споживачів, посилить довіру до фарм бізнесу, забезпечить прозорість діяльності аптек, а також стимулюватиме виробників конкурувати за якістю ліків, а не за величиною маркетингових бонусів.