Ініціатива МОЗ щодо регулювання націнок на ліки — це не обмеження бізнесу, а захист споживачів

До того ж ситуація в Україні має свої особливості: високі націнки на ліки, хаотичність щодо кількості аптек, непрозорість ціноутворення та низька економічна спроможність значної частини населення. По це пише видання «Українські новини».

У звіті «Здоровʼя з першого погляду» вказано, що, найменш забезпечені громадяни втричі частіше відкладають звернення за медичною допомогою або відмовляються від неї через фінансові барʼєри порівняно з найзаможнішими верствами населення. А витрати на фармацевтику становлять значну частину витрат на охорону здоровʼя.

Під час війни найуразливіші верстви населення нашої країни опинилися в ситуації, коли доступ до базових ліків часто стає розкішшю. І нинішні ринкові механізми не забезпечують їм належної доступності до фармакотерапії. Тому держава має право втрутитися в ситуацію, аби гарантувати соціальну справедливість. Зокрема, й регулювати націнки на всі лікарські препарати. Тим більше, що за останні два роки ці націнки значно зросли.

Інші держави світу також регулюють націнки на лікарські препарати.

У Німеччині та Великобританії держава не лише регулює націнки, а й активно контролює весь ланцюг ціноутворення.

У Франції аптечні націнки обмежені для препаратів, вартість яких відшкодовується державою. Тож Україна також може впровадити подібний підхід, який збалансує інтереси пацієнтів та бізнесу.

Натомість в Україні ще панують міфи, щодо «загроз» обмеження націнок. Наприклад, що це знищить аптечний бізнес. Однак на разі він перенасичений — кількість аптек перевищує середньоєвропейські показники в кілька разів, що свідчить про надприбутковість галузі, яка здатна адаптуватися до нових умов. У країнах, де регулюються націнки, аптеки залишаються рентабельними. Україна не стане винятком. Ще один міф: обмеження націнок спричинить дефіцит ліків. Однак у країнах з регульованими націнками його також не виникає. В Україні дефіцит можливий лише за умови саботажу з боку учасників ринку, і це питання має вирішуватися через посилений державний контроль.

Натомість впровадження обмежень дасть змогу :

• Знизити вартість ліків.
• Підвищити рівень довіри до держави через соціально відповідальну політику.
• Зменшити фінансове навантаження на громадян, особливо на тлі економічних труднощів.
• Створить стимул для аптечного бізнесу зосередитися на ефективності та інноваціях.

Тож ініціатива МОЗ — це не про обмеження бізнесу, а про захист українців, які мають право на доступне та якісне лікування. У часи кризи держава має забезпечити баланс між економічними інтересами галузі та соціальною справедливістю.