МЗУ трансформується в агенцію забезпечення: що зміниться для замовників та постачальників

На що переорієнтовує свою діяльність МЗУ, чого очікувати у сфері медзакупівель найближчим часом, які нові можливості та правила гри отримають лікарні та виробники, – розповів генеральний директор Медичних закупівель України Едем АДАМАНОВ.

Пріоритети змістилися на забезпеченість ліками

Нинішній рік добігає кінця. Яким він видався для МЗУ?

Мені він видається набагато результативнішим, ніж 2022. По-перше, торік через повномасштабне вторгнення було багато викликів – втрата частини кадрів через міграцію, порушення логістичних ланцюгів тощо. Але до 2023 року ми адаптувалися, дещо стабілізувався і ринок. Єдина перешкода, яка залишається – інколи змінюється закупівельне законодавство, хоча вже не так часто. Також насторожують можливі коливання курсу валют, але сподіватимемось, що наступний рік ми пройдемо зі стабільним курсом, хоча прогнозуємо, що в січні він може змінитися.

Що змінилося у принципах роботи?

Якщо раніше ми акцентували увагу на ефективності самих закупівель, економію тощо, то цьогоріч почали фокусуватися на наявності лікарських засобів у лікарнях. Це для нас пріоритет №1. Станом на сьогодні ми вже законтрактували 92% номенклатури (ліки та обладнання) – на близько 7 млрд грн. Це рекордний показник за всі роки діяльності МЗУ.

До того ж за часів, коли закупівлі здійснювалися через міжнародні організації, все, що було закуплено за поточний бюджетний рік, лікарні отримували лише в наступному році. Ми довго намагалися розірвати це порочне коло і нарешті це вдалося! Майже половину ліків, які було законтрактовано у 2023 році, ми отримали на склад, а на 1,6 млрд грн – розвезли в лікарні. Цей показник в 6 разів вищий ніж за всі попередні роки. І ми цим дуже пишаємося. Звісно, під таку «оперативність» підпадають не всі ліки, деякі з них виготовляються довго – 6-8 місяців, а вакцини потрібно взагалі замовляти за рік. Однак переважну кількість молекул, які використовуються в терапії онкохвороб, гемофілії, орфанних захворювань, ми закупили за кошти цього року і вже розвозимо у лікарні.

Щодо пріоритету забезпеченості ліками, чи це не відповідь на події початку року, коли виник дефіцит онкопрепаратів?

У відповідь на згадану кризу вийшла Постанова, яка дозволяє нам зберігати незнижувальний запас залишків і розподіляти товари не тільки відповідно до заявок про потребу закладів охорони здоровʼя (ЗОЗ), а й на підставі їх реального споживання, що ми постійно відстежуємо. Тож нині лікарні почали розуміти: якщо вони не внесли коректні дані, то й не отримають необхідного. Не можу сказати, що 100% ЗОЗ почали подавати ідеальні дані, але вже набагато більше з них ставляться до цього процесу відповідальніше. Це інструменти, які дозволяють нам запобігти подібним кризам. Бо ту частину поставки, яку ми залишаємо на складі, у разі критичної ситуації можна довезти до лікарень.

Зекономлені кошти не повернуть у бюджет, а одразу використають

Економія на закупівлях завжди вважалася важливим досягненням роботи закупівельної організації.

Так. Але ми вважаємо більшим успіхом, коли ця економія виникає не в кінці грудня, а у вересні-жовтні, щоб мати змогу її використати і закупити додаткові ліки. Тому пишаємося тим, що цьогоріч встигли завершити основний закупівельний цикл за 9 місяців. І станом на зараз тривають закупівлі на заощаджені за цей періоди кошти – ліків, яких прогнозовано може не вистачити лікарням, та обладнання, в якому виникає потреба. Якщо все буде добре з ліквідністю казначейського рахунку, ми встигнемо все оплатити і перший раз в історії МЗУ економію буде використано в поточному році, а не повернуто в бюджет.

Чому деякі лікарні значно економлять на закупівлях, а іншим це не вдається?

На центральному рівні вдалося досягти ідеального балансу – МОЗ визначає, що купувати, а МЗУ самостійно обирає, яким чином, через які інструменти. Це золотий стандарт закупівель. У лікарень, на жаль, інша ситуація – вони самі формують закупівельну політику і реалізовують її на власний розсуд. На жаль, мало ЗОЗ на практиці враховують базові правила закупівель, хоча вони елементарні.

Наприклад, якщо ти хочеш щось придбати, дуже важливо провести ринкові консультації. Зокрема, переконатися в тому, що мінімум 2-3 постачальники погоджуються на твої умови, і вони між собою не пов’язані (тоді буде забезпечено конкуренцію і ти отримаєш вигідну ціну та якість, тобто успішний контракт). Натомість багато лікарень зазвичай отримують якусь одну пропозицію і налаштовують під неї всі свої вимоги – поставки, очікувану вартість і технічні завдання.

До речі, Київська школа економіки провела цікаве дослідження: 92% замовників в системі Prozorro – це замовники з маленькими бюджетами, де працюють буквально 1-2 закупівельники; 4% – замовники із середніми бюджетами, які мають хоча б відділ або більше 3-х закупівельників. І дуже незначний відсоток великих замовників з потужними бюджетами і величезними відділами закупівель. Так от у штаті переважної більшості дрібних замовників немає ні категорійних менеджерів, ні експертів, ні аналітики. Їм дуже складно. І саме для них розроблявся е-каталог Prozorro Market, де за них МЗУ вже підготували профіль (технічне завдання), кваліфікували постачальників, зробили мінімальну аналітику. Все, що залишається лікарні – зайти в систему і, витративши мінімальні адміністративні ресурси, оголосити закупівлю. Це найкращий варіант для ЗОЗ, які проводять не більше, ніж 100 тендерів на рік, а таких, нагадаю, 92%.

Щодо потужних замовників зі специфічними умовами, які мають свої системи та процедури – вони можуть користуватися різними закупівельними інструментами.

Економія чи якість: коли з’являться нецінові критерії

Скептики стверджують, що в гонитві за економією може втрачатися якість закупівель.

Після того, як закупівлі певних медичних товарів через Prozorro Market стали обов’язковими для лікарень, ми почули багато запитань. Хоча ми проаналізували і з’ясували, що проблеми, на які зараз нарікають лікарні, були й у відкритих торгах. Але коли закупівлі централізувалися, стали максимально прозорими і з’явилася єдина організація, на яку можна вказати пальцем, все «випливло на поверхню».

Система Prozorro була розроблена 8 років тому і єдиним критерієм оцінки була визначена найнижча ціна. Можливо, для якихось товарів цього достатньо, але не для медичних. Лікарям важлива якість, а не ціна. Однак за один день критерії системи виправити неможливо. Цей шлях проходила Європа, нині вона використовує нецінові критерії. Я сподіваюся, що у найближчі 1-2 роки в Україні також популяризують цей інструмент (нецінові критерії зараз є у відкритих торгах, але ніхто ними не користувався і не вміє користуватися). Намагатимемося запровадити цю практику в е-каталозі.

Наприклад, лікарня хоче купити рукавички, але висуває додаткову вимогу – наявність європейського сертифіката на них. Тоді товар, який буде дешевшим, але не матиме такого документа, програє, оскільки не відповідає вимогам лікарні. Свого часу, на етапі популяризації цього інструменту, в деяких країнах ЄС у замовників вимагали, щоб половина тендерів проводилася за неціновими критеріями. Я не впевнений, що це можливо в Україні в умовах обмеженості ресурсів та війни. Але деякі речі потрібно запроваджувати, щоб не було перекосів щодо втрати якості за рахунок вигідної ціни.

Лікарні нарікають, що в Prozorro Market не можна придбати всього, що потрібно, наприклад, багатьох медвиробів, лабораторного обладнання чи реактивів тощо.

Тут потрібно розділяти: є система Prozorro, де відбуваються всі закупівлі, а є окремі інструменти, як е-каталог Prozorro Market. Так от він навряд чи колись стане умовним «Епіцентром». Фокус каталогу – стандартизовані товари, найбільш популярні та необхідні для надання медичної допомоги. Передусім це ліки з Нацпереліку та найуживаніші медичні вироби. Навіщо до каталогу додавати унікальні товари, які один раз купить окрема лікарня на 100 тис. грн – на це мають бути звичайні відкриті торги. Хоча в деяких європейських країнах маркет налічує майже 10 млн товарів. Але вони до цього йшли 10 років. Ми також розширюватимемо асортимент маркету. Але не все і не одразу, і не таку величезну кількість. 

Наразі ми тестуємо внутрішню розробку – адмінпанель. З її допомогою постачальники подаватимуть заявки, ми їх розглядатимемо і додаватимемо товари до каталогу. До того ж у кожного постачальника буде свій кабінет, куди він самостійно вноситиме необхідні товари. Тобто, якщо у виробника їх 10 тисяч, він одразу їх може додати. І нам залишиться тільки верифікувати їх відповідність технічному завданню. В такий спосіб ми в десятки разів збільшуємо спроможність додавання товарів.

Як допомогти «малим» замовникам та постачальникам

Як фармвиробники сприймають е-каталог, що пропонують?

Ми неодноразово зустрічалися з різними асоціаціями виробників ліків, медвиробів та обладнання і перебуваємо в постійному діалозі. Отримуємо як позитивні, так і негативні відгуки. Зокрема, виробники нарікають, що деякі замовники зловживають, наприклад, в проєкті договору вимагають того, що не було в технічному завданні за принципом «я так хочу, бо я плачу». Але так не буде, бо публічні закупівлі – це про завчасне планування і партнерство.

Так само й від лікарень отримуємо нарікання, що постачальники їм нав’язують умови, виписують договори таким чином, що потім казна їх не хоче реєструвати, або після того, як виграли тендер, пропонують інший товар аніж той, що зазначено в договорі. І лікарня нічого не може вдіяти, бо не має висококваліфікованих юристів, експертизи. Я сподіваюся, що завдяки Prozorro Market всі ці проблеми максимально викристалізуються, їх побачать правоохоронці, а ми зі свого боку працюватимемо з усіма сторонами задля їх вирішення.

Враховуючи зауваження, МЗУ разом з Мінекономіки вирішили запровадити стандартизовані договори в е-каталозі, а Prozorro обіцяє, що до кінця року вони вже будуть електронними, щоб не було жодних маніпуляцій і було легко перевірити всю інформацію. В цілому ж ринок позитивно відреагував на цей інструмент. Адже наразі не потрібно, як раніше, на кожен тендер готувати пакет документів – постачальники кваліфікуються раз на три роки. І всім це дуже подобається. Єдине, що інколи складно конкурувати, коли немає нецінового критерію. Тому ми працюватимемо в цьому напрямку.

Також я сподіваюся, що Prozorro Market дасть можливість брати участь у торгах невеликим місцевим компаніям, виробникам, дистриб’юторам. Бо у них також немає величезного штату юристів, щоб готувати об’ємну тендерну документацію. Набагато легше прийти в е-каталог, додати ціну і перемогти.

Тож проблеми залишаються, але я сподіваюся, що конкуренція зробить свою справу і ринок збалансується.

Уряд збільшив видатки на закупівлю ліків та обладнання на наступний рік. Як плануєте розподілити додаткові кошти?

Видатки збільшено не лише тому, що купуватимемо більше товарів, а й через інфляцію. Щоб і надалі покривати 100% потребу у ліках, потрібно більше коштів. Втім, щодо обладнання сподіваємося (наразі тривають перемовини між різними центральними органами виконавчої влади), що у 2024 році почнемо купувати і встановлювати в деяких лікарнях циклотрони, а у 2025 році – позитронно-емісійні компʼютерні томографи (ПЕТ-КТ) для діагностики онкозахворювань. До речі, в цьому році ми придбали 15 лінійних прискорювачів для інноваційного лікування онкології.

У Prozorro Market можуть з’явитися послуги

А які прогнози щодо розвитку е-каталогу?

Сподіваємося, що у 2024 році весь Нацперелік лікарських засобів стане обов’язковим до закупівлі в е-каталозі (до нього вже додані всі ці товари). Також є ідея додати в Prozorro Market деякі стандартизовані послуги, які дуже часто потрібні лікарням. Наприклад, ремонт ліфтів або клінінг. Також у е-каталозі буде багато нововведень, які розробляються разом з електронними майданчиками. Наприклад, можна буде як у інтернет-магазині, відфільтрувати всі характеристики товару і система автоматично відбере ті з них, які відповідають технічному завданню.

Спільні закупівлі, відкрита рамка DPS та інші новації

Чи очікуєте ви кардинальних змін, які суттєво вплинуть на роботу МЗУ  і процедури закупівель?

Так, є цікавинки, які відчують і оцінять всі. По-перше, очікується новий інструмент закупівель – відкрита рамка DPS, коли в системі оголошується закупівля на певну кількість товару, туди кваліфікуються постачальники, а новий замовник може приєднатися в будь-який момент. DPS існує в ЄС і запускається, наприклад, на 3-4 роки.

По-друге, у законодавстві з’явиться такий функціонал, як спільні закупівлі. Це означає, що МЗУ, наприклад, зможе об’єднати свої потреби із закупівельною агенцією Естонії і разом закупити необхідний товар, отримавши кращі умови, ціни тощо.

По-третє, на рівні закону буде закріплено можливість агрегації закупівель для ЦЗО, тобто у разі потреби в кількох позиціях вони можуть бути об’єднані в один тендер.

І найприємніше, що багато нововведень, внесених Постановою Уряду № 1178, які позитивно сприйняла спільнота (наприклад, більш скорочені терміни для проведення відкритих торгів, можливість виправляти помилки за 24 години тощо), перейдуть у новий закон «Про публічні закупівлі», який має прийняти Парламент.

Поряд із централізованими існують регіональні закупівлі. Чи не витіснять їх?

Ніхто не прагне централізувати всі закупівлі, всі розуміють важливість децентралізації. Тому наша місія – створити максимально ефективні інструменти для обліку залишків, і досягти максимальної ефективності та прозорості закупівель. Водночас якщо говорити про облік залишків, усі системи мають бути інтегровані, щоб бачити залишки в лікарнях від закупівель за власні кошти і зіставляти з поставками МЗУ. Сьогодні такого інструменту немає, але сподіваюся, що це нам забезпечить національна система обліку і розподілу ліків е-Stock.

Дуже бажано, щоб впродовж наступних трьох років усі регіональні лікарні повністю перейшли на закупівлі через е-каталог Prozorro Market, а всі основні, найзатребуваніші молекули були передані в реімбурсацію або в Програму медичних гарантій. Тоді МЗУ зможуть сфокусуватися на інноваційних лікарських засобах та медичному обладнанні.

Від збору потреб до поставок: як працюватиме єдина система

МЗУ планують стати агенцією повного циклу забезпечення. У чому переваги і коли цього очікувати?

Нині у нас завершується поточна трирічна стратегія і ми вже фіналізуємо наступну, впродовж якої передбачаємо трансформацію МЗУ як закупівельної агенції в агенцію забезпечення.

Що зміниться? Плануємо зберігати певний відсоток незнижувальних залишків на базі лікарень, а частину – на нашому центральному складі.

Ми завжди віддавали на аутсорс всю свою логістику – склади, машини. Нині на фінальному етапі приєднання складу Укрмедпостача до МЗУ і ми матимемо власні складські потужності та автомобілі. Тож можемо самостійно зберігати стабільний запас важливих ліків для уникнення дефіциту. 

Однак, йдеться не тільки про логістику, а передусім про управління даними – від збору потреб до поставки. І ми дуже багато в це інвестували. Наразі збираємо потребу на майже половину номенклатури через e-Stock, що набагато швидше, зручніше і забезпечує більш якісні дані. У наступні три роки ми почнемо оцифровувати абсолютно всі наші бізнес-процеси в одній системі, що буде з’єднана із системами партнерів. У ній відбуватимуться збір потреби, планування закупівель, категорійний менеджер проводитиме ринкові консультації, замовлення передаватимуться на відділ закупівель, закупівельник оголошуватиме тендер в Prozorro. В цю ж систему повертається переможець торгів і в ній укладається електронний договір. Більше того, постачальник на дашборді зможе побачити, де зменшилися залишки, автоматично створюється заявка на поставку, і він постачає товари нам на склад. Після перевірки якості товар завозиться до лікарні. 

Тобто, це величезна і складна система, ядро якої – облік лікарських засобів, який має бути максимально прозорим. Про досягнення мети трансформації агенції свідчитиме здатність забезпечити незнижувальний запас залишків (по всій номенклатурі) у ЗОЗ на рівні 30% із періодичністю перевірки раз на місяць. Це буде перемогою для України. А ми зможемо говорити про повну трансформацію агенції.