Часткове безробіття – кому повернуть втрачений заробіток в умовах війни

Кому й коли можна розраховувати на виплати по частковому безробіттю під час воєнного стану, який розмір такої допомоги та що потрібно, аби її отримати — розповідає заступник голови з правової роботи Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоровʼя України, адвокат Сергій МАЛОВИЧКО.

Коли «зайнятість» є, а дохід втрачається

Що таке часткове безробіття?

Це вимушене тимчасове скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу працівника у звʼязку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) через економічні, технологічні причини, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину. При цьому трудові відносини з працівником не припиняються. Тож якщо він втрачає частину заробітної плати (доходу) зі згаданих підстав, то може й розраховувати на державну підтримку у вигляді допомоги по частковому безробіттю. Ця проблема не нова, але на час воєнного стану (ВС) законодавець змінив деякі правила отримання такої допомоги та виклав у новій редакції відповідні норми Закону України ʼПро зайнятість населенняʼ від 05.07.2012 (далі Закон).

Кому відмовлять у допомозі?

Чи всі працівники можуть отримати таку допомогу під час війни, яка відібрала у них можливість працювати як раніше?

На жаль ні. Згідно з аб. 2 ч. 1 ст. 47 Закону, допомога по частковому безробіттю (ДЧБ) не надається працівникам органів державної влади та місцевого самоврядування або закладів, установ, організацій, створених ними, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджету.

Чи можуть відмовити у наданні ДЧБ іншим працівникам та за яких умов?

Так, допомога по частковому безробіттю не надається, якщо:

1. зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) має сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин;
2. працівник відмовився від працевлаштування (тимчасового переведення) на іншу роботу з повним робочим днем (тижнем) у того ж роботодавця, або працює у нього за сумісництвом чи проходить альтернативну (невійськову) службу;
3. протягом шести місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва у роботодавця чи фізичної особи-підприємця, яка є застрахованою особою (далі — ФОП) наявна заборгованість з виплати заробітної плати та/або зі сплати ЄСВ, та/або зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
4. роботодавець або ФОП перебувають у процесі припинення юридичної особи, припинення підприємницької діяльності, визнані в установленому порядку банкрутами або щодо них порушено справу про банкрутство, чи відкрито ліквідаційну процедуру, вони перебувають у процесі санації, визнають свою неспроможність своєчасно виконувати зобов’язання перед кредиторами через незадовільний стан фінансово-господарської діяльності;
5. понад шість місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва у роботодавця або ФОП наявна заборгованість перед державним (місцевим) бюджетом.

Що саме входить до організаційно-виробничих причин зупинення чи скорочення виробництва?

Це перепрофілювання, технічне переоснащення, зміна технології виробництва, перехід на інші види сировини з метою подолання причин, що призвели до зупинення (скорочення) виробництва (виконання робіт, надання послуг) та не пов’язані з припиненням трудових відносин з працівниками.

Простій і відпустка – не часткове безробіття

Якщо підприємство перебуває у простої, або працівник – у вимушеній відпустці, чи вважати це підставою для таких виплат?

Виплата допомоги по частковому безробіттю не здійснюється за період отримання працівником оплати за простій, перебування у відпустці без збереження заробітної плати, призупинення трудових відносин.

А якщо роботодавець отримавши кошти на ДЧБ для своїх працівників раптом звільнить їх, що буде з цими коштами?

Згідно із законодавством він зобов’язаний повернути ці кошти у повному обсязі до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у разі розірвання трудового договору з працівником:

• за угодою сторін (згідно з п.1 ч.1 ст.36 Кодексу законів про працю України (КЗпП));
• за власним бажанням працівника, якщо роботодавець не виконував законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, і це підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили (за ч. 3 ст. 38 КЗпП);
• з ініціативи роботодавця за скороченням (у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) — згідно з п. 1 частини першої ст. 40 КЗпП.

Повернути кошти до Фонду роботодавець зобов’язаний протягом шести місяців з дня закінчення виплати ДЧБ, а якщо вона виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, то протягом періоду, що дорівнює періоду її виплати.

Так само протягом вказаного періоду зобов’язаний повернути отримані кошти ФОП у разі припинення підприємницької діяльності.

Куди звертатися за виплатами по частковому безробіттю?

Хто надає ДЧБ працівникам, які мають на неї право?

Її надають регіональні центри зайнятості — за зверненням роботодавця або ФОП. З цієї допомоги й здійснюються виплати працівникам або ФОП, які не отримують ДЧБ як працівники.

Працівникам виплачують роботодавці, з якими оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом), ФОПам – безпосередньо регіональні центри зайнятості.

За якими критеріями надаватиметься ДЧБ?

З 9 березня 2023 року оновлено деякі положення Порядку надання допомоги по частковому безробіттю (затв. постановою Кабміну від 21.06.2022 № 702 зі змінами внесеними постановою КМУ № 188 від 03.03.2023) (далі — Порядок)

Згідно з п. 6 Порядку, критеріями для надання ДЧБ є:

• зупинення (скороченням) виробництва охопило не менш 20 % чисельності працівників роботодавця, в яких рівень скорочення тривалості робочого часу та заробітної плати не менше ніж 30% на місяць;
• рівень скорочення тривалості робочого часу та доходу ФОП — не менше 30 % на місяць;
• відсутність у роботодавця або ФОП заборгованості із виплати зарплати та/або сплати ЄСВ та/або сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протягом шести місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва;
• відсутність у роботодавця або ФОП, заборгованості перед державним (місцевим) бюджетом понад шість місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва;
• сплата роботодавцем за кожного працівника або ФОПом ЄСВ протягом останніх шести місяців, що передують місяцю, в якому почалося зупинення (скорочення) виробництва. У разі, коли законодавством надано право окремим роботодавцям або ФОП не сплачувати ЄСВ протягом останніх шести місяців до звернення про надання ДЧБ, застосовуються попередні 180 календарних днів до такого періоду;
• роботодавець не є Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Коли роботодавці мають звертатися за отриманням такої допомоги?

Роботодавець або ФОП можуть зробити це протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.

Яка сума «компенсації» за часткове безробіття?

Який розмір такої допомоги і з якою періодичністю її повинні виплачувати?

Максимальний розмір допомоги у розрахунку на одного працівника або ФОП не може перевищувати 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом, тобто не більш ніж 3350 грн у 2023 році.

Відповідно до п. 9 Порядку, ДЧБ виплачується щомісяця пропорційно скороченому робочому часу працівника або ФОП.

Згідно з п.10 Порядку, кошти надаються роботодавцям для виплати ДЧБ працівникам на період зупинення (скорочення) виробництва але не більш як 180 календарних днів сумарно протягом 36 місяців з дня зупинення (скорочення) виробництва.

Які кроки має зробити роботодавець, щоб отримати відповідні кошти?

Роботодавець або ФОП мають подати до центру зайнятості (за місцем провадження господарської діяльності) заяву про надання коштів на допомогу по частковому безробіттю:

• в електронній формі з накладенням КЕП — на офіційну адресу електронної пошти відповідного центру зайнятості;
• у паперовій формі – звернувшись до центру зайнятості особисто.

Форма заяви затверджена Державним центром зайнятості.

До заяви додають:

• роботодавець — відомості про працівників, у яких виникло право на ДЧБ, за формою згідно з додатком 1
• ФОП — відомості про себе за формою згідно з додатком 2.

Якщо йому потрібно подати відомості ще й про найманих працівників, він використовує обидві форми — згідно з додатками 1 і 2.

У разі подання заяви в електронній формі на додані до неї документи також накладається електронний підпис.

Як швидко можна отримати таку допомогу?

Згідно з п. 17 Порядку, рішення про надання або відмову в наданні такої допомоги регіональний центр зайнятості приймає протягом п’яти робочих днів з дня подання роботодавцем або ФОП згаданих документів. Таке рішення оформляється наказом центру зайнятості.

У разі подання неповного пакета документів, передбачених Порядком, або наявності в них помилок центр зайнятості у 5-денний термін повідомляє про це роботодавцю або ФОП, які після доповнення пакета чи доопрацювання документів можуть повторно подати їх протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення центру зайнятості. У такому випадку 5-денний термін для прийняття рішення щодо ДЧБ відраховується з дня повторного подання документів.

Також Порядком встановлено, що термін для направлення прийнятого рішення на електронну адресу роботодавця або ФОП, становить три робочі дні.

Що робити у разі відмови у наданні вказаної допомоги?

Якщо це відбулося з незалежних від роботодавця або ФОП причин, вони мають право повторно звернутися за отриманням коштів у межах періоду зупинення (скорочення) виробництва. Або ж можуть оскаржити отримане рішення про відмову у Державному центрі зайнятості чи суді.

Державний центр зайнятості має право переглянути рішення, скасувати його частково або повністю та зобов’язати регіональний центр зайнятості розглянути питання повторно.

Яка процедура отримання коштів ДЧБ?

Регіональний центр зайнятості перераховує їх на поточний рахунок ФОП або роботодавця щомісяця, протягом трьох робочих днів після зарахування коштів на рахунок самого центру зайнятості, яке відбувається:

• на підставі відомостей про осіб, наданих роботодавцем — за формою згідно з додатком 3 до Порядку, 
• наданих ФОПом — за формою згідно з додатком 4 до Порядку.

Ці відомості мають подаватися до центру зайнятості щомісяця до 10 числа за попередній місяць.

У разі виявлення в них невідповідностей із даними реєстру страхувальників та/або реєстру застрахованих осіб Держреєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування терміни перерахування коштів ФОПу або роботодавцю можуть бути продовжені з метою усунення ними згаданих невідповідностей впродовж п’яти робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення центру зайнятості.

Як швидко роботодавець має виплатити ДЧБ працівникам?

Відповідно до п. 21 Порядку цей термін не має перевищувати три робочі дні після надходження коштів на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати ДЧБ (відомістю на виплату готівки). Її копія з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника в безготівковій формі  подається у центр зайнятості не пізніше ніж протягом п’яти календарних днів після виплати працівникам ДЧБ.

У разі скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва у працівників та ФОП, які не включені до відомостей про осіб, щодо яких вже прийнято рішення про надання такої допомоги, роботодавець або ФОП додатково подають заяву та відомості про таких осіб на розгляд центру зайнятості. Там опрацьовують подані документи на предмет відповідності зазначених осіб вимогам Порядку та приймають відповідне рішення.

Куди звертатися, якщо виплат не отримали

Хто має право перевіряти достовірність таких документів?

Це прерогатива центру зайнятості, який у разі потреби залучає до перевірки представників територіальних органів Держпраці. Також він має право призупиняти перерахування роботодавцю та ФОПу коштів Фонду для виплати ДЧБ:

• на час проведення перевірки документів та відомостей, що стали підставою для прийняття рішення про надання такої допомоги, наданих роботодавцем або ФОП, але не більш як на 30 календарних днів;
• у разі відмови чи перешкоджання такій перевірці з боку роботодавця або ФОП — на період до фактичної дати її проведення. У цьому випадку припиняється виплата ДЧБ протягом 30 календарних днів.

Центр зайнятості контролює цільове використання коштів, що перераховуються роботодавцю для виплати працівникам ДЧБ шляхом проведення відповідної перевірки протягом періоду отримання згаданих виплат. Остаточна перевірка цільового використання коштів проводиться протягом 180 календарних днів після останньої виплати такої допомоги працівникам.

Під час проведення перевірки центр зайнятості має право вимагати від роботодавця  поясненнь з відповідних питань, у тому числі в письмовій формі.

Перевірка може бути здійснена за місцем перебуванням роботодавця або місцем провадження його господарської діяльності, у приміщенні центру зайнятості або дистанційно з використанням будь-яких засобів комунікації. Роботодавець зобов’язаний допустити перевіряючих на підприємство, а в разі проведення перевірки у приміщенні центру зайнятості чи дистанційно — подати відповідні документи.

Спори, що виникають з питань надання та цільового використання коштів для виплати ДЧБ розглядаються Державним центром зайнятості або в суді.