«Воєнний стан» трудового законодавства: звільнення, працевлаштування і вихід на пенсію по-новому

Про нові зміни у трудовому законодавстві розповідає заступник голови з правової роботи Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоровʼя України, адвокат Сергій МАЛОВИЧКО.

Як влаштуватися на роботу внутрішньо переміщеним особам?

У період дії воєнного стану працівники вимушені залишати роботу у зв’язку з евакуацією. На яких підставах можна працевлаштуватися на новому місці проживання і як це правильно оформити?

— Законодавство вже давно надало працівникам можливість укладати трудові договори на декількох підприємствах одночасно (зокрема, згідно зі ст. 21 Кодексу законів про працю України – далі КЗпП), якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Перший укладений працівником трудовий договір визначає роботу за ним умовно як «основну», усі наступні (незалежно від того, укладені вони у письмовій чи в усній формі) — переважно як роботу за сумісництвом або іншу.

Натомість у разі потреби у працевлаштуванні саме на основну роботу працівнику з числа переміщених осіб потрібно звернутися до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та отриманням статусу безробітного – нині ця процедура дещо спрощена на законодавчому рівні.

Розірвати трудовий договір можна в односторонньому порядку

Які спрощення в отриманні статусу безробітного передбачено у зв’язку з воєнним станом?

— Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» від 21.04.2022 р. (далі — Новий Закон), у новій редакції викладена ч. 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Це забезпечить їй набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття. У такому разі внутрішньо переміщена особа повинна подати до центру зайнятості за новим місцем проживання заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.

Раніше у такій заяві про звільнення за власним бажанням потрібно було засвідчити власний підпис нотаріально (що потребувало додаткової оплати) та надіслати її рекомендованим листом роботодавцю.

Нині ситуація змінилася — 06.05.2022 р. на офіційному сайті Державної служби зайнятості (ДСЗ), були розміщені розʼяснення щодо окремих положень Нового Закону,

Згідно з ними на час дії воєнного стану внутрішньо переміщеним особам надаватиметься статус безробітних без застосування традиційних вимог. Крім того, ті з них, хто не розірвав трудових відносин, також зможуть зареєструватися у статусі безробітних. Спочатку вони мають припинити трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості заяву на імʼя роботодавця. Зі свого боку центр зайнятості має повідомити про це роботодавця, Пенсійний фонд та територіальний орган Державної податкової служби (будь-яким засобом комунікації). Датою звільнення вважатиметься наступний день після подання такої заяви.

Працювати і навчатися можна одночасно

Чи змінилися права працівників, які поєднують роботу з навчанням?

— Ні, вони залишилися без змін. Закон України «Про дерадянізацію законодавства України» № 2215-IX (далі Закон № 2215), прийнятий 21.04.2022 р. в цьому плані лише змінив терміни у КЗпП : «власник або уповноважений ним орган» на «роботодавець»;

«власник — фізична особа» на «роботодавець — фізична особа»; «навчальні заклади» на «заклади освіти». А також привів назви складових системи освіти (професійна (професійно-технічна), фахова передвища, вища тощо) у відповідність до вимог Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року.

За «громадський осуд» вже не звільнять

Новий закон вніс суттєві зміни в Кодекс законів про працю. Що вони передбачають для працівника?

— Йдеться про низку змін. Наприклад, Закон № 2215 унеможливив розірвання з ініціативи роботодавця трудового договору у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи «громадського впливу». До таких заходів можна віднести «громадський осуд» за наслідками розгляду питання порушення трудової дисципліни, яке роботодавець (замість накладання догани або навіть звільнення працівника) міг передати на рішення трудового колективу (у порядку, передбаченому ст. 152 КЗпП). До речі, зазначена стаття у КЗпП залишилася незмінною.

Також Законом № 2215 протягом одного року з дня набрання ним чинності Уряду доручено розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проєкт Трудового кодексу України. Тож очікуємо відповідний законопроєкт.

Окреме занепокоєння викликає твердження на офіційних вебсайтах про набуття чинності Закону № 2215 з 07. 05. 2022 р., тобто на наступний день після його надрукування у газеті «Голос України» № 98 за 06.05.2022 року.

Однак, у друкованому виданні не оприлюднено невіддільні складові цього Закону — додатки до нього з переліками актів органів державної влади і органів державного управління СРСР та УРСР, які мають не застосовуватися в Україні (окрім окремих положень).

Таким чином, за фактом неповного опублікування Закону № 2215 в офіційному друкованому виданні де-юре не можна вважати його таким, що набув чинності.

Дострокова пенсія повертається

Що робити, якщо через військові дії працівника звільнено незадовго до виходу на заслужений відпочинок, а в такому віці йому складно знайти роботу?

— 30 квітня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 15.02.2022 р. № 2040-ІХ, яким були внесені зміни до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 р.

Для цього має бути обовʼязково витримано кілька умов:

1. Працівник повинен мати страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, а саме — 35 років чоловіки і 30 років жінки (абзац перший ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
2. До досягнення пенсійного віку працівнику має залишитися не більше 1,5 року (тобто це особи віком 58 з половиною років і старші).
3. Якщо трудовий договір з цими працівниками розірвано з ініціативи роботодавця:

• у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників (тобто звільнені за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП), за умови реєстрації осіб у Держслужбі зайнятості та відсутності роботи, яка їм підходить;
• у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (тобто звільнені за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП).