Клінічні фармацевти без роботи в Україні не залишаться

Якими є реалії та перспективи: чи є сьогодні в Україні потрібна кількість спеціалістів з потрібною кваліфікацією; які виші займаються їхньою підготовкою, як їх працевлаштовують до ЗОЗ тощо?

За відповідями на ці запитання The Pharma Media звернулася до доктора фармацевтичних наук, професора Лариси ГАЛІЙ.

Коротка передісторія

Наказ МОЗ України щодо створення відділів інфекційного контролю у всіх ЗОЗ та закладах соціального захисту населення набув чинності перед початком повномасштабної війни в Україні. Документом регламентовано, що у всіх ЗОЗ, незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування, створюються відділи з інфекційного контролю, до штатного розпису яких уводиться посада клінічного фармацевта.

Про колізію, що існувала раніше відносно працевлаштування фахівців з цієї спеціальності, ми повідомляли раніше. Сьогодні ситуація кардинально інша – тепер «клінічна фармація» набуває великої популярності на ринку праці України.

Підготовка клінічних фармацевтів

Що потрібно знати про специфіку підготовки такого спеціаліста?

– Хочу нагадати, що до 2016 року Національний фармацевтичний університет та фармацевтичні факультети України готували спеціалістів фармації за чотирма окремими спеціальностями: Фармація, Клінічна фармація, Технологія парфумерно-косметичних препаратів та Технологія фармацевтичних препаратів. Але після прийняття Постанови КМУ від 29.04.2015 р. № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» відбулося скорочення спеціальностей та приведення їх у відповідність до Міжнародної стандартної класифікації освіти. У цьому Переліку залишено єдину спеціальність: 226 «Фармація, промислова фармація».

Відповідно до затвердженого Стандарту вищої освіти спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» для другого (магістерського) рівня вищої освіти (наказ МОН України від 04.11.2022 р. № 981), виокремлено дві спеціалізації: 226.01 Фармація та 226.02 Промислова фармація.

В рамках спеціалізації 226.01 університети України пропонують освітню програму «Фармація», де готують «класичного» фармацевта, «Клінічну фармацію», де готують клінічного фармацевта та «Технологію парфумерно-косметичних препаратів». Випускники останньої, отримують професійну кваліфікацію фармацевта-косметолога.

Слід також зауважити, що випускники освітньої програми «Технологія фармацевтичних препаратів» отримують професійну кваліфікацію інженера-технолога й не проходять інтернатуру, що не відповідає кваліфікаційним вимогам для призначення їх на фармацевтичні посади в аптеці та клінічні – у ЗОЗ.

Єдиний заклад вищої освіти, що сьогодні пропонує освітню програму «Клінічна фармація» – це Національний фармацевтичний університет. Така підготовка розпочалася ще у 1999 році, завдяки створенню першої в Україні кафедри клінічної фармації та фармацевтичної опіки, яку очолив доктор медичних наук, професор Ігор Зупанець.

У чому полягає різниця між програмами «Фармація» та «Клінічна фармація»?

– Загальний обсяг магістерської освітньої програми складає 300 кредитів Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС) або 1 800 годин. У кожній освітній програмі виокремлюють так звані обов’язкові компоненти, у середньому, 190 кредитів; 75 кредитів – вибіркові компоненти; 30 кредитів – виробнича практика; кваліфікаційний іспит та захист магістерської роботи.

Таким чином, сьогодні усі здобувачі вищої освіти, які навчаються за освітніми програмами спеціалізації 226.01. «Фармація», опановують практично однакові обов’язкові компоненти, що дає їм можливість складати єдині Ліцензовані іспити КРОК-1 та КРОК-2, та потім проходити інтернатуру за єдиною спеціальністю «Фармація». Але у них різні вибіркові компоненти та виробнича практика (а це разом понад 100 кредитів!).

В освітній програмі «Клінічна фармація», вибіркові компоненти – виключно біомедичні дисципліни, що дозволяє випускникам цієї програми виконувати, покладені на них завдання та обов’язки. Зокрема, формувати необхідний асортимент лікарських засобів, брати участь у розробці локального формуляра ЛЗ ЗОЗ; визначати переваги та недоліки ЛЗ різних фармакологічних груп з урахуванням їх хімічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних, фармакокінетичних, фармакодинамічних та фармакоекономічних особливостей; брати участь у проведенні клінічних досліджень та вивченні біоеквівалентності лікарських препаратів, забезпечувати моніторинг побічної дії або неефективності лікарської терапії.

Працевлаштування клінічних фармацевтів

Чи є якісь проблеми щодо зарахування клінічних фармацевтів до штату ЗОЗ?

– Ми дійсно пам’ятаємо труднощі, що тривалий час виникали при працевлаштуванні клінічних фармацевтів. Але нарешті це у минулому. Можна сказати, що наказ МОЗ № 1614 не лише розв’язав цю проблему, а й став своєрідним визнанням вкладу таких спеціалістів у лікарське забезпечення пацієнтів та гарантує їх працевлаштування у клінічні ЗОЗ.

У наказі МОЗ України від 06.06.2022 р. № 958 «Про затвердження змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я» чітко визначено, що на посаду клінічного фармацевта призначаються спеціалісти, які мають вищу освіту другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 «Охорона здоровʼя» за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація», спеціалізація 226.01 «Фармація», освітня програма «Клінічна фармація», або у галузі знань 1202 «Фармація» за спеціальністю «Клінічна фармація», або напряму підготовки 1102 «Фармація» за спеціальністю «Клінічна фармація».

Ці спеціалісти мають пройти інтернатуру за спеціальністю «Клінічна фармація» або інтернатуру за спеціальністю «Фармація» з наступною спеціалізацією «Клінічна фармація». В них має бути наявний сертифікат зі спеціальності «Клінічна фармація».

Таким чином, станом на березень 2023 року, на посаду клінічного фармацевта можуть претендувати дві категорії фахівців:

• які проходили інтернатуру за спеціальністю «Клінічна фармація». Це наші, так звані, «старі» випускники, адже, відповідно до наказу МОЗ України від 22.06.2021 р. № 1254 «Про затвердження Положення про інтернатуру», цю первинну спеціалізацію у післядипломній фармацевтичній освіті скасовано.
• які пройшли інтернатуру за спеціальністю «Фармація» після закінчення освітньої програми «Клінічна фармація». Це категорія «нових» випускників. Але, їм ще потрібно пройти вторинну спеціалізацію за цією ж спеціальністю, тривалістю 2 місяці, (Наказ МОЗ України від 08 грудня 2022 р.).

Чи потрібен певний стаж роботи за спеціальністю для посади клінічного фармацевта у відділі ЗОЗ?

– Ні, вимог щодо стажу роботи не висувається.

Які саме завдання та обов’язки має виконувати клінічний фармацевт у ЗОЗ?

– Це величезний пласт завдань, серед яких, профілактика розповсюдження антимікробної резистентності у ЗОЗ і поза ним; раціональне застосування антимікробних препаратів (АМП) з профілактичною і лікувальною метою; підвищення ефективності емпіричної АМП-терапії; оптимізація/зниження витрат ЗОЗ на АМП; створення стандартних операційних процедур з раціоналізації використання АМП і моніторингу/контролю за АМП.

Наказом МОЗ № 1614 навіть уведений новий термін: «адміністрування антимікробних препаратів». Клінічний фармацевт впроваджує адміністрування АМП та повинен допомагати клініцистам у призначенні цих лікарських засобів як рутинно, так і у складних клінічних випадках. Саме клінічний фармацевт, у складі відділу з інфекційного контролю ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, забезпечує координацію адміністрування антимікробних препаратів.

У зв’язку з великою потребою клінічних фармацевтів у ЗОЗ, чи може «класичний» фармацевт обіймати цю посаду?

– Так, але для цього необхідно пройти перепідготовку. Останнім часом, виші пропонували так звані скорочені магістерські програми, тривалістю 1,5 року та обсягом 90 кредитів, які і дозволяли це зробити. Тобто, маючи диплом магістра фармації та професійну кваліфікацію фармацевт за 1,5 року можна було отримати професійну кваліфікацію клінічного фармацевта та навпаки (клінічні фармацевти за такий саме час перепідготовувалися на «класичних» фармацевтів).

Але, ситуація принципово змінилася. Попри воєнний стан, МОЗ України впевнено продовжує реформи, у 2022 році уведені електронні рецепти на лікарські препарати, зокрема АМП.

Розуміючи економічну та соціальну значущість підготовки клінічних фармацевтів, на яких сьогодні нормативно покладені вкрай важливі питання підвищення якості надання лікарської допомоги у клінічних ЗОЗ, я дуже сподіваюся, що всі плани будуть реалізовані, оскільки, з уведенням у дію наказу МОЗ України № 1614, попит ринку праці на цих фахівців, дуже високий.

Таким чином, вже наприкінці 2023 року, ЗОЗ зможуть отримати достатню кількість перепідготовлених спеціалістів, які будуть відповідати всім кваліфікаційним вимогам для виконання завдань, покладених на клінічних фармацевтів, а лікарі, керівники ЗОЗ та пацієнти матимуть більше гарантій щодо безпеки та ефективності лікування.