Гордість та імпортозаміщення: фармацевтичні мегарозробки РФ, які замінять російянам закордонні ліки

Разом із повідомленнями про дефіцит лікарьських засобів, в яких прориваються тривожні нотки, російські профільні ресурси рапортують про появу надсучасних препаратів. Унікальність деяких із них просто зашкалює.

Нагенерували «унікального»: 5 фармацевтичних мегарозробок з російськими генами

У відповідь на занепокоєння народу з приводу нестачі фармпрепаратів та медичного обладнання російські чиновники твердять мантру про «імпортозаміщення». А щоб споживачі заспокоїлися вже на всі сто відсотків, їм розповідають про «самодостатність»: здатність винайти та виробити щось путнє, а ще краще — проривне в галузі медицини та фармацевтики.

Ми відібрали лише пʼять прикладів таких «анксіолітичних» новин, але насправді «унікальні розробки» множаться в Росії чи не в геометричній прогресії. Залишається тільки порадіти, що нам ЦИМ не лікуватися.

1. Цілющий хітозан

У Підмосковʼї почали випускати унікальний засіб на лікування ран. В особливій економічній зоні ʼДубнаʼ запустили виробництво ʼунікального за своїми властивостямиʼ засобу для загоєння ран ʼХітоколʼ від компанії ʼЕверсʼ.

«Очікується, що продукція, що випускається на заводі в Дубні, допоможе знизити залежність від імпорту», — повідомляє нам ресурс «ХімРар», необережно розкриваючи суперсекретну формулу диво-репаранта: «біологічно активний» хітозан + колаген + колоїдне срібло + антисептик (невідомий) + анестетик (теж не вказується) + хімотрипсин.

Обіцяно, що цей еліксир, виготовлений за принципом «Чим більше – тим краще», може застосовуватися на будь-якому етапі ранового процесу. Застосовуватися, мабуть-таки, може, але навіщо? Адже вже саме формулювання першого компонента натякає на те, що споживачеві/читачеві пропонують скам. І взагалі дивно, що речовина, котра використовується в усьому цивілізованому світі як ексципієнт, зазначена у переліку активних компонентів першим номером.

Що зробить з раною, скажімо, від банального кухонного ножа, термоядерний мікс із цілих шести інгредієнтів, можна тільки уявити. Здогадайтеся, навіщо за показанням «Відкрита рана неуточненої ділянки тіла» потрібен протеолітичний фермент, яким є хімотрипсин? Напевно, щоби пояснити присутність у рецептурі анестетика (?)

Хоча, з іншого боку, памʼятаючи про звичну для матінки-Расєї традицію красти, про долю поранених можна не турбуватися: «інноваційний» продукт, швидше за все, абсолютно безпечний, оскільки АФІ там якщо і містяться, то в слідових кількостях. Та й бюджети на освоєння дали дуже скромні: на заводик із пʼятдесятьма співробітниками, запущений у середині лютого, було виділено всього-на-всього 350 мільйонів рублів. Проте його «вироби не поступаються якістю імпортним аналогам і мають у порівнянні з ними більш конкурентну ціну».

2. Доведено пацюками

Російська ранозагоювальна мазь виявилася ефективнішою за зарубіжні аналоги. Фахівці з Уральського федерального університету ім. Б.Єльцина синтезували речовину, «здатну швидко загоювати пошкоджену шкіру». Розробники стверджують, що їхній винахід у доклінічних дослідженнях показує себе краще, ніж зарубіжні аналоги, та готуються до отримання патенту.

Знову нас радує ʼХімРарʼ. Знову рани. Зрозуміло, що це дуже актуально. Та чи ефективно? Вже з перших слів зрозуміло, що ні: доклінічні дослідження – це максимум перевірка на мишках, а чи не серйозні рандомізовані клінічні дослідження (РКД).

А все ж таки, вже зараз мова ведеться про перевагу продукту над якимись уявними аналогами, хоча для цього немає і не може бути підстав – адже вже потрібні порівняльні кліндослідження. А вони проводяться, знову ж таки, не на гризунах. Втім, це ж правила для цивілізованого світу. Російські «винахідники» порівняли своє досягнення з солкосерилом, змащуючи щурів, — і про це без знічення повідомляється в новинах.

Але повернемось до самої «інновації». Основну діючу речовину — це ж бімба! — завбачливо приховали.

Згідно із заявою вчених-першовідкривачів, ця загадкова «нова синтезована речовина — гетероциклічна сполука класу триазолотиадіазинів. Вона впливає головним чином на клітини фібробластів сполучної тканини, які виробляють колаген і беруть активну участь у загоєнні ран». (А то ми ніби не знали функцій фібробластів, питання тільки до гетероциклічних сполук.)

Натомість читачеві розповіли про допоміжні компоненти – улюблений радянський «напівпровідник» димексид, а також ще архаїчніші носії, вазелін або ланолін. Саме – «або». Що саме додати, напевно, вирішить начальник зміни безпосередньо на місці виробництва.

Поки що за долю щурів не переживаємо: згідно зі звітом уральських біотехнологів «на місці рани не залишалося рубця, який зазвичай утворюється, якщо рани були глибокими».

3. Вбивця цукрового діабету

Волгоградські вчені випробовують унікальну пігулку від діабету. За словами авторів «інноваційної розробки», лікарський засіб «Діпіарон», який нормалізує рівень глюкози в крові, ефективний проти цукрового діабету, метаболічного синдрому та ожиріння. На цей момент «ліки, які не мають аналогів у світі», випробовують на гризунах, а до кінця року (який оптимізм!) планується розпочати клінічні випробування на людях.

Ура-ура, видатні уми РФ вже вилікували діабет. Щоправда, ще рандомізованих контрольованих досліджень не провели, але це для них не вперше, це ж національна традиція — віщати про недосягнуті результати на кожному розі. Хоч препарат і начебто новий (спойлер: ні), пісня російських учених все одна й та сама: «Це препарат оригінальний у своєму класі, і за кордоном таких препаратів немає. Препарат стимулює вироблення інкретинів [гормонів] у кишечнику».

Бінго: і діабет вилікований, і зайвий жир спав, і конкуренти із гнилого Заходу плачуть від заздрощів. І нікого не бентежить, що вплив на синтез інкретинів – механізм уже досить-таки старий, а сьогодні ставку роблять на зовсім інші підходи та класи препаратів.

4. Смертоносна зброя СРСР

ТОВ «Восток» зареєструвало унікальний антибіотик, розроблений радянськими вченими. Він називатиметься (краще присядьте, хоча нам до їхнього театру абсурду не звикати) «ГРАМІЦИДИНУ С ГІДРОХЛОРИД (РАДЯНСЬКИЙ)»!

«Проривний радянський» препарат вироблятиметься вмісті Омутнінську Кіровської області на власному заводі компанії. Відразу пояснюється, що унікальність антибіотика полягає у способі його вироблення: «На відміну від існуючих на ринку антибіотиків, його отримують біотехнологічним методом, продуцентом є жива бактерія».

Деякими профільними ЗМІ це досягнення подається ще кумедніше: «Біотехнології допомогли відтворити унікальний радянський антибактеріальний препарат». Біотехнології – схоже, в їхньому розумінні, це галузь палеонтології.

«Оригінал зʼявився 1942 року», — хвалиться росіяни. Діди заповідали, звісно.

Що ж, у наші дні куртка з ряднини, виготовленої власноруч на прабабчиному ткацькому верстаті — теж унікальний продукт. Дорого, діряво, витратно за часом, зате як самобутньо! Втім, для любителів памперсів з моху і всього натурально-посконного, мабуть, якраз ідеально.

Хоч у цій новині найпрекрасніше – це радянські скріпи, все ж таки не варто забувати те, що «простий» граміцидин відноситься до групи біосинтетичних антибіотиків — тобто генерується мікроорганізмами.

5. Чесно вкрадене стає ефективним

Завершимо наш рейтинг істинною сенсацією: там, де не вдалося досягти результатів американським компаніям, які розвивали численних кандидатів проти хвороби Альцгеймера – досяг успіху інвестиційний проект «Роснано», фармкомпанія «НоваМедика».

«НоваМедика» не те що розробила, але вже навіть встигла зареєструвати «інноваційний комбінований препарат, який обʼєднує молекули донепезилу та мемантину, котрі є основою терапії деменції».

Аж навіть шкода, що російських учених перестають публікувати за кордоном, а то західним неврологам було б дуже цікаво дізнатися, що саме на сьогодні є «основою терапії деменції».

«Це перша подібна комбінація на російському ринку, а також у ЄАЕС та Європі», – пишається «Хімрар». З ним змагаються в гордості інші росЗМІ, повідомляючи ніби ненавмисне, що «унікальний продукт» зареєстрований під брендом МІОРЕОЛ®.

Щоправда, колег підвело своє ж, російське, видання Vademecum, яке проводило розслідування махінацій «НоваМедика». Vademecum на чистій російській мові пише про те, що донепезил + мемантин – комбінація давно відома: препарат на основі цих інгредієнтів Namzaric (від Forest Laboratories, зараз входить до AbbVie) отримав схвалення FDA ще 2014 року. У РФ оригінальний препарат, звісно, не зареєстрований. Та й навіщо, адже Namzaric не уповільнював прогресування хвороби Альцгеймера. Не вдалося це й сучаснішим препаратам. А там дивись — якщо повісити нову вивіску на старі вкрадені ліки, то може й спрацює…

Хто вірить у ці заяви-аутотренінги та скільки таких людей у ​​РФ та за її межами, – питання десяте. Насправді куди важливіше те, як вʼюнко російські компанії оминають санкції, щоб отримати насправді ефективні ліки та медичну техніку. Втім, це вже тема для окремої розмови.