Знайдено препарат, який запобігає розвитку шрамів

Знайдено препарат, який запобігає розвитку шрамів

Інноваційне відкриття дозволить пошкодженій шкірі відновлюватися без шрамів і рубців.

Дослідники зі Стенфордського університету виявили молекулярні шляхи, що опосередковують процес утворення шрамів, а також знайшли препарат, здатний їх блокувати, причому він вже доступний на ринку.

Відомо, що швидке закриття рани рубцевою тканиною — еволюційний захисний механізм, який дозволяє запобігти смерті від крововтрати та зменшити ризик інфікування. Також відомо, що в ембріонів на ранньому етапі розвитку шкіра подібна до желе, тому на ній не утворюються шрами, а в кінці життя натяг шкіри зменшується і вона стає вʼялою, чому люди похилого віку менш схильні до утворення рубців після хірургічних процедур. Таким чином напруга під час відновлення шкіри грає вирішальну роль в утворенні рубців.

Завдяки новій роботі стало відомо, що шрами формуються в результаті активності гена engrailed. Це ген, який містить стабільну послідовність ДНК і серед іншого кодує фібробласти — клітини сполучної тканини, що відповідають в тому числі за зростання рубцевої тканини.

Попередні експерименти довели, що блокування цих механізмів препаратом для лікування макулярної дегенерації вертепорфіном може запобігти утворенню шрамів.

Для перевірки гіпотези були вирощені клітини фібробластів мишей в трьох різних умовах: в мʼякому гелі без механічної напруги, на жорсткій пластиковій тарілці і на пластиці, але з речовиною, що блокує сигнал механічного натягу. Фібробласти, вирощені в гелі, мали «мовчазний» ген engrailed, на відміну від фібробластів на пластиці, що ростуть в «стресі». Третя група клітин, передача сигналів яких була заблокована, поводила себе аналогічно другій.

Перепрограмування клітин, а також використання офтальмологічного препарату по краях рани дало обнадійливі результати. У міру загоєння новоутворена шкіра виглядала абсолютно нормальною і міцною, зовсім не схожою на рубцеву тканину. Під дією вертепорфіна навіть сформувалися нормальні волосяні фолікули, які не зустрічаються в рубцевої тканини.

Якщо вдасться повторити подібні результати на людях, це, безперечно, стане сенсацією. Автори роботи планують розпочати такі випробування вже в найближчому майбутньому.