Перевʼязувальний матеріал: сучасні продукти

Можна забути про розповзаючі в процесі намотування бинти, прилипаючі намертво лейкопластирі — для оптимального лікування пошкоджень шкіри є більш зручний і сучасний перевʼязувальний матеріал.

Ступінь ураження і ймовірність небезпеки

Рани, навіть невеликі і неглибокі, небезпечні своїми наслідками, серед яких три найбільш поширених:

• кровотеча, що веде до суттєвої крововтрати;
• бактеріальна інфекція (з ускладненнями у вигляді нагноєння);
• косметичні дефекти, повʼязані з утворенням шрамів та рубців.

Правильна обробка рани не тільки значно знизить ризик її інфікування, а й посприяє швидшому загоєнню і запобіганню утворення помітних шрамів і рубців.

Перш за все, важливо розібратися в типі ушкодження, оскільки від цього буде залежати вибір перевʼязувального матеріалу. Залежно від обставин отримання рани, а, точніше, типу порушення цілісності шкіри і підлеглих тканин, виділяють кілька типів ран.

Тут важливі такі характеристики:

• глибина і довжина рани (масштаб області поразки);
• її колір;
• ступінь кровотечі;
• термін давності ушкодження.

З урахуванням цих чинників підбирають оптимальні перевʼязувальні матеріали.

Перевʼязувальний матеріал на всі випадки травм

Марлеві (включаючи бинти)

Такі повʼязки можуть прилипати до поверхні рани і руйнувати при знятті грануляцію — «скоринку», тим самим сповільнюючи і порушуючи процес загоєння. У сучасній клінічній практиці їх використовують тільки на невеликих ранах або в якості допоміжного матеріалу (наприклад, щоб накрити іншу повʼязку). Якщо варіантів не так вже й багато, і перевʼязку доведеться виконувати все-таки марлевим матеріалом, для зміни повʼязок слід використовувати 3% розчин перекису водню — це допоможе уникнути пошкоджень грануляції і вторинного кровотечі.

Сітчастий перевʼязувальний матеріал

Хороший тим, що не прилипає до поверхні рани. Вважається ідеальним варіантом для пацієнтів з чутливою шкірою. Підходить для плоских, неглибоких ран.

Пластир за типом напівпроникною мембрани

Являє собою стерильне покриття на основі поліуретану, додатково оброблене акриловим клеєм. Така напівпроникна плівка досить прозора, що дозволяє контролювати стан рани, не знімаючи сам пластир. Підходить для відносно дрібних ран з незначним ексудатом.

Гидроколлїдний пластир

Як варіант для більш великих пошкоджень застосовується вже гидроколлоїдна повʼязка. Це дуже цікавий перевʼязувальний матеріал: він складається з карбоксиметилцелюлози, желатину, пектину, еластомерів та адгезивних частинок, які при абсорбції ексудату перетворюються в гель. Це створює в зоні пошкодження дружнє середовище, яка сприяє регенерації шкіри. Такий перевʼязувальний матеріал доступний в багатьох формах (клейкі або неадгезивні прокладки, пасти, порошок), але найчастіше зустрічається в якості самоклеючих пластирів різної форми. Їх можна застосовувати при різних типах ран — з рясним або мізерним ексудатом, рваних ранах, що гояться з розтріскуванням грануляції і т.п.

Гідрогелеві повʼязки

Складаються в основному з води, «захованої» в складній мережі волокон, утримують також цілісний полімерний гель. У міру носіння такої повʼязки вивільняється вода, що допомагає зберегти рану досить зволоженою і запобігає розтріскування грануляційної «скоринки», але при цьому не «парить». Використовується для перевʼязки ран з великим ложем і \ або струпами, лікування некротичних пошкоджень, які потребують регідратації і подальшого видалення мертвої тканини. Не слід використовувати для ран з помірною або сильно вираженою ексудацією.

Альгинати

Такий перевʼязувальний матеріал часто застосовується при хірургічній обробці ран і складається з альгінату кальцію (компонента, одержуваного з морських водоростей). При контакті з раною кальцій в перевʼязному матеріалі замінюється натрієм з рани рідини, далі ця субстанція перетворюється в гель, який підтримує в зоні обробки досить вологе середовище. Альгинати добре підходять для ран з помірно-рясним виділенням, непогано зарекомендували себе при догляді за пролежнями, а також при деяких типах виразок. Однак такі матеріали категорично заборонено використовувати на ранах з невеликою ексудацією, оскільки це може привести в майбутньому до сухості і пошкоджень. Альгинати слід міняти щодня!

Поліуретанова або силіконова піна

Цей матеріал є не стільки повʼязкою, скільки первинним покриттям для рани, призначеним для поглинання великої кількості виділень. Така піна особливо ефективна при використанні на мокрихи ранах: вона не приклеюється монолітної плівкою до поверхні рани і не перешкоджає її загоєнню. Разом з тим піна надійно захищає рану від проникнення в неї інфекції, так як забезпечує стерильність. Однак, хоча такий матеріал і підтримує вологе середовище, він не настільки ефективний в загоєнні, як альгінати або гідроколлоїди. Поліуретанову або силіконову піну не слід використовувати на сухих ранах.

Колагенові пластирі

Зазвичай випускаються у вигляді невеликих подушок, сприяють осадженню новоствореного колагену в рановому ложі. Такий перевʼязувальний матеріал здатний абсорбувати ексудат і підтримувати досить вологе середовище. Дуже гарні в загоєнні шкіри після біопсії, коли пошкодження шкіри і підлеглих тканин відносно глибоке, а ризик формування шраму — досить високий. Колагенові пластирі не слід носити довше доби.