Обіг косметики: до змін, що мають відбутися у серпні, слід готуватися сьогодні

Власне, косметика сьогодні – продукт щоденного вжитку і навіть соціальний, бо без неї сучасна людина не уявляє свого життя.

Що ж відбувається в Україні, зокрема у сфері технічного регулювання обігу косметики, розповіла кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри косметології та аромології Національного фармацевтичного університету (НФаУ) Вікторія КАЗАКОВА.

Тенденції світового косметичного ринку: топ-7 сучасних трендів 

Цифровізація не оминула і цього ринку, тож сьогоднішній тренд номер один – цифровізація краси. Йдеться про використання соціальних мереж для оперативного забезпечення потреб динамічного «ринку краси». Соцмережі також є активною платформою для формування споживчих уподобань, рекламування та поширення косметичних продуктів. 

Skincare/skinfluencers – це ще одна потужна тенденція останніх років, що передбачає екологічність і безпечність косметичної продукції; розвінчування неефективних і невиправдано дорогих схем догляду за шкірою; пояснення дії інгредієнтів, що входять до складу того чи того засобу, і зазначення, кому він насправді буде корисним, тощо. Але це мають бути професійні поради, що ґрунтуються на сучасних наукових знаннях щодо застосування косметичних продуктів і процедур, рекомендованих клієнту. 

Selfcare – повернення до природної краси без макіяжу або за мінімального його використання – тенденція, що зберігається декілька років поспіль і стає дедалі популярнішою.

Filter – віртуальна система тестування. Вона є одним із сучасних методів просування продукту/процедури на ринок, що дає споживачеві змогу випробувати їх у дистанційному форматі. 

Екологічна косметика – зміни у складі косметичних засобів (відмова від фталатів, парабенів, солей алюмінію тощо), що обумовлені прагненням споживача уникнути можливої побічної дії потенційно небезпечних інгредієнтів у складі продукту.

Веганська косметика — це косметичні засоби, що не містять продуктів тваринного походження і відтак відповідають етичним вимогам споживачів цієї категорії.

Продукти лінії Microbiome у складі косметичного засобу. Ці речовини ідентичні таким у мікробіомі шкіри людини, тож є природними та безпечними.

Всі ці тенденції залишаються актуальними і надалі у всьому світі, зокрема в Україні.

Як регулюють ринок косметики в Україні та ЄС 

У контексті гармонізації технічного регулювання з європейським законодавством Україна вибудовує власну систему регулювання обігу косметики відповідно до такої у країнах ЄС. Вона передбачає впровадження циклу контролю за якістю та безпечністю косметичного продукту на всіх етапах його обігу на споживчому ринку. 

За даними європейських аналітиків, ринок збуту косметичної продукції до 2027 року зросте від 152 до 174 млрд дол. США. 

При цьому аптеки є найважливішими каналами збуту. 

Сегмент аптечної косметики – доволі стабільний, і сьогодні його можна розглядати як серйозний потенціал для збільшення прибутковості аптеки.

Варто зазначити, що сучасною тенденцією у світі, а також в Україні, є переважний запит від клієнтів аптек на косметику, що володіє лікувально-профілактичною дією. 

Цікаво, що категорія «лікарський косметичний засіб» є унікальною й існує лише в Україні. Цей вид продукції відповідно до Закону України «Про лікарські засоби» віднесено до ліків, тож регулюється згадана категорія як фармацевтична.

На переконання спікера, попри те, що у світі не існує поняття «лікарські косметичні засоби», воно є абсолютно виправданим, проте має існувати в інших правових рамках. 

Наприклад, у Японії ця продукція представлена і регулюється в окремій категорії – «квазіліки» або «квазікосметика» – косметичні продукти, що володіють додатковими лікувальними ефектами, а в Китаї – це «косметика спеціального призначення».

Технічне регулювання: що про нього варто знати

Процес технічного регулювання косметичної продукції має свої особливості:

• відсутність попередньої реєстрації продукту, а лише повідомлення про косметичну продукцію – нотифікація;
• повноваження відповідальної особи (інколи ВО може бути аптека);
• система ринкового нагляду;
• презумпція відповідальності згідно з гармонізованими стандартами ЄС;
• добровільність дотримання принципів CEN 22716:2007 (ISO 22716).

Відтепер косметика, яку продають в умовах аптеки, також підлягатиме технічному регулюванню відповідно до вимог Технічного регламенту на косметичну продукцію, що набув чинності 20 січня 2021 року з перехідним періодом до 3 серпня 2022 року. 

Це означає, що невдовзі аптеки перевірятимуть як поширювачів або/та як відповідальних осіб згідно з вимогами цього нормативно-правового акту. До речі, вказаний вид продукції вже внесено до Секторального плану перевірок Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками на 2022 рік.

ЗУ «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (Відомості Верховної Ради, 2015).

Існує низка аспектів, які слід знати і враховувати у своїй діяльності операторам ринку, котрі займаються зокрема реалізацією косметичної продукції. Про них і поговоримо далі.

Відповідність продукції вимогам Технічних регламентів є обов’язковою і забезпечується шляхом:

• застосування національних стандартів;
• презумпції відповідності через добровільне застосування національних стандартів, перелік яких затверджений відповідним органом виконавчої влади.

Якщо Технічний регламент було розроблено на основі акту законодавства Європейського Союзу, яким передбачене надання презумпції відповідності продукції, пов’язаних з нею процесів або методів виробництва чи інших об’єктів, що відповідають гармонізованим європейським стандартам, до переліку національних стандартів включають лише національні стандарти, що є ідентичними відповідним гармонізованим європейським стандартам.

Виконання вимог Технічного регламенту на косметичну продукцію здійснюється на добровільних засадах.

Презумпцію відповідності продукції забезпечує її відповідність національним стандартам, гармонізованим із відповідними європейськими стандартами.

Тобто наявність власної національної законодавчої бази є основною передумовою сумлінного виконання вимог нормативно-правового акту всіма учасниками косметичного ринку.

Мета й основні вимоги регламенту ЄС на косметичну продукцію 

Український регламент повністю відповідає Регламенту №1223/2009 ЄС, 

основною метою якого є:

• захист споживача від небезпечних продуктів; 
• захист від недобросовісної конкуренції;
• надання споживачеві правдивої інформації;
• реалізація етичних цінностей, прийнятих у ЄС;
• забезпечення єдиного регламенту функціонування ринку.

У країнах ЄС шлях впровадження технічного регулювання обігу косметичної продукції був послідовним і тривалим, що видно зі слайда, наведеного нижче.

Серед основних принципів впровадження Регламенту ЄС слід зазначити такі:

• реалізація Регламенту в рамках стратегії державної політики щодо захисту прав споживача на безпечну продукцію;
• взаємозв’язок вимог Регламенту із вимогами нормативно-правових актів у суміжних галузях;
• етапність впровадження норм технічного регулювання;
• своєчасне забезпечення й оновлення нормативно-правової бази;
• консолідоване прийняття рішень;
• постійне удосконалення вимог щодо безпечності продуктів та їхніх інгредієнтів.

Оператори європейського ринку косметичної продукції мали 5 років на те, аби впровадити всі положення нової системи.

Українським операторам і контролюючим органам відведено на це лише18 місяців «перехідного періоду», що вимагає консолідації зусиль усіх (!) учасників процесу обігу косметичної продукції.

На останньому варто наголосити, адже позитивний європейський досвід з реалізації вимог технічного регулювання великою мірою обумовлений обов’язковим урахуванням думки професіональних об’єднань, громадських організацій, робочих груп, у складі яких працюють усі представники ринку, тощо.

Новели і складності їх впровадження 

Імплементація актів ЄС у цифрах. Про те, що в Україні норми ЄС, необхідні для імплементації європейського законодавства, впроваджуються повільно, свідчать нижченаведені факти.

Цифри красномовні. Адже саме забезпечення необхідної нормативно-правової бази – найперший і найважливіший крок до впровадження норм європейського технічного регулювання, зокрема косметичної продукції. 

Замість резюме: чи маємо дорожню карту?

Наразі контроль за обігом косметики здійснює Держпродспоживслужба України. З 4 серпня 2022 року відповідно до Постанови КМУ №65 від 20 січня 2021 року ця галузь потрапляє під юрисдикцію МОЗ. Зокрема, функції ринкового нагляду за косметичною продукцією покладено на Державну служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

Отже, операторам/відповідальним особам ринку косметичної продукції доведеться задовольняти серйозні вимоги технічного регулювання. Вони доволі непрості, тож готуватися варто заздалегідь. 

Однією з найскладніших новел Регламенту на косметичну продукцію для вітчизняних виробників є вимога дотримання умов належної практики виробництва косметичної продукції. Ці умови – дещо полегшений варіант стандарту GMP при фармацевтичному виробництві ліків, однак його забезпечення потребує серйозних фінансових, кадрових, виробничих ресурсів з боку суб’єкта господарювання.

Також непростою новелою у регулюванні обігу косметичного продукту є необхідність розміщення відповідальною особою спеціального повідомлення про основні положення з документації на порталі МОЗ України. По суті, це реєстрація продукту, але у формі повідомлення.

До слова, у новій системі і до самої відповідальної особи висувають доволі серйозні вимоги – від забезпечення виконання умов належної виробничої практики, оцінки безпечності, порядку відбору зразків, нотифікації до надання інформації про речовин тощо.

Зокрема, аптечне підприємство також може бути відповідальною особою, якщо воно виробляє косметичну продукцію під своєю торговою маркою. 

Суттєвим нововведенням у сегменті тестування безпечності косметичної продукції є заборона досліджень на тваринах. Впровадження «альтернативних» методів оцінювання безпечності продукту – серйозний виклик для дослідницької системи України.

Також в Україні дотепер не окреслено поняття «експерт косметичної продукції». Наразі триває дискусія щодо визначення юридичної особи, яка проводитиме експертизу якості, безпечності та ефективності косметичного продукту.

Отже, в Україні існує низка проблем, які здатні завадити своєчасному втіленню вимог технічного регулювання в практичну площину. 

Тому після аналізу потенційних ризиків впровадження Регламенту в Україні Вікторія Казакова винесла на обговорення громадськості модель плану впровадження Технічного регламенту на косметичну продукцію. 

В цьому обговоренні мають взяти участь усі зацікавленні сторони – розробники, виробники, дистриб’ютори, представники органів влади, науковці та практики.