GMP в Україні: корективи пандемії та найближчі перспективи

GMP, по-перше, гарантує безпечність лікарських засобів, а по-друге, відкриває доступ на міжнародні ринки збуту фармацевтичної продукції.

При цьому GMP – це ще й державне регулювання, яке охоплює загальний напрям гармонізації із нормами і законами Європейського Союзу. 

Про те, що сьогодні відбувається у цій сфері, говоримо з начальницею Управління ліцензування, сертифікації виробництва та контролю за дотриманням ліцензійних умов Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, інспектором GMP, магістром Національної академії державного управління при Президентові України, кандидатом фармацевтичних наук, Заслуженим працівником фармації України Наталею ТАХТАУЛОВОЮ. 

За час пандемії в Україні збільшилася кількість виробників, ринок став ще привабливішим?

– Сьогодні в Україні 123 фармацевтичні підприємства мають ліцензією на виробництво лікарських засобів. За час карантину їхня кількість збільшилася за рахунок виробників медичного кисню. Оскільки в цьому була нагальна потреба, ми та співробітники підпорядкованих Держлікслужбі державних підприємств проводили із заявникам консультаційно-методологічну роботу та навчання. Більшість із них не розуміла, із чого почати, не мала чіткого уявлення про систему якості, хто така уповноважена особа. У разі надходження до Держлікслужби заяви на отримання ліцензії на виробництво кисню її розглядали невідкладно. Наразі в нас 23 виробники кисню медичного рідкого та газоподібного.

Як узагалі пандемія позначилася на вашій роботі, чи зменшилася кількість заяв?

– Навіть під час локдауну Держлікслужба продовжувала працювати у звичайному режимі. Питання стосовно отримання відповідних перепусток на громадський транспорт та доставки співробітників оперативно вирішувалися керівництвом Держлікслужби. Що стосується роботи нашого Управління, то перейти на дистанційний режим ми не можемо, адже такі процеси, як ліцензування чи сертифікація виробництва, поки що не можна здійснювати дистанційно або зупинити їх розгляд навіть на один день, бо це пов’язано з ввезенням лікарських засобів в Україну, їхньою реєстрацією, а відтак, із забезпеченням населення лікарськими засобами. Особливо в період пандемії, коли актуальним є питання наявності ліків для людей із хронічними захворюваннями та для лікування коронавірусної інфекції.

Кількість заяв на отримання ліцензій чи сертифікатів GMP у період локдауну і загалом за час пандемії практично не змінилася.

Хіба ці процеси не можна оцифрувати?

– Торік стартував проєкт, яким передбачено подання документів заявником щодо ліцензування виробництва, імпорту, оптової, роздрібної діяльності в електронному вигляді через електронний кабінет. Це значне полегшення, особливо для суб’єктів господарювання з інших міст, які не могли приїхати до Києва під час локдауну, а також для працівників Держлікслужби.

На жаль, це нововведення часткове – система доопрацьовується. Зокрема, щодо внесення змін відносно уповноважених осіб з виробництва та імпорту, додатків до ліцензії тощо.

Окрім цього, наразі затверджено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №929 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)», зокрема, щодо форм документів – вони повинні бути оновлені в електронній системі.

Що стосується інших видів надання адміністративних послуг, таких як видача сертифіката для міжнародної торгівлі, сертифіката GMP або висновка про визнання, то наразі не існує електронного кабінету для подання заяв, і навіть наша електронна база не дає можливості здійснити елементарні функції – вона вкрай застаріла та потребує термінового доопрацювання й оновлення. Сподіваюся, що це відбудеться найближчим часом, адже ми живемо у «цифровій країні».

Європейські регулятори подовжують дії своїх сертифікатів GMP до кінця 2022 року. Що робить Україна, чи є такі подовження?

– Як минулого року, так і зараз на сайті ЕudraGMDP (база даних Європейської агенції з лікарських засобів) було розміщено інформацію, що через обмеження, спричинені COVID-19, строк дії сертифікатів GMP та ліцензій з виробництва подовжується до кінця 2022 року (того року було подовження до кінця 2021-го).

Виробники повинні продовжувати виконувати GMP/GDP та всі інші визначені законодавством зобов’язання та вимоги. Інспекції за місцем провадження діяльності здійснюватимуть там, де це можливо. Компетентні органи залишають за собою право виконувати нагляд на основі ризиків за допомогою інспекцій на місці або дистанційних оцінок і, виходячи з результатів, можуть продовжувати видавати/відкликати/обмежувати сертифікати GMP.

Відповідно до Порядку проведення підтвердження відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам належної виробничої практики, затвердженого наказом МОЗ від 27.12.2012 №1130 (далі – Порядок), під час видачі висновку про підтвердження відповідності умов виробництва лікарського засобу вимогам GMP враховується інформація бази EudraGMDP щодо статусу дії сертифікатів GMP та ліцензій з виробництва. З огляду на вищезазначене, заявники направляють письмові звернення до Держлікслужби щодо врахування терміну дії сертифікату GMP, який підтверджено відповідно до Порядку та який діяв на момент оголошення ВООЗ пандемії COVID-19.

Тобто наразі Держлікслужба видає висновки, які діють до кінця 2022 року.

Також звертаємо увагу, що у зв’язку із виходом Великої Британії із ЄС, у MHRA є окрема інформаційна база зі своїми сертифікатами GMP.

Чи змінилося щось у процесах GMP-сертифікації?

– У зв’язку з оголошенням ВООЗ пандемії та введенням відповідних карантинних обмежень Держлікслужбою були ініційовані зміни до Порядку. Вони були вчасно затверджені, і завдяки їм були розпочаті дистанційні оцінки виробників лікарських засобів за кордоном.

Дистанційна оцінка здійснюється, коли інспектор не може виїхати на місце виробництва з причин, наприклад, карантинних обмежень або у разі надзвичайної ситуації.

Порядком передбачено можливість проведення дистанційної оцінки виробництв, якщо вони раніше інспектувалися українським інспекторатом та вже мали сертифікати GMP, видані в Україні, або підприємства, які проходили інспекції регуляторних органів країн ЄС та їх партнерів (це більше ніж 35 країн).

Окрім цього, завдяки Порядку стало можливим здійснення процедури оцінки ризиків з метою перенесення строку наступного інспектування. Тобто на підставі листа від представника заявника без додаткових документів проводиться оцінка ризиків за результатами попереднього інспектування, проведеного українським інспекторатом. Оновлений сертифікат видається на один та півтора роки залежно від кількості отриманих балів під час оцінки.

Завдяки цим змінам до Порядку процес сертифікації не зупинявся ні на один день. Коли інспектори не могли здійснити перевірку фізично, вона проводилася дистанційно.

Щоправда, заяви на сертифікацію та висновки подавалися і подаються у паперовому вигляді.

Наразі ми маємо спрощену системи визнання результатів інспектування, що були здійснені нашими колегами – інспекторами GMP з інших країн. Завдяки змінам до Порядку ми перейшли від визнання результатів інспектування регуляторних органів – членів PIC/S до визнання результатів інспектування з боку регуляторних органів країн ЄС та їх партнерів.

PIC/S постійно розширюється – нині вона налічує біля 60 учасників, і завдання цієї організації інші, ніж визнання.

Отже, до втілення прагнення об’єднати регуляторів всього світу недалеко.

Чому це так важливо?

– Членство в PIC/S означає, що країна відповідає головним вимогам:

• GMP- стандарти в цій країні є обов’язковими для вітчизняних виробників, відповідність GMP – обов’язкова умова при реєстрації та ввезенні в країну ліків;
• у регуляторному органі проваджена система управління якістю;
• у країні є GMP-інспекторат, який відповідає вимогам PIC/S (освіта, досвід роботи у виробництві).

Щодо кадрів для українського GMP-інспекторату, їх вистачає?

– Інспектор GMP, за вимогами ЄС та PIC/S, – це спеціаліст з відповідною освітою, досвідом роботи на виробництві, котрий при цьому має постійно навчатися (семінари, тренінги з GMP/GxP-практик, певний набір практичних інспекцій). Отже, це доволі складна система, підготувати такого спеціаліста швидко і дешево не вийде, тому інспекторів ніде в світі багато не буває.

Наш інспекторат складається з інспекторів Держлікслужби, ДП «Український фармацевтичний інститут якості» (УФІЯ) і GMP інспекторів ДП «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції».

Отже, ми маємо для закордонних інспектувань два підрозділи. Всі інспектори внесені в реєстр PIC/S.

Процес оновлення складу інспекторату триває постійно. Наприклад, зараз ДП УФІЯ розширює штат своїх спеціалістів.

Але це непросте завдання. Адже наші інспектори, які працюють вже певний час, пройшли ґрунтовну підготовку. Ми двічі на рік брали участь у семінарах PIC/S. Нас готував протягом 2 років за програмою ВООЗ Датський коледж фармацевтичної практики «Фармакон». Програма складалася з теоретичної і практичної частин. По її закінченні ми отримали значущі для нас сертифікати, що підтверджують компетенцію знань інспектора GMР.

Зараз, коли вже потрібно подбати про оновлення інспекторату, його розширення, виникають певні труднощі, починаючи від локдауну, який заважає виїжджати за кордон, і закінчуючи дистанційним навчанням. Теоретична частина від цього не постраждала, але практична – так: наразі немає тренінгових інспекцій, а також спільних інспекцій з нашими партнерами по PIC/S. Але наші інспектора підвищують свій рівень знань, беручи участь у семінарах PIC/S. До речі, наступного місяця один із них пройде в Кореї, інший у Японії.

Чи можна повноваження і функції Держлікслужби вважати аналогічними відповідним європейським структурам?

– Майже в усіх країнах світу функції реєстрації лікарських засобів, ліцензування і сертифікації, контролю в обігу виконує єдиний орган. Це орган, який має певні повноваження та фінансування, що надає йому можливості здійснювати контроль дійсно на всіх етапах обігу, покращувати якість надання послуг, визначати розвиток – втілення нових інструментів, професійний розвиток співробітників, технічне оснащення, інспектування закордонних виробників тощо. В Україні повинен бути регуляторний орган дійсно міжнародного зразка, який об’єднував би функції від реєстрації та сертифікації по GMP до контролю за лікарськими засобами в обігу. Наявність такого органу надає можливість дійсно отримувати послугу в «Єдиному вікні»: подав заяву на реєстрацію лікарського засобу – пройшов відповідні реєстраційні експертизи та перевірку умов виробництва на відповідність вимогам GMP або отримав висновок про визнання, якщо така перевірка не потрібна – отримав реєстраційне посвідчення. Жодних додаткових заяв, комплектів документів, інших «вікон»! Єдиний інспекторат GMP нашої країни, як і повинно бути, без додаткових підпорядкованих державних підприємств для проведення експертиз та інспектувань.

Адже за нинішньої ситуації ми не маємо можливості збільшити кількість штатних інспекторів Держлікслужби та їхню заробітну плату, виїхати на закордонну перевірку. Так, нам критично не вистачає інспекторів усередині країни, у штаті нашого управління, приміром, залишилося лише два GMP інспектори, які проводять перевірки українських виробників. Але цього не вистачає, бо окрім планових є ще перевірки на відповідність вимогам GMP і передліцензійні.

Отже, зрозуміло, що і нам складно, і заявники хотіли б, аби все відбувалося швидше, але…

Проте не лише це непокоїть. Відсутність кадрового потенціалу відтерміновує поновлення процесу укладення між Україною та ЄС угоди про визнання результатів інспектування (Agreement on conformity assessment and acceptance of industrial products, угода АССА).

Процес підготовки до укладення цієї угоди було розпочато в Україні у 2011-2013 роках, але потім він був призупинений. Держлікслужба завжди виступала за поновлення цього процесу, про що ми неодноразово заявляли.

Адже система ліцензування та контролю за виробниками в Україні повністю еквівалента європейській. Водночас ми в односторонньому порядку визнаємо результати європейських інспекторатів, наші ж – ні. Укладення угоди АССА значно зменшило б навантаження на українські заводи, полегшило вихід на ринки ЄС, а для європейських заводів були б створені сприятливіші регуляторні умови на українському ринку.

Тож українському регулятору є чим пишатися, зокрема, і в контексті впровадження GMP?

– Звичайно! По-перше, ми з 2011 року приєдналися до PIC/S. Цьому передували 6 років підготовки. Це величезна робота і важливі зрушення. Але хочу зазначити, що важливим у цьому сенсі був не стільки результат, скільки процес. Адже під час підготовки ми мусили прийняти філософію GMP/GxP та PIC/S і відповідно до цих стандартів працювати, вибудовувати власну систему, власний інспекторат.

Зрештою, це перетворилося сьогодні на певну систему координат, у якій кожен співробітник, перш ніж прийняти те чи інше рішення, підготувати ту чи іншу зміну до нормативного акту, міркує, чи узгоджується це з вимогами PIC/S.

Тож це відповідальність, самодисципліна та самоконтроль, які допомагають уникнути регресу, це мотивує і стимулює нас рухатися вперед, прагнути впроваджувати інновації, постійно навчатися новому.

Крім того, це можливість спільних інспекцій, а відтак й обміну практичним досвідом. А таку можливість важко переоцінити.

Українські фахівці входять до міжнародних робочих груп – нашу експертну думку цінують.

Український інспекторат досягнув такого рівня, коли ми оцінюємо регуляторні органи інших країн на етапі їхньої підготовки до вступу у PIC/S.

Отже, насправді нам є чим пишатися. Працюючи на фармацевтичному підприємстві, я мріяла потрапити до Держлікслужби і стати інспектором GMP. Коли в далекому 2009 році я прийшла в Держлікслужбу, працювати було дуже складно, але дуже-дуже цікаво, багато потрібно було зробити, ми працювали командою нашого управління, і кожний з нас зробив максимум за цей період.

Перед аудитом експертів PIC/S в Україну ми декілька місяців ішли з роботи близько часу ночі. Але ми це зробили! Я пишаюся нашими співробітниками, нашою роботою. Я дійсно тішуся, що працюю в Держлікслужбі і є державним службовцем.За ці роки відбулося дуже багато змін у світі, країні, службі, але ми зберегли систему управляння якістю, ми живемо і працюємо за філософією GMP та підходами PIC/S до всіх процесів. Так, ми багато досягли і, я сподіваюсь, будемо приумножувати наші здобутки.