- Категорія
- Новини
Сергій Кузьміних: Україна повинна надати фармацевтам більше повноважень і довіри
- Дата публікації
Фармацевт має бути не лише продавцем ліків, а повноцінним учасником системи охорони здоров’я — переконаний голова підкомітету Верховної Ради з питань фармацевтичної галузі Сергій Кузьміних. У блозі на Цензор.НЕТ він проаналізував європейські тенденції та окреслив, що потрібно для реформи аптечного сектору в Україні.
Європейський досвід: аптека як перша ланка медицини
Публікація Кузьміних про реформу аптечної системи Німеччини викликала великий резонанс серед фахівців. За його словами, більшість відгуків підтверджують: розширення ролі фармацевта — правильний шлях.
«Більшість писали одне: це правильний напрямок», — зазначив депутат.
У Німеччині фармацевтів інтегрують у структуру первинної медичної допомоги, надаючи їм право не лише продавати ліки, а й проводити вакцинацію, консультувати пацієнтів, контролювати базові показники (тиск, рівень глюкози, холестерин).
Міністр охорони здоров’я Ніна Варкен пояснила:
«Ми повинні розподіляти медичну допомогу між кількома плечима. У цьому контексті аптеки мають бути зміцнені як частина місцевої системи охорони здоров’я».
Реформу в Німеччині розглядають не як конкуренцію лікарям, а як розвантаження системи охорони здоров’я, що підвищує якість послуг і зменшує навантаження на медиків.
Польща: фармацевт як незалежний фахівець
У Польщі реформа просунулась ще далі: професійні асоціації виступають за право фармацевтів вести клінічні консультації та виписувати рецепти у визначених випадках.
Фахівці прагнуть працювати не лише в аптеках, а й незалежно — консультувати пацієнтів у власних кабінетах, онлайн або в громадах.
Інакше кажучи, польські фармацевти прагнуть перейти від ролі працівників аптек до статусу незалежних медичних фахівців, які можуть проводити клінічні консультації, супроводжувати пацієнтів у процесі лікування та брати участь у терапевтичних рішеннях.
Ця модель поступово здобуває широку підтримку серед університетів, професійних спільнот і місцевої влади, що свідчить про її перспективність і готовність системи до таких змін.
«У Польщі вже розуміють: фармацевт — це не місце роботи, а рівень довіри і професійної компетентності», — пише Кузьміних.
Це перехід від аптеки як торгової точки до фармацевта як медичного експерта, який супроводжує пацієнта на всіх етапах терапії.
Україна: шлях свій, але ще довгий
Починаючи з 1 січня 2027 року, усі аптеки в Україні матимуть законодавчий обов’язок надавати фармацевтичну послугу — це передбачено Законом України «Про лікарські засоби» (2022).
Йдеться не лише про продаж медикаментів. Фармацевтична послуга охоплює ширший спектр завдань: інформування пацієнтів, участь у лікувальному процесі, просвітницьку діяльність, підтримку здорового способу життя та професійне консультування щодо застосування ліків.
Втім, за словами Кузьміних, аби ця норма не залишилася лише формальністю, потрібні чіткі механізми її реалізації.
Що потрібно, аби фармацевтична реформа запрацювала
Для того щоб нова модель роботи аптек та фармацевтів не залишилася лише на папері, необхідно створити цілісну систему — із чіткими правилами, механізмами контролю й відповідальності.
Професійне самоврядування
Передусім потрібне незалежне професійне самоврядування фармацевтів — орган, який визначатиме доступ до професії, контролюватиме якість роботи, дисципліну та дотримання етичних стандартів.
Йдеться не про формальні асоціації, пов’язані з аптечними мережами чи дистриб’юторами, а про автономну структуру, що представлятиме інтереси фахівців і забезпечуватиме розвиток професії.
Єдиний реєстр фармацевтів
Необхідно створити офіційний реєстр, який міститиме актуальні дані про освіту, кваліфікацію та професійний статус фармацевтів. Це дозволить проводити верифікацію, підвищить довіру з боку пацієнтів і забезпечить прозорий контроль за діяльністю фахівців.
Сучасні професійні протоколи
Слід оновити чинні й розробити нові стандарти фармацевтичної практики, які чітко визначатимуть межі компетенції, порядок взаємодії з пацієнтом і лікарем, а також алгоритми дій у різних клінічних ситуаціях.
Впровадження належної аптечної практики (GPP)
Україна має ухвалити власний нормативний документ, гармонізований із європейськими вимогами Good Pharmacy Practice (GPP). Це створить спільні для всіх аптек стандарти обслуговування та контролю якості.
Відповідальність і контроль
Розширення ролі фармацевта передбачає і підвищену відповідальність. За порушення протоколів або неетичну поведінку мають застосовуватися дисциплінарні чи адміністративні санкції — через внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Співпраця лікаря та фармацевта
Для якісного супроводу пацієнтів необхідна налагоджена взаємодія між лікарями й фармацевтами. Останні мають отримати доступ до медичних даних через систему eHealth, щоб коректно оцінювати терапію, давати рекомендації та координувати лікування разом із лікарем.
Фінансування фармацевтичної послуги
Один із найважливіших аспектів — визначити механізм оплати. Чи буде це окремий тариф, частина аптечної націнки, оплата від НСЗУ або внесок пацієнта? Без чіткої фінансової моделі нова система не зможе функціонувати ефективно.
Висновок
Світ рухається до моделі, де аптека — це перша точка контакту з пацієнтом, а фармацевт — член медичної команди.
Україна має всі передумови, щоб піти цим шляхом, але ключовим стане створення правил, які забезпечать фахівцям реальні повноваження і професійний статус.
«Бо фармацевт — це не продавець! Це професіонал, який стоїть на передовій турботи про здоров’я людини», — підсумував Сергій Кузьміних.