У Комітеті з питань здоров’я нації відбулася зустріч із делегацією парламенту Фінляндії. Обговорили особливості фармацевтичного ринку Скандинавії, законодавчі норми та можливості для співпраці з Україною.
Голова підкомітету з фармацевтичної галузі Сергій Кузьміних повідомив про спільну нараду українського парламентського Комітету з питань здоров’я нації з делегацією Комітету із соціальних питань та охорони здоров’я фінської Едускунти.
Під час зустрічі українські парламентарі ознайомилися з ключовими тенденціями фармацевтичного ринку Фінляндії. Так, у 2022 році фінські споживачі витратили близько 4 млрд доларів на ліки, з яких 82% продажів припадало на рецептурні препарати, а безрецептурні становили лише 12%. Для порівняння, в Україні рецептурні засоби займають трохи більше половини у натуральному вираженні.
Фінляндія є потужним гравцем на європейському фармринку, проте залишається імпортозалежною: країна експортує ліків на 1,24 млрд доларів, тоді як імпортує удвічі більше — близько 2,5 млрд доларів. При цьому лише у 2023 році в галузь було інвестовано понад 460 млн євро, половина з яких спрямована на дослідження та розробки (R&D).
Окремо українських колег зацікавили особливості фінського законодавства у сфері фармацевтики:
- ліцензію на аптеку може отримати лише фармацевт, який є її власником і керівником;
- дистриб’ютори реалізують препарати за єдиними цінами для всіх аптек;
- при продажу рецептурних ліків фармацевт зобов’язаний запропонувати найдешевший аналог;
- кожна аптека повинна мати двотижневий запас основних препаратів;
- регулятор щороку звітує уряду про націнки та чинники, що впливають на ціноутворення.
За словами Кузьміних, ці правила суттєво відрізняються від українських реалій, але демонструють ефективність у Фінляндії та можуть стати орієнтиром для вдосконалення української фармсистеми.
Редакторка стрічки новин
