Антибіотик

Лікарі первинної медичної допомоги часто пропонують постконтактну профілактику різних інфекцій, зокрема грипу, кашлюку, правця, хвороби Лайма тощо. У той самий час застосування постконтактної профілактики в первинній медичній допомозі постійно розширюється.

На початку вересня Всесвітня організація охорони здоровʼя (ВООЗ) опублікувала Настанову поводження зі стічними водами та твердими відходами від виробництва антибіотиків — перший подібний у своєму роді документ.

Якщо зараз ігнорувати ті тенденції, що склалися щодо антибіотикорезистентності, ми ризикуємо повернутися в еру, коли люди помирали від неконтрольованих інфекцій. Стійкість до антимікробних препаратів зростає також й через війну. Якими альтернативами ми володіємо?

Некротизуючі інфекції мʼяких тканин надзвичайно важко лікувати і вони є небезпечними для життя людини. Сучасні антибіотики часто неефективні в таких випадках, оскільки їм не вдається «діставати» патогени належним чином, щоб забезпечити достатню терапевтичну дію.

Антибіотикопрофілактика у пацієнтів з травмою – стандартна практика. Проте, враховуючи зростаючі темпи бактеріальної резистентності, схеми використання антибіотиків потрібно постійно переглядати, й остаточні правила застосування антимікробних препаратів все ще з’ясовуються фахівцями.

Не припускається помилок, як відомо, лише той, хто нічого не робить. Але у медицині помилки надто дорогі. Саме тому лікарі та фармацевти навчаються все життя.

Вугрова хвороба контролюється за допомогою комбінованої терапії, й попри зростаючу різноманітність варіантів медикаментозного лікування вугрів до її складу часто включають топічні або пероральні антибіотики. На жаль, часто вони використовуються з помилками.

Зростання захворюваності на цю інфекцію спонукало дослідників переглянути ефективність старого антибіотика — і він продемонстрував у цих умовах певні переваги.

З чим пов’язаний ренесанс інтересу до цих ліків? Як їх сьогодні використовують, зокрема, в метаболічній медицині, і що нового стало відомо про них останнім часом?

Коли з одного боку – спостерігаємо зростання інфекційної захворюваності, а з іншого – поліфармацію та поширеність антимікробної резистентності у закладах охорони здоров’я (ЗОЗ), ситуація дуже швидко може вийти з під контролю. Що ж сьогодні робиться в Україні, аби цього не сталося?

Повідомлення про нестачу стандартних антибіотиків зʼявляються то тут, то там – дефіцит «найбанальніших» ліків, які використовуються при поширених бактеріальних інфекціях, все частіше реєструється в країнах Європи, а також у США, Канаді та Австралії.

Новина про те, що лікарі ПМД мають право призначати тільки пероральні антибіотики, не на жарт стурбувала медиків і пацієнтів. Також виникли питання – чи стосуватиметься це інших ЛЗ та «вузьких» фахівців поліклінік, пацієнти яких також можуть «грішити» ін’єкціями вдома.