Антибіотики в лікуванні акне: жодної монотерапії!

Антибіотики в лікуванні акне: жодної монотерапії! /freepik

Вугрова хвороба контролюється за допомогою комбінованої терапії, й попри зростаючу різноманітність варіантів медикаментозного лікування вугрів до її складу часто включають топічні або пероральні антибіотики. На жаль, часто вони використовуються з помилками.

Проаналізувавши дані клінічних досліджень та опитувань, західні фахівці визначили найбільш поширені помилки, яких допускаються в антибіотикотерапії акне.

Антибіотики у лікуванні акне: тільки у складі комбінованої терапії

Складна патофізіологія акне описується внеском чотирьох факторів.

  1. гіперплазії сальних залоз,
  2. трансформаціями у зростанні фолікул,
  3. впливом Propionibacterium acnes
  4. й імунно-запальними реакціями, що виникають внаслідок зазначених трьох факторів.

Механізми дії лікарських засобів, що використовуються в терапії вугрової хвороби, спрямовані на корекцію цих процесів.

Крім гормональних засобів важливу роль у фармакотерапії акне грають топічні та пероральні антибіотики: на додаток до протимікробного, вони також забезпечують протизапальний ефект (імовірно шляхом інгібування функцій макрофагів та нейтрофілів та зниження вироблення цитокінів). Однак накопичилася чимала кількість даних, які свідчать про зростаючу частоту нераціонального застосування антибіотиків в умовах вугрової хвороби.

Сучасні керівництва рекомендують призначення топічних і пероральних антибіотиків у комбінації з місцевим бензоїлом пероксидом або ретиноїдом: це дозволяє досягти кращих клінічних результатів і знизити ризик розвитку бактеріальної стійкості.

Деякі дослідження показали, що з 1978 по 1996 рік рівень резистентності P. acnes збільшився з 20% до 62%. Також зʼясувалося, що у людей, які отримували антибіотики для лікування вугрів, відзначаються зміни в мікрофлорі шкіри, причому в найнесподіваніших анатомічних ділянках (наприклад, S. pyogenes у ротоглотці), що загрожує підвищеним ризиком розвитку інфекцій (наприклад, верхніх дихальних шляхів).

Антибіотики в лікуванні акне: які і з чим

Топічні антибіотики можуть використовуватися при легких, помірних або важких випадках акне, але вони не рекомендовані як монотерапія.

Пероральні призначають вже у разі середньо-тяжкої вугрової хвороби, але точно так само – у складі тільки у складі комбінованої терапії (з місцевим ретиноїдом та бензоїлом пероксидом). Ретиноїди призначаються із граничною обережністю. Також у деяких рекомендаціях серед топічних засобів застосовується азелаїнова кислота.

У наші дні на ринку можна знайти безліч комбінованих препаратів, що містять оптимальні пропорції таких ліків (наприклад, бензоїл пероксид + кліндаміцин або третиноїн + кліндаміцин).

Вважається, що кліндаміцин краще еритроміцину, тому що він продемонстрував у випробуваннях більш високу ефективність та нижчий профіль стійкості.

В умовах акне порівнювалися й інші класи антибіотиків, у тому числі тетрацикліни, макроліди та деякі тетрацикліни, зокрема другого покоління, але відмінності в їхній терапевтичній ефективності поки не вдалося підтвердити в масштабних РКД (як і визначити оптимальні пероральні дози).

Таким чином, при виборі протимікробного продукту необхідно керуватись профілем несприятливих ефектів, зручністю застосування та доступністю.

Використання тетрациклінів у фармакотерапії акне

Деякі гайди рекомендують як терапію першої лінії середньоважкого акне пероральні препарати на основі доксицикліну або міноцикліну. (У Великій Британії також застосовують лімециклін.)

Кожен із цих тетрациклінів має унікальний профіль побічних ефектів. Коли використовується якийсь із них (зазвичай від 50 до 100 мг один-два рази на добу), першорядне значення мають консультування та моніторинг.

Так, використання доксицикліну може призвести до порушень з боку шлунково-кишкового тракту – часто при тривалому прийомі цього антибіотика розвивається медикаментозно-індуковане пошкодження стравоходу, відоме також як лікарський езофагіт. Тому при призначенні доксицикліну пацієнтів навчають правильного застосування препарату:

запивати таблетки або капсули великою кількістю рідини,

залишатися у вертикальному положенні протягом 60 хвилин після проковтування (тобто препарат не можна приймати перед сном).

Міноциклін може призвести до запаморочення, реакцій гіперчутливості, вовчакового синдрому і гепатиту.

Як довго — це занадто довго?

Окремо дослідники виділяють проблему тривалість лікування пероральними антибіотиками: за фактом, при лікуванні вугрової хвороби їх застосовують значно довше, ніж рекомендовано. Наприклад, згідно з одним із оглядів, 33,6% пацієнтів з вугровою хворобою, які лікувалися ретиноїдом + АБ, були змушені приймати антибіотик (у третині випадків це був міноциклін) протягом 1 року або довше.

Разом з тим у сучасній клінічній практиці системні антибіотики рекомендовано застосовувати від 6 тижнів до 1-2 місяців після досягнення клінічної відповіді (яка зазвичай відзначається протягом 4-8 тижнів після початку лікування).

За даними американських експертів, дерматологи виписують за рік близько 7 мільйонів рецептів на антибіотики – це найвищий показник на одного лікаря, аніж серед лікарів будь-якої іншої спеціальності (і їхні закордонні колеги не дуже відстають!). Однак існуючий арсенал терапевтичних засобів, доступних дерматологам, дозволяє ефективно лікувати переважну більшість випадків акне без виснажливих місяців або більше років застосування пероральних антибіотиків.

Вибір курсу лікування акне з урахуванням ступеня тяжкості (британські рекомендації)
Терапія Переваги Недоліки
Будь-яка Фіксована комбінація адапалена з пероксидом бензоїлу (обидва для місцевого застосування) -- наноситься один раз на день увечері. Місцеве лікування; не містить АБ Не для використання під час вагітності. Застосовувати з обережністю під час грудного вигодовування (ГВ). Може спричинити подразнення шкіри, фоточутливість та знебарвлення волосся та тканин.
Будь-яка Фіксована комбінація пероксид бензоїлу та кліндаміцину для місцевого застосування, 1 раз на день увечері Місцеве лікування Не для використання під час вагітності та ГВ. Може спричинити подразнення шкіри, фоточутливість.
Від легкої до помірної Фіксована комбінація пероксид бензоїлу та кліндаміцину для місцевого застосування, 1 раз на день увечері Місцеве лікування. Може використовуватися з обережністю при вагітності та грудному вигодовуванні. Може спричинити подразнення шкіри, фоточутливість та знебарвлення волосся та тканин.
Від середньої до тяжкої Фіксована комбінація адапалена з пероксидом бензоїлу (обидва для місцевого застосування), 1 раз на день увечері, + лімециклін або доксициклін перорально, 1 раз на день. Режим може допомогти в лікуванні важкодоступних ділянок з вуграми (спина), а також у деяких випадках дозволяє уникнути перорального ізотретиноїну (британський регулятор рекомендує його призначення в найважчих випадках). Не можна використовувати під час вагітності та ГВ, а також до 12 років. Адапален і бензоїлпероксид можуть викликати подразнення шкіри, фоточутливість і знебарвлення волосся та тканин. Пероральні антибіотики можуть викликати системні побічні ефекти та стійкість до протимікробних препаратів. Пероральні тетрацикліни можуть викликати світлочутливість.
Від середньої до тяжкої Азелаїнова кислота місцево 2 рази на день + лімециклін або доксициклін перорально, 1 раз на день Курс може бути ефективним при лікуванні ділянок з вуграми, важкодоступних для топічних препаратів (спину), а також у деяких випадках дозволяє уникнути використання ізотретиноїну (британський регулятор рекомендує його призначення у найтяжчих випадках). 1) Не можна використовувати при вагітності та ГВ. 2) Пероральні антибіотики можуть викликати системні побічні ефекти та резистентність. Тетрацикліни можуть викликати світлочутливість.