Уряд затвердив Національну програму адаптації законодавства України до права ЄС

Про затвердження програми повідомила заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Марина Слободніченко у своїх соцмережах. За її словами, документ охоплює близько 1850 завдань, спрямованих на імплементацію понад 1600 актів права ЄС.

«Це початок кропіткої роботи, адже імплементувати акти ми маємо до кінця 2027 року, частково з перехідними періодами», — зазначила вона.

У межах євроінтеграційного процесу Україна також має виконати так звані бенчмарки — обов’язкові показники, необхідні для закриття переговорних розділів із ЄС. У сфері охорони здоров’я йдеться, зокрема, про виконання вимог у межах переговорного розділу 28.

Серед ключових напрямів:

• Лікарські засоби — підготовка до імплементації регламентів ЄС щодо клінічних досліджень, фінансових механізмів Європейського агентства з лікарських засобів (EMA), а також посилення ролі EMA у реагуванні на кризові ситуації.
• Медичні вироби — адаптація до регламентів ЄС щодо медичних виробів та виробів для in vitro діагностики, включно з оцінкою інституційної спроможності.
• Косметична продукція — імплементація регламенту ЄС щодо безпеки та обігу косметики.
• Транскордонна охорона здоров’я — гармонізація законодавства відповідно до директив ЄС щодо доступу пацієнтів до медичних послуг за кордоном.
• Біологічні матеріали (SoHO) — підготовка до впровадження регламенту щодо стандартів якості та безпеки.
• Трансплантація органів — розробка плану імплементації директив ЄС із урахуванням кадрової спроможності.
• Транскордонна безпека здоров’я — адаптація до регламенту щодо реагування на серйозні загрози для здоров’я.
• Тютюнова політика — аналіз відповідності законодавства вимогам ЄС.

Також Слободніченко прокоментувала публічні дискусії щодо оцінювання реформ з боку ЄС.

«Звертаю увагу, Єврокомісія ніяких балів і оцінок щодо цього не дає», — зазначила вона.

За її словами, йдеться про так звані «10 пунктів для відновлення довіри», які були озвучені у спільній заяві європейських партнерів і не стосуються безпосередньо сфери охорони здоров’я.