- Категорія
- Новини
Активність мозку слугує предиктором ефективності лікування ревматоїдного артриту інгібіторами TNF
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
26

Випробування фахівців з Інституту фармакології та токсикології Університету Фрідріха-Александра в Ерлангені (Німеччина) вказує на те, що у прогнозуванні успіху терапії ревматоїдного артриту важливу роль відіграє неврологічна активність на рівні головного мозку.
Нове дослідження, підтримане UCB Biopharma, показало, що у хворих на ревматоїдний артрит із високим рівнем активації мозку, пов’язаної з хворобою, спостерігалася краща відповідь на цертолізумаб пегол – популярний препарат класу інгібіторів фактору некрозу пухлин (TNF).
У зазначеному дослідженні, проведеному у шести центрах Німеччини, Сербії та Португалії, взяли участь 139 дорослих із ревматоїдним артритом (середній вік — 54,3 роки, 71% жінок), у яких показник DAS28 перевищував 3,2 і які погано реагували на щонайменше один синтетичний антиревматичний препарат.
Учасників розбили випадковим чином в дві групи залежно від рівня активації мозку (високий або низький). Пацієнти з першої когорти отримували протягом 24 тижнів цертолізумаб пегол у дозі 400 мг на 0, 2 і 4 тижнях, а потім 200 мг кожні два тижні, другої – плацебо
У результаті було сформовано три групи: лікування цертолізумабом із високим об’ємом активації ЦНС (49 осіб), лікування цертолізумабом із низьким об’ємом активації ЦНС (43 особи) та плацебо (47 осіб).
Зменшення активності захворювання – DAS28 ≤ 3,2 через 12 тижнів – досягли 57% учасників з першої групи, 44% — з другої та лише 26% з контрольної. Загалом було зафіксовано 25 побічних ефектів, пов’язаних із лікуванням, із них 22 — у групах цертолізумабу і 3 — у групі плацебо.
На думку авторів роботи, їхні результати вказують на те, що активність мозку може бути корисним прогностичним показником при вибору схеми лікування ревматоїдного артриту та відкриває шлях до більш персоналізованого підходу в терапії цього захворювання.
«Ці дані підкреслюють роль суб’єктивних параметрів, пов’язаних із пацієнтом, у відповіді на інгібування цитокінів і свідчать, що високий об’єм представлення хвороби в ЦНС — із залученням фронтально-асоційованих нейронних контурів — підвищує ймовірність відповіді на інгібітор TNF», — резюмували дослідники.