Мікроскопічний коліт — хронічне ідіопатичне захворювання кишечника, що протікає без макроскопічних ознак ураження товстої кишки та супроводжується болем у животі та водянистою діареєю без домішок крові.
Останнім часом розвиток мікроскопічного коліту повязують із трансформаціями мікробіому внаслідок антибактеріальної терапії. Проте, як стверджують шведські фахівці, застосування антибіотиків жодним чином не повʼязане з цим захворюванням.
Спеціалісти з Каролінського інституту в Стокгольмі вивчили серію випадків серед 2 393 дорослих у Швеції (вік ≥ 65 років; 66,7% жінок) з підтвердженим біопсією мікроскопічним колітом, яким призначали антибіотики.
Зараховані до дослідження пацієнти отримували лікування антибіотиками в середньому протягом 1,6 тижня, найчастіше феноксиметилпеніциліном (50%) та доксицикліном (35%).
Ризик розвитку мікроскопічного коліту дійсно підвищувався під час лікування антибіотиками та залишався дещо вищим через 3 місяці до 1 року після антибіотикотерапії. Проте аналіз негативних результатів контролю продемонстрував подібні для нормальної слизової оболонки результати після лікування антибіотиками.
На думку дослідників, аналогічний результат при мікроскопічному коліті і при нормальній слизовій оболонці свідчить про наявність упередженості щодо виявлення побічних ефектів антибіотиків з боку шлунково-кишкового тракту.
«Наші результати свідчать про те, що лікарі не повинні утримуватися від призначення антибіотиків через побоювання щодо розвитку мікроскопічного коліту. Тим не менш, через зростання резистентності до протимікробних препаратів стандартом догляду має стати обережне призначення антибіотиків», — підсумували автори.
