Американські фахівці представили висновки клінічного дослідження Checkmate 274 на симпозіумі Американського товариства клінічної онкології (ASCO) 2025 у Сан-Франциско.
Загалом у CheckMate 274 було зареєстровано 709 пацієнтів, які мали патологічні ознаки уротеліального раку з високим ризиком рецидиву, в тому числі після неоадʼювантної хіміотерапії та радикального хірургічного втручання.
Учасників випадковим чином рандомізували в групи активного лікування чи контролю. 353 пацієнти (з яких 140 мали експресію PD-L1 ≥ 1%) були розподілені в групу ніволумабу (240 мг кожні два тижні), 356 пацієнтів (142 з експресією PD-L1 ≥ 1%) – в групу плацебо.
Ніволумаб досягнув первинної кінцевої точки у дослідженні, продемонструвавши значне покращення виживаності без ознак захворювання при медіані спостереження близько 20 місяців, максимальне – в підгрупі з високою експресією PD-L1 (21 місяць проти 10,9 місяця в групі плацебо).
В новому апостеріорному аналізі даних CheckMate 274 адʼювантна терапія ніволумабом продовжувала демонструвати переваги виживаності без ознак захворювання та загальної виживаності порівняно з плацебо серед пацієнтів з інвазивним раком сечового міхура. Переваги ніволумабу відзначалися і у пацієнтів, які раніше отримували неоадʼювантну хіміотерапію, так і у тих, хто її не отримував, а також у пацієнтів з пухлинами, що експресують PD-L1.
«Загальні дані про виживаність свідчать на користь адʼювантного застосування ніволумабу перед плацебо у пацієнтів з інвазивним раком сечового міхура, зокрема з пухлинами з експресією PD-L1 ≥ 1%», — відзначили дослідники, додавши, що у CheckMate 274 не було виявлено жодних нових сигналів безпеки.
