До розробки нового законопроєкту про фармдіяльність буде залучено всіх гравців фармринку – Сергій Кузьміних

Як уже повідомлялося, 24 січня на засіданні Комітету, де розглядалося питання реформування фармацевтичного ринку, було підтримано пропозицію Голови підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Сергія Кузьміних щодо розробки в найкоротші терміни окремого законопроєкту щодо врегулювання аптечної та фармацевтичної діяльності.

Вже через тиждень відбулося перше засідання робочої групи підкомітету, де обговорили основні питання щодо розробки майбутнього законопроєкту. До участі в засіданні були запрошені представники всіх секторів фармацевтичного ринку – виробників, аптек, дистриб’юторів, профільних асоціацій, щоб зібрати їхні пропозиції й відповідно напрацювати збалансовані норми нового о законопроєкту.

«На початку року Комітет розглядав план роботи, куди було включено чотири законопроєкти, всі вони повʼязані з фармацевтичною чи аптечною діяльністю, – поінформував присутніх Голова підкомітету. – Тому є ідея розробити, враховуючи пропозиції всіх учасників фармринку, глобальний, стратегічний законопроєкт, повʼязаний з аптечною та фармацевтичною діяльністю. Адже всі ми чудово знаємо й розуміємо, що відбувається на нашому фармринку, й що настав час це регулювати. Я запросив вас з надією на те, що ми разом досягнемо розуміння в цих питаннях і визначимо чіткі й реальні плани діяльності фармацевтичної галузі, щоб розробити збалансований законопроєкт».

Сергій Кузьміних нагадав про ініціативи МОЗ щодо регулювання цін на ліки, пропозиції щодо обмежень монополії дистриб’юторів та правки до законопроєкту № 11493, які спричинили дискусії, а також інші ідеї, наприклад, врегулювання відстані між аптеками тощо. Й закликав привести всі ці позиції до спільного знаменника, який дав би поштовх і для розвитку ринку, і для його регулювання. Новий закон має прописувати чіткі правила для всіх учасників ринку.

Присутні на засіданні робочої групи також висловлювали свої пропозиції. Зокрема, Голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» Олег Клімов запропонував змінити назву законопроєкту, оскільки аптечна діяльність є частиною фармацевтичної.

Голова правління ГС «АПАУ» Ігор Червоненко, зазначив, що в Україні вже сформувався ринок, в якому присутні аптечні мережі, тому запропонував за приклад брати країни, де є мережі аптек.

Однак на першому засіданні від запрошених лунало більше запитань, аніж конкретних пропозицій.

Наприклад, щодо того, чи новий законопроєкт зачіпатиме ті норми, які вже прописані в Законі «Про лікарські засоби» та інших законодавчих актах, які вже врегульовують окремі питання фармгалузі. На що Сергій Кузьміних відповів, що буде враховано все, що врегульовано чинним законодавством, однак воно не враховує низку аспектів діяльності фармринку й ці «прогалини» потрібно заповнити якомога швидше. Тим більше, що Закон «Про лікарські засоби» вступить в дію щонайшвидше у 2027 році. Й у ньому закладені більш фундаментальні речі, це своєрідна «Конституція про ліки», де міститься багато основ для подальшої розробки законодавчих актів з приводу регулювання діяльності фармринку та окремих його учасників. Тому інші закони можуть унормувати багато спірних питань, перенести їх у площину більш системного розгляду та деталізувати впровадження базових засад. Запропонований законопроєкт також переслідує цю мету, запевнив Сергій Кузьміних.

Дехто з присутніх цікавився, чи свідчить ідея напрацювання нового законопроєкту про відмову від розгляду правок до законопроєкту № 11493 й чи є альтернативою йому, на що пролунала відповідь: на останньому засіданні Комітету проголосована пропозиція розглянути законопроєкт № 11493 на найближчому засіданні, тож наразі нічого не скасовується. Якщо Верховна Рада проголосує за ці правки, то в розробці нового законопроєкту вони будуть враховані. Якщо ж ні, то автори нового законопроєкту можуть запропонувати свої рішення. Наприклад, щодо обмежень дистриб’юторів.

«Якщо Комітет не враховує цю правку, ми будемо розробляти інший механізм, щоб не було дуополії двох дистрибʼюторів, а який це буде механізм, думаю, вирішиться в процесі комунікації», – сказав Голова підкомітету.

Також Сергій Кузьміних зауважив, що ініційований ним законопроєкт – це не окремо про обмеження дистриб’юторів чи закупівлю ліків через е-каталог тощо, це комплексний закон, який визначатиме і базові речі фармдіяльності, й різні її практичні аспекти.

У присутніх також виникли сумніви щодо того, що законопроєкт вдасться розробити впродовж двох тижнів, як це пропонувалося, а також швидко прийняти. На що Сергій Кузьміних відповів, що починати процес потрібно вже сьогодні, й це головне завдання. Можливо, термін підготовки закону й буде подовжено, але є бажання завершити процес його реалізації до кінця 2025 року.

Тому Голова підкомітету звернувся до присутніх, які працюють в чинному законодавчому полі й добре знають проблеми своєї галузі та її регулювання, надіслати драфти своїх пропозицій до середи, щоб розробники законопроєкту могли якнайшвидше їх розглянути. Після цього відбудеться ще одна зустріч робочої групи за участі всіх запрошених, де вже можна буде обговорювати й узгоджувати різні позиції для прийняття комплексного рішення. «Всі чудово розуміють, що настав час робити певні зміни, й вони мають відповідати європейському законодавству, – резюмував Сергій Кузьміних. – Ми виступаємо за системне регулювання ринку відповідно до кращих стандартів і практик, щоб і виробники, і дистриб’ютори, й аптеки розуміли всі свої можливості та права й водночас щоб фармринок функціонував цивілізовано».

Тож усі учасники фармринку можуть активно підключатися до формування й внесення пропозицій щодо нового законопроєкту, а не лише до його обговорення.