МОЗ та фармспільнота обговорили нюанси держрегулювання цін на ліки

Заступник Міністра охорони здоров’я Едем Адаманов наголосив на важливості досягнення компромісу в цих питаннях з усіма гравцями, аби врахувати інтереси пацієнтів, які потерпають від підвищення цін на ліки, держави, яка прагне їх захистити, та бізнесу.

Зокрема, під час обговорення йшлося про вже існуючий інструмент підвищення доступності (в тому числі й цінової) базових ліків для населення через програму «Доступні ліки», адже в програмах реімбурсації можна регулювати ціни. В цьому напрямку багато хто з учасників круглого столу й пропонував іти далі. А також зосередитися на Нацпереліку, який має трансформуватися до позитивного. Тобто там, де держава платить, там вона має й втручатися. Однак інші зауважували, що така практика застосовується не в усіх країнах – у частині з них держава регулює ціни на всі ліки. Тим більше, що умови, в яких працює аптечний ринок в Україні та в країнах ЄС, різні. Зокрема, в Україні не впроваджені вимоги належної аптечної практики, немає оплати за фармацевтичну послугу, тож аптеки конкурують більше як торгівельні точки, а не заклади охорони здоров’я, і про успішність такого бізнесу свідчать темпи відкриття нових аптек.

Окрему дискусію викликало питання маркетингових договорів, які, на думку деяких учасників, збільшують ціну на препарати більше ніж націнки аптек. Дехто навіть висловив думку, що чим більшою буде регуляція націнок, тим більшою буде й спокуса збільшувати «маркетингову частку» в ціні. Дехто пропонував обмежити саме цей відсоток, або й взагалі заборонити таку практику, принаймні для певної категорії ліків, або й в цілому. Адже наразі в цінах від виробника закладена вартість маркетингових послуг, які сягають 30-40%. Зі свого боку представники аптечного сектора озвучували ризики, які, на їхню думку, спричинить акцент регулювання виключно на аптечних націнках – у вигляді дефіциту препаратів, тіньового бізнесу, закриття аптек, зменшення бюджетних надходжень.

Однак частина учасників круглого столу однозначно підтримала необхідність державного регулювання цін на ліки. На їхню думку, держава має бути арбітром у цьому питанні й нарешті навести порядок.

У підсумку було озвучено, що обговорення проєкту постанови триватиме, можливі певні коригування цифр, і навіть нові законодавчі ініціативи в цьому напрямку. Буде зважено всі «за» і «проти», але держава й надалі провадитиме політику підвищення цінової доступності ліків для населення.