Нове дослідження показало, що рекомбінантна проурокіназа не поступається альтеплазі у результатах лікування гострого ішемічного інсульту й навіть пов’язана зі зниженням частоти внутрішньочерепних геморагій і масивних кровотеч.
Це показало відкрите рандомізоване контрольоване дослідження 3 фази PROST-2, проведене фахівцями з Пекіну. Загалом до нього було зараховано 1552 пацієнтів (середній вік 65 років; 66,5% чоловіків) з гострим ішемічним інсультом, яких порівну розподілили в групи лікування рекомбінантною проурокіназою або альтеплазою. Пацієнти отримували тромболітик протягом 4,5 годин після початку інсульту.
- Проурокіназу вводили в дозі 35 мг — болюсне введення 15 мг з наступною інфузією 20 мг протягом 30 хвилин.
- Альтеплазу вводили в дозі 0,9 мг/кг (максимально 90 мг). 10% від дози активатора плазміноггену вводили болюсно протягом 1 хвилини, решту 90% – шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 60 хвилин.
При оцінці за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS) проурокіназа людини не поступалася альтеплазі у терапевтичній ефективності: через 90 днів 72% пацієнтів у групі проурокінази та 69% пацієнтів у групі альтеплази отримали оцінку mRS 0 або 1.
Окрім того, в групі лікування проурокіназою рідше виникали симптоматичні внутрішньочерепні крововиливи та і масивні кровотечі. При цьому смертність від усіх причин протягом 7 днів між обома групами істотно не відрізнялася.
«Ці результати підтверджують використання рекомбінантної людської проурокінази як життєздатної альтернативи альтеплазі для пацієнтів з ішемічним інсультом, які підходять для внутрішньовенного тромболізису, але не підходять або відмовилися від ендоваскулярної тромбектомії», — резюмували дослідники, котрі вважають, що у контексті глобального дефіциту тромболітиків важливо мати варіанти — особливо якщо враховувати те, що проурокіназа в деяких країнах вдвоє дешевша альтеплази.
Їхні висновки особливо актуальні в країнах, де ендоваскулярна тромбектомія або недоступна, або малодоступна.
Втім, невідомо, чи можна екстраполювати ці результати на інші групи населення, адже дослідження проводилося за участю пацієнтів лише азійської раси.
