Затверджено методичні рекомендації із запровадження безбар’єрності в медзакладах

Затверджено методичні рекомендації із запровадження безбар’єрності в медзакладах

МОЗ затвердило Методичні рекомендації щодо запровадження принципів безбар’єрності під час надання медичних та реабілітаційних послуг в закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) наказом №198 від 06.02.2024 .

Методичні рекомендації адресовані керівникам закладів охорони здоров’я і задумані як допоміжний інструмент, який має допомогти облаштувати безбар’єрні простори, створити в ЗОЗ під час надання медичних та реабілітаційних послуг умови та середовище, що врахуватимуть потреби людей з порушенням мови, слуху, комунікації, зору, руху, батьків або законних представників з дітьми, осіб похилого віку та інших суспільних груп.

Документ містить рекомендації з формування безбар’єрного простору в ЗОЗ для пʼятьох категорій осіб: з порушеннями слухового апарату; з порушеннями зору; з порушеннями руху; осіб похилого віку; батьків або законних представників з дітьми.

Для початку МОЗ рекомендує визначити стан безбар’єрності в ЗОЗ під час надання медичних і реабілітаційних послуг і системно моніторити відповідність ЗОЗ стандартам доступності. До цього процесу керівнику варто залучити працівників, предстаників громадськості й інших зацікавлених осіб. Робота з визначення та моніторингу безбар’єрності охоплює аудит безбар’єрності, оцінювання інформаційно-комунікаційної інфраструктури, співпрацю з громадськістю, навчання персоналу та залучення пацієнтів до зворотного зв’язку.

Запровадження принципів безбар’єрності ґрунтується на реалізації чотирьох складників:

  1. фізична безбар’єрність (загальна доступність для всіх пацієнтів будівлі закладу охорони здоров’ю, адаптація інфраструктури, встановлення пандусів, ліфтів, широких дверей, спеціальних туалетів для осіб з обмеженнями руху, вказівників, комфортне розташування обладнання, меблів для всіх пацієнтів, наявність необхідних технічних приладів, пандусів);
  2. цифрова безбар’єрність (доступність вебсайту закладу охорони здоров’я, інших інформаційно-комунікаційних систем, зокрема системи електронного документообігу тощо);
  3. інформаційна безбар’єрність (вільний доступ пацієнтів до інформації в різних форматах (усний, письмовий, електронний, друкований та інший), використання універсального дизайну, зручних каналів комунікації тощо);
  4. організаційно-культурна безбар’єрність (коректна взаємодія, відсутність/мінімізація конфліктних ситуацій, тощо).