Лінезолід – безпечніший варіант лікування некротизуючих інфекцій мʼяких тканин

Лінезолід – безпечніший варіант лікування некротизуючих інфекцій мʼяких тканин

Згідно з даними американських експертів, лікування некротизуючих інфекцій мʼяких тканин цим оксазолідиноном забезпечує ті ж клінічні результати, що і застосування комбінації кліндаміцину з ванкоміцином, і при цьому повʼязане зі значно нижчою нефротоксичністю.

Як пояснили автори дослідження, їхня робота була повʼязана зі стратегією, направленою на зниження використання ванкоміцину. З іншого боку, некротизуючі інфекції мʼяких тканин (НІМТ), що повʼязані з високою захворюваністю та смертністю, зазвичай лікуються емпіричним призначенням двох, а то й трьох-чотирьох антибіотиків, у першу чергу — кліндаміцину та ванкоміцину. У той же час дані, що підтверджують використання кліндаміцину за цим показанням, ненадійні. Тому вони вирішили перевірити гіпотезу, згідно з якою інший інгібітор синтезу білків, лінезолід, має таку ж здатність пригнічувати продукцію токсинів при НІМТ, що і кліндаміцин у поєднанні з ванкоміцином. При цьому виключення ванкоміцину знижує ризик пошкодження нирок.

Американські вчені проаналізували дані 274 пацієнтів з НІМТ або гангреною Фурньє, які отримали хірургічне лікування протягом 24 годин після встановлення діагнозу та мінімум одну дозу лінезоліду або кліндаміцину. Первинною кінцевою точкою вважалася смерть через 30 днів, вторинними – частота гострого пошкодження нирок та інфекція Clostridioides difficile.

В цілому, дослідники не виявили статистично значимих відмінностей у показниках 30-денної смертності при використанні різних схем антибіотикотерапії, так само як і частоті інфекцій Clostridioides difficile. Але монотерапія лінезолідом була повʼязана з менш низькою частотою гострого пошкодження нирок (9,68% проти 1,61%).

Таким чином, автори дійшли висновку, що лінезолід безпечний для використання при НІМТ та забезпечує ті ж клінічні результати, що й схема кліндаміцин плюс ванкоміцин.