Вітамін D: про що розповідають дослідження?

На ці запитання спробував відповісти викладач з Гарвардської медичної школи доктор Джоан Менсон, ґрунтуючись на даних нещодавніх рандомізованих клінічних досліджень, що вивчали ефекти добавок з вітаміном D.

Протягом тривалого часу вітамін D сприймався як чарівна куля, панацея та універсальні ліки – від серцево-судинних захворювань, діабету, переломів розсіяного склерозу тощо.

Дійсно, обсерваційні дослідження вказували на те, що більш високий рівень крові 25-гідрокси вітаміну D був повʼязаний із нижчим ризиком багатьох хронічних захворювань. Але кореляція не доводить причинно-наслідкового звʼязку.

Коли почали проводити рандомізовані дослідження, у багатьох із них результати, як правило, були нейтральними або нульовими щодо ризику серцево-судинних захворювань, раку, діабету, когнітивних порушень і навіть переломів. Чи означає це, що вітамін D не має значення для здоровʼя? Навпаки, ці дані свідчать про те, що людям потрібна лише невелика чи помірна кількість вітаміну D.

Рандомізовані дослідження щодо оцінки вітаміну D, як правило, не демонстрували його грандіозних ефектів щодо здоровʼя – за парою винятків, у яких було показано зниження ризику аутоімунних патологій на 22% (ревматоїдний артрит та псоріаз) та агресивного раку на 17%. Можна припустити, що вітамін D може відігравати роль розвитку запалення.

Але загалом, крім деяких груп високого ризику, більшості людей не потрібні добавки із цим нутрієнтом. Групи високого ризику включають пацієнтів у будинках для людей похилого віку, людей із хворобою Крона, целіакією, осіб, які приймають ліки проти остеопорозу. Інші люди повинні зосередитися на здоровому раціоні, цього буде цілком достатньо підтримки здорового рівня вітаміну D.

Загальний принцип полягає в тому, що дієтична добавка ніколи не стане заміною здорової дієти або здорового способу життя, саме вони насправді повинні бути в центрі уваги.