Дослідники вивчили ризики бісфосфонатів при переломах стегна

Випробування, що оцінює демографічні та клінічні характеристики атипових переломів стегнової кістки, повʼязаних та не повʼязаних з бісфосфонатами, проводилося серед дорослих жителів Південно-Східної Азії з вираженою крихкістю стегнової кістки та переломами стегна, госпіталізованими з 2009 по 2015 рік. Для класифікації переломів використовувалося Керівництво Американського товариства з вивчення кісткової тканини та мінерального обміну від 2014 року.

Використання антирезорбтивних препаратів включалося в аналіз, якщо останнє призначення робили протягом 5 років з моменту перелому, а також пацієнт приймав такий засіб не менше 6 місяців. Дані про смерті збиралися до 31 грудня 2019 року.

Усього було встановлено 69 атипових переломів стегна, з яких 35 були повʼязані з бісфосфонатами та 34 не були повʼязані з бісфосфонатами. У демографічних та клінічних характеристиках між цими двома групами не було виявлено жодних суттєвих відмінностей.

Пацієнтів з атиповими переломами стегна, повʼязаними з бісфосфонатами, було більше, ніж пацієнтів із переломами, не повʼязаними з бісфосфонатами, – 35,3% проти 9,4%. Першим потрібно більше часу для загоєння в порівнянні з особами з переломами, не повʼязаними з бісфосфонатами — три місяці проти двох. Однак між цими двома групами не відзначалося відмінностей ні в мінеральній щільності кісткової тканини тазостегнового та поперекового відділів хребта, ні у виживаності.

Показник виживання при повʼязаних з бісфосфонатами та не повʼязаних з бісфосфонатами атипових переломах стегна становив 85% протягом 5 років.