Журналістка, редакторка
Сьогодні акцент у веденні пацієнтів цукровим діабетом 2 типу – на цілісному й персоналізованому підході. Тобто лікар, який лікує людину з ЦД2, лікує не лише гіперглікемію, а людину в цілому – від її психологічного стану до всіх метаболічних показників тощо.
Про те, що насправді це означає і як втілюється на практиці, а також про інші важливі аспекти сучасного лікування пацієнтів з ЦД2, розповідає Заслужений лікар України, професор ендокринології, д.мед.н. Володимир Іванович ПАНЬКІВ.
Персоналізація лікування – світовий тренд
Які принципові зміни щодо лікування людей з ЦД2 відбуваються сьогодні?
Лікування пацієнта з ЦД2 – завдання для мультидисциплінарної команди лікарів, і на це дійсно орієнтуються зараз лікарі у всьому світі. Принаймні, на такому підході наголошувалося під час конгресу EASD 2025, що завершився днями у Відні.
Акцент у менеджменті цукрового діабету робиться на комплексність. Тобто ми розглядаємо лікувальний процес та його цілі не з позиції гіперглікемії або дисліпідемії чи артеріальної гіпертензії, а в абсолютно всіх аспектах, починаючи з психологічного добробуту пацієнта до корекції усіх його інших порушень, включно з метаболічними показниками.
Адже складність ЦД і полягає у його негативному впливі на всі без винятку органи та системи людського організму. Ця хвороба настільки гетерогенна, що створює чимало проблем для лікування, особливо, якщо вона маніфестувала у молодому віці. Перебіг ЦД2 у такому випадку зазвичай агресивніший та складніший, ніж ЦД2, що розвинувся у віці 40-50+ років.
Який план обстеження пацієнта з вперше виявленим ЦД2?
Алгоритм, який ми наведемо нижче (див. Рис.1), не є загальноприйнятим усіма міжнародними рекомендаціями. Але, якщо ми погодилися дотримуватися персоніфікованого підходу до людини, маємо знати про неї усе. Тому цей алгоритм доволі докладний. Але, повірте, це – позитивний варіант поліпрагмазії.
Запобігання ускладненням ЦД2
Коли слід розпочинати профілактику ускладнень ЦД2, зокрема серцево-судинних хвороб?
Люди з ЦД2 мають ризик розвитку серцево-судинних захворювань протягом усього патофізіологічного перебігу цукрового діабету, навіть до встановлення діагнозу, оскільки ми діагностуємо ЦД2 зазвичай, коли тривалість його перебігу перевищує 5 років. Тому відповідь однозначна – розпочинати профілактику ССЗ та інших ускладнень необхідно відразу!
Чи можна вважати успішним нинішній підхід до модифікації способу життя для профілактики діабету?
Останні дослідження, проведені в США, результати яких опубліковані нещодавно у часописі Diabetes Care, свідчать про те, що справді необхідно переглянути стратегії профілактики цукрового діабету не тільки в США, а мабуть, й у глобальному масштабі. Оскільки на популяційному рівні ми не маємо тих переваг, на які сподівалися. Про це свідчить зростання кількості людей з переддіабетом та діабетом.
На жаль, сьогодні у більшості країн світу ми не досягаємо мети лікування ЦД2 – ані за показниками глікемічного контролю, ані щодо нормалізації маси тіла, обводу талії та стегон, ані щодо нормальних показників стану серцево-судинної системи, АТ, ліпідного балансу тощо.
Тому, попри доступність лікування, кожна четверта людина з ЦД2 має діабетичне ураження нирок, не кажучи вже про мікро- та макросудинні ураження.
Якщо проаналізувати всі ці ускладнення за останні 20 років, побачимо зростання числа людей зі станами гіперглікемії, що призводять до необхідності стаціонарного лікування та надання ургентної допомоги; людей з серцевою недостатністю, що розвинулася на тлі ЦД2, випадків інсультів, особливо в останні роки – після перенесеного COVID-19.
Свій внесок має й хронічний стрес. Наступного року, до слова, вийдуть міжнародні рекомендації щодо менеджменту дистресу у людей з ЦД2.
Зростає також кількість ампутацій з причин ЦД2.
Єдиною незначною втіхою є, мабуть, стабілізація випадків інфаркту міокарда.
Контроль діабету
Що слід враховувати в менеджменті цукрового діабету?
Безумовно, існують вікові особливості тощо, але звертати увагу потрібно також на вмотивованість людини.
Від мотивації, прихильності пацієнта до виконання порад лікаря, успіху в менеджменті цукрового діабету ми не досягнемо.
Немає диво-препарату, який би вилікував цукровий діабет. Як немає диво-препарату, який би позбавив людину від зайвої ваги раз і назавжди.
Контроль протягом усього життя – необхідність.
Що, на Вашу думку, є найпоширенішими причинами низької прихильності пацієнта до лікування, як це виправити?
Інколи це – надто складні схеми лікування/приймання ліків, інколи – побоювання побічних ефектів ЛЗ або недовіра до їхньої ефективності.
Тому краще відразу думати про комбіноване лікування ЦД2.
Обрані ліки мають бути: доступними, ефективними, безпечними, а очікуваний результат ми маємо отримати вже за кілька тижнів від початку комбінованої терапії.
Наприклад, можемо розглянути комбінацію: метформін+глімепірид, як найбільш широко рекомендовану, яка дійсно дає реальний ефект.
Або давно відомі й популярні колись препарати групи піоглітазону, які знову набувають популярності зараз. За результатами досліджень останніх років вони мають потужний вплив на інсулінорезистентність, яка діагностується у 44% дорослого населення України, наприклад.
Велика кількість призначених ЛЗ теж не сприяє прихильності пацієнта до лікування, тому таких має бути не більш як 5-7 на день.
Чому люди не досягають цільових показників?
Найчастіше через недостатню прихильність до лікування. Відомо, що успіх лікування пацієнта з ЦД2 лише частково (від 0,01 до 30%) залежить від спеціаліста та методології. Якщо ж людина не виконує призначень, досягти компенсації ЦД неможливо навіть з використанням найновіших препаратів та підходів до лікування.
Резюме
Отже, людей, які страждали б лише на ЦД2, і не мали б супутніх хвороб та високих ризиків їх ускладнень – майже не існує. Тому маємо враховувати всі ці проблеми, співпрацюючи з колегами інших медичних спеціалізацій та використовуючи сучасні терапевтичні рішення, що поєднують безпеку, ефективність та зручність для пацієнта.
