Журналістка, редакторка
Ліки, що формують домашню аптечку, в основному – препарати, що відпускаються без рецепта лікаря. Тому у більшості обивателів до них легковажне ставлення. Насправді ж будь-які ліки потребують відповідального поводження.
Про те, які ризики потенціюють ліки, які ми найчастіше використовуємо влітку – з нашої літньої домашньої аптечки – читачам ThePharmaMedia розповів д. мед. н., професор кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НМУ імені О.О.Богомольця Микола Валентинович ХАЙТОВИЧ.
ОТС-препарат не означає абсолютно безпечний
Чим відрізняється аптечний кошик влітку від такого в інші пори року?
– Влітку більшість людей поповнює домашню аптечку лікарськими засобами проти захитування, печії, алергії, кишкових розладів, сонячних опіків чи травм. Більшість з них належать до безрецептурних лікарських засобів, що може створити хибне враження про їхню абсолютну безпечність. Насправді навіть такі препарати можуть вступати у клінічно значущі взаємодії з іншими лікарськими засобами, погіршувати перебіг хронічних захворювань або підвищувати у спекотну погоду ризик розвитку тяжких ускладнень.
Які найпоширеніші можливі побічні реакції на ліки з «літньої» аптечки?
– Це, наприклад, сонливість при використанні дименгідринату – речовини, що є складником більшості таблеток проти захитування.
Це також такий не для всіх очевидний ефект як посилення дії високих температур й перебігу теплового удару при вживанні протиалергічних антигістамінних засобів 1 покоління.
Деякі взаємодії між певними лікарськими засобами можуть навіть викликати порушення функції нирок. А деякі спреї можуть небезпечно підвищувати артеріальний тиск та сприяти розвиткові медикаментозного риніту.
І, зрештою, обов’язково слід брати до уваги можливі фототоксичні реакції, які, до слова, можуть мати доволі тяжкий перебіг.
Поговорімо про ці ризики трохи докладніше?
– Таблетки проти захитування – майже обовʼязковий компонент літньої аптечки. Але не забуваймо, що вони можуть викликати сонливість.
Особливо це небезпечно водіям, велосипедистам тощо. Навіть одноразовий прийом дименгідрината, який входить до багатьох моно- та комбінованих препаратів проти захитування, може значно погіршити швидкість психомоторних реакцій.
Зверніть також увагу (!), що седативний ефект посилюється при одночасному застосуванні з алкоголем, бензодіазепінами (гідазепамом тощо), антидепресантами (сертраліном тощо), антипсихотиками (оланзапіном тощо).
Харчові отруєння – ще одна типова літня проблема. Люди одразу починають приймати сорбенти, ферменти або засоби для регідратації. Чи існують тут якісь важливі правила?
– При серйозному харчовому отруєнні, яке супроводжувалося діареєю та блюванням, людина може відчувати слабкість, сухість у роті, сильну спрагу й навіть запаморочення, тобто – симптоми нестачі води та електролітів.
У такому випадку може знадобитися пероральна регідратація, для проведення якої використовують регідратаційні розчини (ізотонічні розчини або суміші Регідрон).
Важливо (!), щоб ці розчини містили глюкозу, але у потрібній концентрації – від 1% до 2%. Адже у концентрації менш як 1% глюкоза не виконуватиме своєї функції транспортера для мікроелементів, а понад 2% – призведуть до ↑ осмолярності в порожнині кишківника порівняно з кровʼю, що призведе до посилення діареї.
Зверніть також увагу (!), що вираженість симптомів залежить від тяжкості отруєння й кількості втраченої рідини: якщо людина втратила багато рідини (понад 12% від маси тіла) – обов’язково потрібно звертатися по медичну допомогу, бо без професійної допомоги, відновитися самостійно людина не зможе.
При використанні сорбентів слід пам’ятати, що вони здатні порушувати всмоктування, а відтак й ефективність інших ліків. Тому сорбенти та антациди ніколи не приймаються одночасно з іншими препаратами.
Пам’ятайте, що сорбенти можуть порушити процес всмоктування:
- антибіотиків,
- левотироксину,
- антикоагулянтів,
- препаратів заліза,
- гормональних контрацептивів,
- антигіпертензивних,
- протидіабетичних ЛЗ,
- бісфосфонатів тощо.
Отже, приймати сорбенти з іншими лікарськими засобами потрібно з інтервалом не менш як дві години.
Антациди порушують всмоктування лікарських засобів, що за хімічною будовою є слабкими кислотами, таких як:
- антибіотики (доксициклін, ципрофлоксацин, амоксицилін тощо),
- гормональні засоби (левотироксин),
- препарати заліза тощо.
Отже, приймати сорбенти та антациди з іншими лікарськими засобами потрібно з інтервалом не менш як дві години.
Які лікарські засоби використовують при тепловому або сонячному ударі? Зокрема, щодо жарознижувальних ЛЗ?
– Потрібно зазначити, що парацетамол та ібупрофен не ефективні при тепловому ударі, оскільки не впливають на механізми перегрівання організму.
У таких випадках краще використати фізичне охолодження – перейти/перенести постраждалого у прохолодне місце, викликати екстрену медичну допомогу.
Слід також пам’ятати (!), що у спеку нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): ібупрофен, диклофенак, напроксен тощо та ще й у поєднанні з діуретиками та інгібіторами АПФ (еналаприлом, раміприлом тощо) або сартанами (лозартаном, валсартаном тощо) – це потрійний удар по нирках, що може серйозно порушити їхню функцію. Адже таке поєднання на тлі спеки через зниження перфузії нирок є надзвичайно нефротоксичним.
Окремо варто сказати про лікарські засоби, які самі можуть підвищувати ризик перегрівання. До таких, наприклад, належать протиалергічні антигістамінні засоби 1 покоління, як, приміром, дифенгідрамін (або димедрол). Його дія – блокада холінергічних рецепторів – пригнічує потовиділення, що може призвести до порушень терморегуляції та перегрівання. Це особливо небезпечно під час тривалих екскурсій, пляжного відпочинку, походів.
Дегідратація посилює ризик теплового удару при вживанні у спеку:
- діуретиків (індапаміду, фуросеміду, торасеміду),
- гіпоглікемічних лікарських засобів з групи флозинів (дапагліфлозину тощо).
Тому для пацієнтів з алергічними реакціями, цукровим діабетом та серцевою недостатністю літо є періодом особливо уважного контролю водного балансу.
Щодо протинабрякових засобів, включно з назальними спреями. Які ризики тут найчастіше недооцінюють пацієнти?
– Назальні деконгестанти (ксилометазолін, оксиметазолін тощо) підвищують артеріальний тиск. Особливо виражене підвищення АТ відбувається у пацієнтів з уже наявною артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця та/або тиреотоксикозом.
Крім того, при використанні назальних деконгестантів понад 5 днів може розвинутися медикаментозний риніт. У результаті для відновлення нормального носового дихання, людина починає використовувати ще й судинозвужувальні краплі, які мають свої ризики.
Щодо фототоксичних реакцій. Чи є лікарські засоби, після використання яких улітку потрібно особливо обережно перебувати на сонці?
– Так, перебування на сонці після використання деяких гелів з НПЗЗ може спровокувати тяжкі фототоксичні реакції. Так, наприклад, навіть нетривале перебування на сонці після нанесення гелю кетопрофену може спричинити виражений дерматит.
Тому під час лікування топічними формами гелів з НПЗЗ та протягом двох тижнів після його завершення потрібно уникати прямого сонячного опромінення оброблених гелем ділянок шкіри.
Якщо говорити про літню аптечку загалом, кому потрібно бути особливо уважним при виборі навіть безрецептурних препаратів?
– З вище наведеного, думаю, легко зробити висновок: один і той самий безрецептурний лікарський засіб може бути безпечним для людини без хронічних хвороб, але становити значний ризик для пацієнта з супутньою патологією.
Особливої уваги потребують пацієнти з:
- артеріальною гіпертензією,
- ішемічною хворобою серця,
- серцевою недостатністю,
- хронічною хворобою нирок,
- цукровим діабетом,
- глаукомою,
- доброякісною гіперплазією передміхурової залози.
Отже, на завершення, хочу наголосити: безрецептурний лікарський засіб не означає абсолютно безпечний. Тому, перед тим, як почати приймати новий лікарський засіб, бажано повідомити лікаря або фармацевта про всі ліки, які людина приймає постійно. Важливо строго дотримуватись рекомендацій лікаря та слідкувати за самопочуттям.
