Зубний біль: вибір препарату залежить від причини

Ірина МАЗУР, професор НУОЗ України імені П.Л.Шупика, Президент ГО «Асоціація стоматологів України», доктор медичних наук.

Правило перше – зрозуміти причину болю

У стоматології найчастіше трапляється гострий біль, який ще називають ноцицептивним. Він є короткочасним. Найпоширеніші види гострого болю – посттравматичний, післяопераційний, а також біль, пов’язаний із розвитком інфекційно-запальних захворювань у щелепно-лицевій ділянці.

Також вирізняють стоматологічний/одонтогенний больовий синдром. Його клінічними особливостями є односторонній, частіше інтенсивний біль у ділянці ураженого зуба. Біль посилюється під дією механічного, термічного або хімічного подразника, в нічний час, можлива іррадіація болю за ходом гілки трійчастого нерва з боку ураженого зуба.

Захворювання слизової оболонки порожнини рота також можуть спричиняти болісні відчуття, зумовлені наявністю уражень у вигляді афт (хронічний рецидивуючий афтозний стоматит), висипань (герпетичний стоматит). Ураження слизової оболонки порожнини рота при червоному плескатому лишаї можуть спричиняти біль під час вживання їжі. Відчуття печії, дискомфорту в порожнині рота спостерігаються при кандидозному стоматиті та синдромі Шегрена.

Серед найпоширеніших причин болю у стоматології можна виділити:

Карієс. Супроводжується гострим короткочасним болем, пов’язаним з дією термічного, хімічного чинника. Больові відчуття спостерігаються в ділянці ураженого карієсом зуба.

Пульпіт (інфекційно-запальний процес у пульпі зуба). Зумовлює сильний гострий або хронічний біль у ділянці ураженого зуба. Біль посилюється під дією термічного, механічного або хімічного чинника, у вечірній та нічний час. Можлива іррадіація болю в скроневу ділянку, вухо (при ураженні зуба на верхній щелепі) та в ділянку скронево-нижньощелепного суглоба (при ураженні зуба на нижній щелепі).

Періодонтит (інфекційно-запальний процес у пери- апікальній ділянці зуба). Також зумовлює сильний гострий або хронічний біль у ділянці ураженого зуба. Біль посилюється при жуванні, натисканні на зуб, можливе формування абсцесу.

Пародонтит у період загострення (інфекційно-запальний процес у тканинах пародонта, що призводить до рухливості зубів). Біль хронічний, незначний, однак може посилюватися під час прийому їжі.

Перикоронарит (ускладнене прорізування «зубів мудрості»). Больовий синдром локалізується в ділянці зуба, біль іррадіює в скроню або вухо.

Гіперестезія твердих тканин зубів (підвищена чутливість зубів). Больові відчуття посилюються під дією механічних, термічних і хімічних подразників. Біль сильний та короткочасний, може іррадіювати в сусідні зуби.

Передчасний контакт зубів – больові відчуття в зубах при передчасних їх контактах виникають при травматичній оклюзії внаслідок захворювань пародонта та при ортодонтичному переміщенні зубів. Накушування на зуб, стискання зубів та механічне навантаження під час їди посилюють больові відчуття.

Перелом зуба. Супроводжується гострим болем, який посилюється при накушуванні, стисканні зубів та механічному навантаженні під час їди.

Альвеоліт (інфекційно-запальний процес у лунці після видалення зуба). Спричиняє тривалий постійний біль, який може іррадіювати за ходом гілки трійчастого нерва.

Пері-імплантит (інфекційно-запальний процес навколо імплантату). Супроводжується болем, запаленням, набряком, кровоточивістю прилеглих м’яких тканин.

Слинокам’яна хвороба (захворювання слинних залоз з утворенням каменів, що локалізуються в тілі залози або у вивідній протоці). Зі збільшенням розмірів каменя з’являються дискомфорт у ділянці слинної залози під час вживання їжі, особливо кислої, відчуття розпирання й біль (слинна колька). Біль може минути протягом кількох хвилин після вживання їжі, а може тривати годину. Під час загострення захворювання біль посилюється та з’являється припухлість залози.

Знеболювальне чи протизапальне?

Переважна більшість больових синдромів, з приводу яких пацієнти звертаються до лікаря-стоматолога, зумовлені інфекційно-запальними процесами в порожнині рота, зубах, яснах. Тому тактика терапії спрямована на елімінацію мікробного чинника, лікування ураженого зуба, а також на зменшення запального процесу та больових відчуттів.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, для лікування слабкого й помірного больового синдрому використовують ненаркотичні анальгетики та НПЗП, для лікування сильного болю – ін’єкційні НПЗП, комбінації НПЗП із наркотичними аналгетиками.

Оскільки переважна більшість больових синдромів у стоматології є наслідком інфекційно-запальних процесів, то лікарі-стоматологи надають перевагу НПЗП, які чинять не лише болезаспокійливу, а й протизапальну дію. Найбільш призначуваним НПЗП серед лікарських засобів є німесулід. Це зумовлено унікальними властивостями препарату, який дає виражений протизапальний, знеболювальний та жарознижувальний ефект. Для стоматологічного лікування важливий не лише знеболювальний ефект НПЗП, а й їх вплив на патогенетичні ланки запальних захворювань порожнини рота. Тому їх використовують у комплексному лікуванні захворювань пародонта – для мінімізації руйнування тканин пародонта, обмеження ресурсу поживних речовин для патогенних мікроорганізмів та запобігання резорбції кісткової тканини.

Як управляти зубним болем?

З цією метою у стоматологічній практиці використовуються не лише НПЗП, а й ненаркотичні анальгетики.

1. Похідні параамінофенолу (парацетамол)
2. Похідні пропіонової кислоти (ібупрофен, декскетопрофен)
3. Похідні оцтової кислоти (диклофенак, кеторолак)
4. Оксиками (лорноксикам, піроксикам, мелоксикам)
5. Коксиби (целекоксиб, еторикоксиб)

Також важливо пам’ятати про необхідність індивідуального підходу у лікуванні стоматологічних пацієнтів, враховувати можливість побічної дії ліків і диференційоване їх призначення залежно від інтенсивності болю.

Форс-мажор: як діяти пацієнту

Підступність зубного болю полягає в тому, що він виникає начебто зненацька і завжди в незручний момент. Хоча зазвичай це наслідок ігнорування перших ознак стоматологічної проблеми або нерегулярного відвідування стоматолога. Та вже коли сталася біда, до лікаря далеко, або попереду – вихідні, потрібно допомогти собі не тільки «дотерпіти», а й забезпечити бодай елементарне лікування. Тож алгоритм дій пацієнта у разі виникнення зубного болю має бути наступним:

1. Найперше спробуйте диференціювати причину болю, оскільки від цього залежатиме вибір помічного препарату. У разі пульпіту біль зазвичай посилюється від впливу холодного напою чи їжі і розпочинається переважно увечері. Найхарактернішим симптомом періодонтиту є посилення больових відчуттів при натисканні на зуб, накушуванні на нього чи постукуванні по поверхні зуба, який перебуває ніби «на підвищенні».
2. У разі пульпіту достатньо випити препарат німесуліду, який усуватиме запалення у пульпі. І лише якщо це не подіє, можна прийняти знеболювальний препарат на основі декскетопрофену.
3. Якщо ви зрозуміли, що у вас періодонтит, загострення якого може виникнути навіть на фоні похолодання чи застуди, вдягніться тепло, щоб зігрітися, але не прикладайте до обличчя жодних теплих компресів і не робіть гарячих полоскань, пропарювань тощо. Інакше на ранок до болю додасться ще й абсцес, а це вкрай небезпечно! Доцільно зробити лише содові ротові ванночки (¼ ч. л соди на 1 склянку помірно теплої води, тримати 30 секунд і так кілька разів поспіль). Це сприятиме відтоку ексудату і також зменшуватиме запалення. Також доцільно випити препарат німесуліду, але не перевищувати дозу (не більше 2 разів на день) і не натще. Якщо біль нестерпний, також можна прийняти декскетопрофен.
4. Для полоскань можна використовувати трав’яні настої календули, ромашки лікарської, шавлії як допоміжні засоби.
5. Зробіть все можливе, аби якомога швидше потрапити на прийом до лікаря, оскільки з кожним днем (навіть якщо тамувати біль) зростає ризик розвитку ускладнень. Іноді рахунок іде на години.
6. Антибіотики приймати не потрібно. Вони можуть бути показані лише тоді, коли виникло ускладнення у вигляді флюсу. Але до цього не потрібно допускати, оскільки рецепт на антибіотики також має виписати лікар. Зазвичай у таких випадках призначаються препарати пеніцилінового ряду (амоксицилін у поєднанні з клавулановою кислотою). Флюс також можна «виполіскувати» содовим розчином, але це не вихід – потрібно негайно звернутися до лікаря. Німесуліди також рекомендовані.
7. Знеболювальні виходять на перший план тільки у разі післяопераційного болю, наприклад, після ускладненого видалення зубів, і обов’язково — «зубів мудрості». Тоді варто приймати декскетопрофен, а не німесуліди, оскільки пацієнту не рекомендують вживати їжу, поки діє анестезія, а ліки не показано вживати «на голодний шлунок». У цьому випадку застосування декскетопрофену можливе до послаблення дії анестезії, це пролонгує знеболювальний ефект для пацієнта після складного видалення зуба.
8. Якщо вас непокоять неприємні відчуття в зубах, наприклад, після видалення зубного каменя, чи внаслідок підвищеної чутливості зубів – не варто вдаватися до знеболення чи протизапальної терапії. Для цього слід звернутися до лікаря, який покриє уражену емаль фтористим лаком, а у разі порушення білково- мінерального обміну призначить препарати для ремінералізації зубів. Таким пацієнтам рекомендовано використовувати зубні пасти, які містять кальцій та фосфор, вони також поступово зміцнюватимуть емаль.