Червоний плоский лишай – як позбутися «візерунків» у роті?

Як не сплутати ЧПЛ з іншими патологіями, не прогавити вчасне лікування і не допустити ускладнень, — розповідає професорка кафедри терапевтичної стоматології Тернопільського національного медуніверситету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, доктор медичних наук Наталія ГАСЮК.

Як розпізнати хворобу?

Червоний плоский лишай (ЧПЛ) є хронічним захворюванням, яке уражає шкіру, систему слизових оболонок та нігті і характеризується великим різноманіттям клінічних ознак, довготривалим перебігом із чергуванням періодів ремісій та загострень. Частіше виникає у жінок віком 40-60 років, однак за останні роки спостерігається стрімка тенденція до «омолодження».

Оскільки порожнина рота вважається своєрідним вікном в організм, а оральні прояви супроводжують досить велику кількість системних захворювань організму, то у багатьох клінічних випадках дебютний епізод ЧПЛ спостерігається саме на слизовій оболонці порожнини рота (СОПР) і передує появі клінічних ознак на шкірі. Ізольоване ураження СОПР зустрічається частіше, ніж шкірна форма, і має тенденцію до більш тривалого перебігу та є стійкішим до лікування. 

Клінічні ознаки ЧПЛ оральної локалізації значною мірою залежать від ділянки ураження та характеризуються розмаїттям клінічних форм. Найпоширенішими є сітчаста (коли виникає так звана сітка Уїкхема, «мереживний малюнок» чи розташування вузликів нагадує «листки папороті») та ерозивна форми.

Здебільшого захворювання проявляється наявністю вузликів, зміною кольору та рельєфу слизової, сухістю. В подальшому, в міру прогресування, можливий біль, що посилюється під впливом подразнюючої їжі, свербіж, відчуття парестезій та печіння. Типовими місцями для розташування вузликів є слизова оболонка щік із тенденцією до розповсюдження в дистальні відділи та ретромолярні ділянки, спинка та бічні поверхні язика. У ділянці щік найчастіше діагностується сітчаста, ерозивна та папульозна форми, на спинці язика ‒ бляшкова. У разі локалізації на яснах переважно з’являються білі вузлики невеликого розміру з плоскою поверхнею. Атрофічна та ерозивна форми ініціюють десквамативний запальний процес у яснах і супроводжуються больовими відчуттями, дискомфортом та кровоточивістю.

З якими внутрішніми патологіями пов’язаний ЧПЛ

Розвиток ЧПЛ пов’язаний із нозологіями, які впливають на імунну відповідь, а саме з аутоімунними захворюваннями, такими як первинний біліарний цироз, хронічний гепатит, міастенія. Також до нього «причетні» захворювання кишківника, які супроводжуються підвищеною проникністю стінки (целіакія, виразковий коліт, хвороба Крона). Асоційованими із ЧПЛ є цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, псоріаз та інші ліхеноїдні реакції.

Також ЧПЛ пов’язаний з різними вірусними агентами (ВПЛ, вірус Епштейна-Барр, вірус герпесу людини 6 типу, ВІЛ, вірус гепатиту С). 

Діагностика «на око» давно в минулому

Зважаючи на поліетіологічність ЧПЛ, останнім часом змінилися й підходи до його діагностики: пацієнти потребують повного моніторингу стану організму. Тож у комплекс обстежень мають увійти:

• аналіз гематологічних параметрів, біохімічного профілю крові, сечі
• скринінг на гепатит В і С
• виявлення дефіцитних станів (вітаміну Д, В9, В12, Zn, Fe)
• у разі підозри на атипові форми захворювання рекомендована процедура біопсії та серологічних реакцій
• динамічний контроль гормонів (прогестерону, естрадіолу, фолікулостимулюючого гормону, гормонів щитоподібної залози та пролактину) у жінок після 35 років
• УЗД органів черевної порожнини
• за потреби — алергопроби.

Оскільки СОПР частіше травмується, особливо за наявності старих пломб, протезів, чи шкідливих звичок, існує ризик злоякісної трансформації ділянок ЧПЛ в плоскоклітинний рак порожнини рота у 1-2% випадків. Тому за умови локалізації процесу на СОПР обов’язковою є верифікація видового складу мікрофлори та вірусного пейзажу (канцерогенних штамів вірусу папіломи людини), яким підтримується даний процес.

Відтак попри дерматовенерологічний профіль нозології, її діагностика охоплює коло інтересів багатьох фахівців – сімейних лікарів, гастроентерологів, стоматологів (при ураженні СОПР), гінекологів (при генітальній локалізації), а в деяких випадках і онкологів.

Лікування пацієнтів також передбачає комплексний підхід із залученням фахівців, коло яких обумовлено локалізацією процесу та результатами діагностованих посистемних зрушень у організмі.

Лікування: максимальна індивідуалізація

Попри те, що захворювання є поліетіологічним, доцільно практикувати більш індивідуалізований підхід у лікуванні ЧПЛ, враховуючи результати додаткових методів обстеження.

• Першочерговою є регуляція діяльності органів та систем, які відповідають за травлення і детоксикацію організму. При цьому особливої уваги потребує стан та цілісність слизових оболонок, якість жовчі та її текучість, а також усунення наявних дефіцитів.
• У разі підтверджених імунодефіцитних станів доцільними є імуномоделюючі препарати. Оскільки ЧПЛ містить аутоімунний компонент, також необхідно «модулювати» роботу імунної системи. Оскільки тип імунної відповіді дуже індивідуальний, у разі констатації імунних порушень потрібна фахова консультація імунолога.
• Якщо ЧПЛ супроводжується свербежем, показано застосування антигістамінних ЛЗ.
• Рекомендовані ЛЗ, спрямовані на регуляцію вегетоневротичного статусу та зміцнення нервової системи — препарати магнію, в комбінації із вітамінами групи В.
• За наявності супутніх депресивних розладів і порушень в роботі нервової системи, невролог може призначити седативні, снодійні препарати та антидепресанти. Важливо, аби пацієнт опанував техніки подолання стресу та тривожності — релаксація, медитація та гіпноз позитивно впливають на багато шкірних захворювань і допомагають модулювати запальну реакцію.
• У разі локалізації процесу на шкірі показане застосування топічних стероїдів у вигляді мазей та кремів. Останні — більш зручні для домашнього використання.
• Антибактеріальні та протигрибкові препарати топічної дії доцільні лише у разі нашарування вторинної інфекції.
• Доцільність застосування системних стероїдів визначається формою, поширеністю, перебігом процесу та обтяженістю соматичною патологією.
• У разі відсутності клінічної відповіді на кортикостероїди, досить успішним є використання ретиноїдів, які нормалізують зроговіння шкіри і впливають на диференціацію епітелію слизових оболонок.
• За умови тривалого перебігу, торпідності до терапії, при ерозивній формі ЧПЛ слизової оболонки порожнини рота, призначають інгібітори кальциневрину.

Вітамінотерапія може відігравати ключову роль

Якщо діагностично підтверджено дефіцит вітамінів, їх застосування відіграє одну із ключових ролей у лікуванні ЧПЛ, а також є запорукою стійкої ремісії. Оскільки існують наукові дані, які констатують низький антиоксидатний статус слини та плазми крові (своєрідний оксидативний стрес) у пацієнтів із ЧПЛ, і те, що саме вітаміни його підвищують, таким чином регулюючи імунну відповідь. З цією метою застосовують полівітамінні комплекси або монокопонентні препарати вітамінів С, Д, А, Е.

Чи допоможе фітотерапія

Перш ніж застосовувати фітотерапевтичні препарати, необхідно обов’язково проконсультуватися із дерматологом і оцінити алергійну налаштованість організму. Існують дані про ефективність гелю алое вера при лікуванні ЧПЛ слизової порожнини рота. Однак, на мою думку, це питання потребує подальшого і глибшого вивчення з позицій доказової медицини.

Як позбутися болю і дискомфорту

Місцеве медикаментозне лікування також залежить від форми ЧПЛ та його проявів.

• У разі інтенсивних больових відчуттів і ерозивних поверхонь показані препарати з вираженою знеболювальною дією, у формі спреїв, розчинів для полоскання, чи льодяників на основі бензидаміну гідрохлориду.
• Також доцільно призначення препаратів, які справляють антисептичний вплив і посилюють захисні властивості СОПР, а саме лізоциму.
• Ерозивні форми ЧПЛ порожнини рота є показом до застосування системних і топічних стероїдів. Покази та тривалість системної гормональної терапії визначається дерматологом із подальшим динамічним моніторингом. Місцеві стероїди краще застосовувати у вигляді мазей на основі мометазону фуроату, гідрокортизону 17-бутирату. Курс лікування — 14 днів. Оскільки доволі частою побічною дією такої терапії є нашарування грибкової інфекції, доцільно до схем топічного впливу додати пробіотики, які не лише відновлюють баланс мікрофлори порожнини рота, а й зміцнюють імунітет на загальному й системному рівні.
• Щоб прискорити відновлення цілісності слизової, у схеми включають кератопластики у вигляді спреїв, як на основі гіалуронової кислоти, так і на олійних основах та концентрати лікарських трав.

Курс загального медикаментозного лікування триває 30-45 днів.

Спосіб життя впливає на хворобу

Окрім цього пацієнт має позбутися шкідливих звичок (куріння, кусання щік тощо), відмовитися від вживання гарячих напоїв та подразнюючих (кислих, гірких, гострих) продуктів. Обов’язковою є професійна гігієна та якісна санація порожнини рота, з метою усунення місцевих травмуючих чинників (знаття зубних відкладень, заміна старих пломб та ортопедичних конструкцій, шліфування гострих країв тощо).

Важливо регулювати слиновиділення та якісний склад слини, шляхом дотримання питного режиму ‒ близько 2-х літрів води, за відсутності протипоказів.

Емоційний стан пацієнтів також значно впливає на перебіг захворювання та ефективність лікування — у закордонних систематиках ЧПЛ віднесено до психосоматичних, стрес-реактивних дерматозів. На сьогодні в Україні, спостерігається зростання кількості пацієнтів із ЧПЛ – через хронічний стрес і загальне тривожне тло, в якому перебуває кожен українець у зв’язку з війною.

Обмеження щодо харчування

На період лікування і в подальшому обмежте вживання:

• копчених, жирних, смажених, кислих, солоних, гострих, пряних консервованих продуктів, які подразнюють слизову (особливо помідори, сливи, газовані напої, спеції, напівфабрикати, алкоголь);
• твердих продуктів, які можуть додатково травмувати слизову (горіхи, чипси, сухарики);
• продуктів, які містять цукор, прості вуглеводи та крохмаль.

Готувати страви слід на пару, тушкувати чи варити.

Водночас раціон має сприяти зміцненню імунної системи та збагаченню організму макро- і мікронутрієнтами. Тому слід збагатити його білковими, кисломолочними, злаковими бездріжджовими продуктами, рослинними оліями, овочами, кашами, продуктами, багатими на пектин та клітковину.

Які ліки «допомагають» ЧПЛ

Розвиток ЧПЛ можуть спровокувати НПЗП, похідні сульфонілсечовини, деякі гіпотензивні засоби (інгібітори АПФ, бета-блокатори) та протималярійні препарати. Також розвиток хвороби може потенціюватися застосуванням лазерного опромінення, під час процедур епіляції.

Як доглядати за порожниною рота

Пацієнтам з оральною маніфестацією ЧПЛ рекомендовано:

• м’які щітки, які в період активних клінічних проявів та на етапі лікування доцільно змінювати 1 раз на два тижні
• зубні пасти, у яких відсутні лаурил сульфат натрію, триклозан, цинамати. Деякі із складників зубних паст та парфумерних композицій, зокрема ароматизатори, цинамати ‒ коричні спирти, не лише потенціюють загострення, а й мають безпосереднє відношення до розвитку ЧПЛ.
• використовувати пасти на гелевій основі, які містять інгредієнти, здатні впливати на біоплівку і спричиняти стійкий антибактеріальний ефект. Важливою є їх здатність пригнічувати ріст і утворення нашарувань, вміст рослинних компонентів, наприклад, ротанії, ехінацеї, а також бікарбонату кальцію чи фтору. ополіскувачі без спирту, які містять складники у вигляді трав, зеленого чаю.
• чистити зуби двічі на день
• відмовитися від електричних зубних щіток та з обережністю використовувати зубні нитки і міжзубні йоржики, оскільки вони можуть стати додатковим джерелом травмування скомпрометованої слизової оболонки
• зволожувальні спреї, які стимулюють слиновиділення та усувають сухість у роті.

Чи небезпечний ЧПЛ у побуті

Сімейні випадки цього дерматозу реєструються рідко, захворювання не є заразним, і не передається від людини до людини, повітряно-краплинним чи контактно-побутовим шляхом. Щодо спадковості, то спостерігається зв’язок із певними варіантами лейкоцитарних антигенів, однак успадковується не саме захворювання, а певний тип імунної відповіді, який за умови сприятливих впливів може бути реалізований.

Прогнози на одужання

Терміни та успіх лікування значною мірою пов’язані із тривалістю процесу, своєчасною діагностикою, станом організму і залежать від вмотивованості пацієнта. За умови дотримання всіх вимог, можлива стійка ремісія. Щоб запобігти рецидиву ЧПЛ, слід мінімізувати вплив провокуючих чинників. А це передбачає:

• боротьбу зі стресом,
• профілактування ГРВІ та інших захворювань, що спричиняють імуносупресію,
• своєчасний моніторинг ендокринного статусу жінок груп вікового ризику (перименопаузального періоду)
• дотримання детоксикацій них програм,
• заміна препаратів, які можуть провокувати розвиток ЧПЛ,
• виключення впливу алергенів,
• грамотне планування комплексу стоматологічних втручань, протезування — із застосуванням інертних металів,
• своєчасна санація вогнищ стоматогенної інфекції та інтоксикації (лікування карієсу та його ускладнень, патології пародонта, ЛОР-органів).