Ксилітові зрошення проти запалення: які ефекти вже доведено

Микола Хайтович, доктор медичних наук, професор
Микола Хайтович, доктор медичних наук, професор

Фармакологи та фармвиробники сьогодні прагнуть пропонувати пацієнтам прості рішення, що при мінімальному втручанні гарантуватимуть ефективність та безпечність.

Про одне з таких поговоримо сьогодні з добре відомим нашим читачам спікером Миколою ХАЙТОВИЧЕМ, доктором медичних наук, професором, завідувачем кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НМУ імені О.О. Богомольця.

Коротенький тест для фармацевта

Особливий клінічний випадок

Жінка, 33 роки.

Скарги: порушення носового дихання, виділення з носа, свербіж в очах, чхання, порушення сну.

Тривалість та динаміка симптомів: хворіє протягом одного тижня; стан погіршується.

Пацієнтка пов’язує симптоми з алергічною реакцією на цвітіння дерев. З дитячого віку страждає на поліноз.

Особливість – вагітність, 4 місяць гестації.

Отже, маємо з’ясувати декілька питань, зокрема:

  • Чи можемо ми діяти відповідно до Протоколу фармацевта «Симптоматичне лікування алергії» у цьому випадку, зважаючи на вагітність жінки?
  • Слід зважити й на те, що вже розпочався сезон ГРВІ, тож, це алергія чи ГРВІ?
  • Чи є ознаки приєднання бактеріальної інфекції?

Спробуйте дати відповіді (щоб перевірити себе) поки читаєте матеріал.

Прогнози щодо антибіотикорезистентності: варто злякатися!

Про боротьбу з нераціональним використанням антибактеріальних препаратів фармацевти знають не з новин. Так, ці ліки тепер відпускаються за рецептом лікаря, тож це його зона відповідальності? Будемо сподіватися, що ні, і кожна людина усвідомить необхідність приєднатися до подолання ситуації, що склалася: пацієнт шляхом відповідального ставлення до свого здоров’я, медик (фармацевт, лікар, учений) шляхом роз’яснень і переконань (себе першою чергою!). Адже в противному випадку, вже найближчими десятиліттями, до 2050 року некеровані бактеріальні інфекції, протидіяти яким нічим, стануть головною причиною всіх смертей на планеті.

З огляду на вище наведене, сьогодні зростає інтерес до методів ефективної профілактики. Один з них – підвищення мукозального (місцевого) імунітету проти патогенних бактерій. Адже саме у слизовій знаходиться найбільше імунних клітин нашого організму, захистивши їх, можемо розраховувати на те, що банальні бактеріальні інфекції не потребуватимуть використання антибіотиків.

При цьому не слід забувати по те, що надлишкова активність імунної системи є основною причиною тяжкого перебігу деяких захворювань, зокрема, COVID-19. Обумовлено це тими каскадами реакцій, що запускає вірус. Зокрема, т.з. цитокіновий шторм, який потенціює більші ризики для здоров’я, аніж сам патоген, окислювальний стрес (дисбаланс між активністю вільних радикалів та оксидантною активністю), який є причиною багатьох інфекційних та неінфекційних захворювань.

Приміром, при алергічному запаленні, він запускає додаткові молекулярні патерни, пов’язані з пошкодженою через оксидативний стрес ДНК. Все це порушує синтез білка й спричиняє стрес ендоплазматичного ретикулуму, що дуже ускладнює перебіг захворювання, бо, якщо це не відрегульовано на рівні клітини такими процесами, як автофагія, це може легко призвести до загибелі клітин через апоптоз та інші фактори. Адже, механізм апоптозу запускається тоді, коли клітина припиняє виконувати свої основні функції.

В контексті респіраторного тракту першою чергою гинуть функціональні клітини, які забезпечують мукоциліарний кліренс, що, своєю чергою, призводить до того, що епітелій стає чутливим до адгезії бактерій, внаслідок цього на тлі вірусної інфекції запускається ще й бактеріальний процес, що неабияк ускладнює перебіг захворювання. Особливо, коли йдеться про тривалі запальні процеси, які не лише дозволяють бактеріям проникнути, а й сформувати колонії, т.з. біоплівки. Це сприяє хронізації процесу (хронічний риносинусит, отит тощо).

Осмоліти

Захист клітин від надмірних навантажень

Порушення захисних процесів (місцевого імунітету) на рівні поверхні клітин, має велике прогностичне значення. Так, було встановлено значущу роль, що належить співвідношенню між натрієм та рідиною. Адже в умовах запалення внаслідок натрієвого перенавантаження, виникає високий тиск на клітину. Зазвичай, цей тиск регулюють осмоліти. Ці молекули приєднують велику кількість води, створюючи «комфортні умови» для поверхневих білків, що захищають клітину.

До таких належить ксилітол, завдання якого – захист клітини від проникнення патогенів, алергічних факторів тощо та покращення кліренсу. Зараз ця молекула досить добре вивчена, тому успішно використовується в комплексній терапії хронічного риносинуситу у т.ч. алергічного генезу для назальної іригації. 

Позитивні особливості осмоліту ксиліту

У порівнянні з іншими назальними розчинами (наприклад, фізіологічним), ксилітол вирізняється більшою активністю щодо зволожування, зменшення в’язкості слизу, що забезпечує покращення мукоциліарного кліренсу.

Крім того, дослідження що були проведені у т.ч. і в контексті інфекції COVID-19, продемонстрували противірусну активність ксилітолу. Зокрема, було встановлено, що розчин ксилітолу не лише ефективно очищує верхні дихальні шляхи від вірусу, а й відновлює нюхову функцію після перенесеної COVID-19.

Добре вивчена також сьогодні антибактеріальна активність цього осмоліта. Зокрема, проведено дослідження впливу на стафілококову інфекцію. Так, завдяки інтраназального введення протягом 4 днів 5% ксилітолу 21 здоровому добровольцю вдалося зменшити кількість назальних коагулазонегативних стафілококів проти контрольного лікування фізіологічним розчином у таких саме добровольців з 597 до 99.

Інші дослідження показали профілактичну дію молекули щодо розвитку гострого отиту у дітей, зменшує симптоми риносинуситу (якщо проводити зрошення з першого ж дня хвороби).

Щодо алергічного риніту, у дослідженнях було продемонстровано, що використання ксилітолу разом з антигістамінним засобом суттєво пришвидшує ліквідацію основних симптомів АР.

Цікаве дослідження було проведене відносно впливу назального зрошення з ксилітом у пацієнтів у післяопераційному періоді. Більшість пацієнтів відзначили суттєве покращення, відновлення функцій після операції з приводу септопластики та інших хірургічних втручань на ЛОР-органах та верхніх дихальних шляхах.

Отже, в сучасних умовах – на тлі несприятливих екологічних факторів, інфекції, одним з важливих чинників, що підтримує патологічний перебіг інфекційного процесу – збільшена концентрація NaCl на слизовій оболонці. Тож, використання осмолітів має чимало бонусів:

  • створює умови для кращого функціонування факторів антимікробного захисту (дефензинів тощо),
  • посилює захист слизових оболонок дихальних шляхів та ЛОР органів
  • пришвидшує одужання при респіраторній інфекції,
  • зменшує потребу в антибіотиках (зменшує антибіотикорезистентність),
  • зменшує кількість побічних реакцій на лікарські засоби,
  • зменшує вартість лікування,
  • покращує якість життя.

Резюме

Повертаючись до нашої пацієнтки, можемо запропонувати жінці зрошення слизової оболонки носа спреєм з розчином ксиліту 2 рази/день та лоратадин 1 табл/день (він належить до категорії ліків з високою безпекою, що можуть застосовуватися під час вагітності). Гарний результат від такого лікування не забариться.