Раціональне використання ліків при середньому отиті. Роль фармацевта

Головна ознака середнього отиту – сильний стріляючий біль. Біль у вусі у дорослої людини паралізує звичайний ритм життя на кілька днів, але дитині (та її батькам) цей симптом завдає просто купу неприємностей.

Кожному середньому отиту передує застуда, коли відбувається підвищене утворення слизу. Багаторазові шморгання носом – і слиз уже у слуховій трубі. Це спричиняє досить тривале порушення вентиляції барабанної порожнини, і тиск у ній стає негативним. У цих умовах клітини, що вистилають барабанну порожнину, починають виділяти запальну рідину, а бактерії активно розмножуватися. Тому серед батьків поширений стереотип, що антибіотики – єдине правильне рішення для полегшення симптомів гострого середнього отиту.

При цьому тиск часто чиниться не тільки на співробітників аптек, а й на педіатрів, і лікарі нерідко прописують антибіотики дітям, навіть якщо вони не показані. Але в разі звернення за консультацією щодо гострої інфекції середнього вуха фармацевти мають усі важелі впливу та можливості для скорочення нераціонального призначення антибіотиків!

Варто памʼятати, що гострий середній отит є самообмежувальним захворюванням, яке здебільшого минає протягом трьох-семи днів. У більшості випадків стан хворого покращується без використання протимікробних препаратів. Проте проблема з нераціональним застосуванням виникає повсюдно, і винна у цьому – невизначена етіологія отитів.

У пошуках винного

Середній отит – запалення вуха під барабанною перетинкою. Це найпоширеніша форма отиту, і саме на неї здебільшого страждають діти. Безсонні ночі часто є безпосереднім наслідком інфекції середнього вуха.

Гострий середній отит майже завжди асоціюється з інфекцією верхніх дихальних шляхів. Цей стан набагато частіше спостерігають у дітей, ніж у дорослих, оскільки в дітей коротша слухова труба – орган, що зʼєднує горло та середнє вухо.

Запалення та закупорка у слуховій трубі можуть призвести до підвищення тиску та накопичення рідини (випоту), яка потім колонізується бактеріями та вірусами. За деякими даними, основний патогенетичний механізм передбачає їхню взаємодію, причому за прогресування інфекції відповідає негативний тиск у середньому вусі.

Водночас, згідно з новими даними, гострий середній отит може мати бактеріальну природу, але все ж таки набагато частіше його спричиняють віруси. З іншого боку, за українськими протоколами, у більшості дітей гострий середній отит розглядається як мікст-інфекція, і найпоширенішими збудниками визнано риновірус, респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ), ентеровірус та бокавірус, а серед бактерій –

• Streptococcus pneumoniae,
• Haemophilus influenzae,
• Moraxella catarrhalis.

Рідше у ній звинувачують Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus і Pseudomonas aeruginosa.

Тим не менш, незважаючи на різний погляд на етіологію, усі джерела визнають, що для лікування цього захворювання, як і раніше, призначають занадто багато антибіотиків. Згідно з одним недавнім оглядом за такого діагнозу антибіотики призначали 70% дітей!

Ще одне дослідження показало, що 80–84% дітей, які отримували первинну медико-санітарну допомогу при гострому середньому отиті, отримували антибіотики.

Нераціональне використання антибіотиків вже зумовлює зростання резистентності до протимікробних препаратів. І, очевидно, значну частину антибіотиків отримують діти, отже, вони становлять важливу групу, на яку необхідно спрямувати зусилля зі скорочення нераціонального використання антибіотиків – як при інфекції середнього вуха, так і за інших станів.

Скорочення використання непотрібних антибіотиків у педіатричній практиці також знизить ризик побічних ефектів (діареї, висипання, нудоти та блювання), повʼязаних із їх системним застосуванням. (Згідно зі статистикою у однієї дитини із кожних 14 малюків, які отримують антибіотики, спостерігається щонайменше один побічний ефект.)

При гострому отиті стратегія скорочення використання антибіотиків реалізується через знеболювання – це в конкретному випадку є центральним елементом фармопіки.

Акцент на скороченні болю. Усуваємо провідний симптом гострого середнього отиту

Насправді ключову проблему інфекції середнього вуха найчастіше повʼязують із болем, тому основною метою має стати боротьба саме із цим симптомом.

Навіть наявність випоту не є підставою для призначення антибіотиків. Все, що необхідно – сконцентруватися насамперед на зниженні болю. Адже симптоми отиту дуже болючі, особливо важко переносити їх дитині: крім гострого або тягнучого болю у вусі її можуть також турбувати неспецифічні симптоми, такі як жар.

Гострий середній отит – стан, який обовʼязково вимагає використання знеболювальних протизапальних засобів. Таким чином, батькам та особам, які здійснюють догляд, потрібно рекомендувати давати дитині стандартні знеболювальні, такі як парацетамол та ібупрофен.

У педіатрії НПЗЗ краще застосовувати у дитячих формах – як суспензії. Нагадайте відвідувачу, що вживати системні НПЗЗ довше ніж пʼять днів неприпустимо.

Краплі при гострому середньому отиті

Для місцевого лікування нарівні із системними протизапальними засобами використовують вушні краплі, які в нашому випадку можна розділити на дві групи:

• монопрепарати, до складу яких входять лише НПЗЗ, анальгетики, антисептики або лише антибактеріальні лікарські засоби (вушні краплі, які містять тільки антибіотик, непотрібні);
• комбіновані засоби, до складу яких входять ліки різних класів, наприклад, кортикостероїд + анальгетик.

Скажімо, можна рекомендувати протизапальний препарат на основі холіну саліцилату або дует: НПЗЗ феназон + анестетик лідокаїн. Найбезпечніший і водночас дієвий варіант – запропонувати знеболювальні вушні краплі, що містять анальгетики та НПЗП.

Такі засоби показані для місцевого симптоматичного лікування та втамування болю у середньому вусі без перфорації барабанної перетинки (гострий середній отит, отит при грипі та баротравмі). Клієнта, що наполягає на видачі антибіотика, можна переорієнтувати на антисептик (декаметоксин, нітрофурал), нагадавши при цьому, що підхід, який поєднує НПЗЗ і анестетик, знижує ризик розвитку системних побічних ефектів.

Використання знеболювальних вушних крапель також може допомогти уникнути проблем із дотриманням режиму лікування, які часто спостерігають у педіатричній практиці в разі призначення пероральних препаратів.

Загалом краплі від отиту – дієвий спосіб лікування запального процесу у вусі. Однак підібрати їх лише пів справи: якщо застосовувати вушні краплі неправильно, ефект може бути протилежним.

Потрібно нагадати відвідувачу три прості правила використання таких засобів.

• Перед закапуванням слід лягти хворим вухом догори.
• Краплі закапують у вухо з відтягнутою мочкою (вниз і назад).
• Не можна нагрівати препарат.

Батьки можуть відчути безпорадність, доглядаючи хвору дитину, але тут важливо не пропустити один важливий момент: не дати густому слизу закупорити слухову трубу. Тому потрібно ретельно стежити за густотою виділень із носа малюка. Тут допоможуть судинозвужувальні краплі (але недовго!), що дають змогу зменшити набряк слизової оболонки слухової труби. Висиханню слизу сприяє сухе тепле повітря в приміщенні, із яким можна боротися за допомогою зволожувачів, провітрювань і регулярного вологого прибирання.

Заборони при отиті

Насправді між різними видами отиту – велика різниця, відповідно, і підхід до їх лікування відрізняється. Залежно від локалізації запального процесу виділяють чотири типи запалення вуха. Крім «гострого середнього», є ще:

• зовнішній отит, який відносно легко перебігає і трапляється, як правило, у дорослих;
• середній отит з перфорацією – форма захворювання, при якій гній чи серозна рідина проривають барабанну перетинку та виходять назовні (цей стан вимагає негайно звернення до отоларинголога, інакше «закрити» перфорацію буде дуже складно);
• внутрішній отит (або лабіринтит) – небезпечне запалення внутрішнього вуха, яке, на щастя, трапляється рідко.

Ці труднощі з диференціацією передбачають низку обмежень самолікування інфекції середнього вуха. Зокрема, категорично забороняється:

• прогрівати вухо, особливо при гнійному випоті – таке «лікування» тільки спричинить сильний набряк, який може призвести до розриву барабанної перетинки;
• закапувати у вухо борний або камфорний спирт: агресивні засоби можуть спровокувати погіршення слуху, особливо в дітей;
• так само не можна застосовувати топічні засоби на олійній основі, адже це живильне середовище для хвороботворних бактерій.

Рецепт на антибіотик слід просити тільки в тому випадку, якщо симптоми не полегшуються протягом трьох днів або значно погіршуються до міри прогресування хвороби. У разі погіршення стану в дорослої людини (підвищення температури тіла понад 38,5°С, сильний головний біль, блювання) потрібно негайно звернутися до лікаря!