ГРВІ – непересічна проблема

Всі застуди схожі, всі застуди – різні!

COVID-19 продемонстрував нам, наскільки важливою може бути проблема гострих респіраторних вірусних інфекцій не лише для медиків. Пересічних людей, а особливо батьків тепер насторожує навіть звичайна застуда. Це спонукає до диференціації, бо «раптом це ковід», а його наслідки можуть бути доволі тяжкими та ще й розтягнутися на місяці, як ми тепер знаємо.

Отже, сьогодні про гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) відомо наступне:

• це гетерогенна група інфекційних захворювань, що характеризується запальним ураженням респіраторного тракту;
• типова клінічна картина ГРЗ: запалення слизових оболонок органів респіраторного тракту; гіперпродукція секрету; кашель (захисна реакція дихального епітелію) для видалення надлишкового секрету;
• найчастіше на ГРЗ хворіють діти раннього віку, дошкільнята, молодші школярі;
• більше хворіють у містах та регіонах з високим рівнем промислового забруднення повітря;
• серед збудників домінують віруси (риновіруси, аденовіруси, РС-вірус, грипу, та парагрипу);
• відповідно до топіки вирізняють: ГРЗ верхніх дихальних шляхів (ВДШ: фарингіт, тонзиліт, риносинусит, ларингіт) та нижніх дихальних шляхів (НДШ: трахеїт, бронхіт, пневмонія).

Як часто ми хворіємо на ГРЗ і скільки це коштує

• понад 70% людей хворіють на ГРІ хоча б раз на рік;
• прийнятна частота: для дорослих – 2-3 застуди/рік, для дітей – 4-6 ГРІ/рік;
• у США щороку втрачається: робочих днів – понад 45 млн, навчальних днів – понад 22 млн;
• у США щороку витрачається з бюджету: на протизастудні ЛЗ – понад $ 2 млрд.

Як часті* ГРЗ погіршують стан здоров’я

• сприяють ослабленню захисних сил організму;
• формують хронічні вогнища інфекції;
• алергізують організм;
• перешкоджають проведенню профілактичних щеплень;
• затримують психомоторний та фізичний розвиток дитини;
• патогенетично пов’язані з бронхіальною астмою, хронічним пієлонефритом, ревматоїдним артритом, хронічними захворюваннями носоглотки;
• знижують якість життя.

*На сьогодні не існує узагальненого консенсусу щодо визначення поняття «рецидивні/часті ГРЗ», адже критерії кількості залежать не лише від віку, а й від локалізації ураження та ступеню його тяжкості.

Діти: до 3 років – ≥ 8, від 3 років – ≥ 6.

Альтернативне визначення: ≥ 3 епізодів/осінь-зима протягом 2 років.

За окремими нозологіями:

• рецидивний ГСО (гострий середній отит) – 3 епізоди протягом 6 міс. або 4 епізоди/12 місяців,
• рецидивний риносинусит – ˃ 5 епізодів/рік,
• фарингіт/тонзиліт – ˃ 3 епізодів/протягом року, що потребували лікування.

Фактори ризику 

Всі фактор ризику поділяють на 2 групи:

Фізіологічні:

• сімейний анамнез,
• наявність атопії, алергії,
• ГЕРХ,
• чоловіча стать,
• черепнолицьові аномалії;

Фактори оточення:

• відмова/дефіцит грудного вигодовування,
• рання соціалізація — відвідування дитячих центрів тощо,
• велика сімʼя,
• куріння (у т.ч. пасивне),
• нераціональне харчування,
• некоректна вакцинація,
• використання пустунок,
• фактори довкілля (клімат тощо),
• сирість,
• годування з пляшечки в лежачому/горизонтальному положенні (через ризик аспірації).

Як хворіти менше

Що можна запропонувати?

З одного боку, не секрет, що ГРЗ – велике поле для поліпрагмазії.

З іншого боку, людям не до вподоби рекомендації типу: відмови від куріння, провітрювання приміщення, уникання контакту з хворими тощо. Кім того, інколи поради просто неможливо виконати. Приміром, коли мова йде про родину, в якій декілька дітей, молодші просто «приречені» на інфікування старшими дітками, які відвідують дитячі колективи.

У такому випадку можна сміливо рекомендувати:

• Фітотерапію (від фіточаїв з малини, ромашки, чорної смородини, липи тощо до препаратів ехінацеї, іспанського моху тощо) до якої, до слова, пацієнти мають досить високу довіру.
• Пробіотики, за даними досліджень, також можуть вплинути на зменшення кількості епізодів ГРЗ ВДШ та зменшенню використання антибіотиків.
• Лужні дієти або напої можуть мати противірусні властивості.
• Фізичні методи: соціальне дистанціювання, особиста гігієна, застосування ЗІЗ тощо. Саме фізметоди виявилися найбільш ефективними та економічно вигідними щодо профілактики ГРЗ.
• Споживання цинку, препаратів ехінацеї, вітаміну С виявилися помірно ефективними.
• Вакцини проти пневмококу та щорічна вакцинація проти грипу (у деяких країнах вже введено щорічну вакцинацію проти COVID).
• Вітамін С як профілактичний засіб зменшує тривалість застуди на 8% у дорослих та на 14% у дітей. Але споживати вітамін С потрібно починати завчасно, ще за декілька тижнів до захворювання.

Дослідники застерігають (!): вітамін С у високій дозі насправді зменшує тривалість застуди та вираженість її симптомів. Однак, коли людина вже захворіла, його прийом не виявляє лікувального ефекту.

Лікування та профілактика ГРЗ

Засоби для лікування ГРВІ, зареєстровані в Україні

Противірусні препарати прямої дії:

• Римантадин (ремантадин, ремавір),
• Озальтамівір (таміфлу, реленза),
• Арбідол.

Противірусні препарати опосередкованої дії:

• Інтерферони (людський, рекомбінантний, ліпосомальний),
• Індуктори інтерферонів: синтетичні (тилорон, циклоферон, амізон) та натуральні (анаферон, інфлюцид).

Лікування гострого вірусного риносинуситу (ГВРС)

Нагадаємо симптоми вірусного риносинуситу (ГВРС):

Раптова поява двох або більше симптомів:

• закладеність носа та/або
• виділення з носа (непрозорі),
• кашель (вдень та вночі).

Така симптоматика триває протягом ≤ 12 тижнів.

Запитайте про наявність симптомів, характерних для алергії:

• чхання,
• водянисті виділення з носа,
• свербіж носа та очей,
• сльозотеча.

За міжнародними рекомендаціями:

Менеджмент ГВРС перш за все має бути спрямованим на полегшення симптомів захворювання.

Не рекомендовано антибіотики, оскільки вони неефективні при вірусних захворюваннях та не забезпечують полегшення їх симптомів;

Препарати для симптоматичного лікування:

• НПЗП,
• фізіологічний розчин натрію хлориду,
• антигістамінні ЛЗ (для зменшення надмірної секреції та чхання),
• муколітики,
• відхаркувальні препарати,
• топічні або пероральні ГКС також можуть використовуватися як монотерапія або в комбінації з іншими препаратами для полегшення симптомів хвороби;

Топічні інтраназальні стероїди можуть відігравати важливу роль у регулюванні ВРС, навіть якщо не мають в інструкції таких показів.

Відповідно до Європейського консенсусного документа з ведення пацієнтів з риносинуситом та назальними поліпами EPOS-2020, якщо симптоми ГРС тривають ˂ 10 днів та відсутні ознаки гострого бактеріального риносинуситу (ГБРС), рекомендовано застосовувати:

• назальні деконгестанти (˂ 10 днів; для дітей оптимально 3-5 днів),
• НПЗП/парацетамол,
• рослинні засоби,
• цинк,
• вітамін С,
• фізрозчин натрію хлориду (у формі спрею або розчину для промивання носа).

Декілька фактів про судинозвужувальні препарати

Стосовно деконгестантів, вазоконстрикторів та альфа-адреноміметиків, експериментальні дослідження впливу на кровотік у слизовій оболонці носа, вивчені препарати розташовуються в такій послідовності: оксиметазолін та ксилометазолін значно переважають фенілефрин та адреналін;

Найбільша тривалість дії відзначається в оксиметазоліну: початок дії — через 25-30 с, ефективність до 12 годин.

Але варто брати до уваги небажані побічні ефекти судинозвужувальних препаратів:

Місцеві прояви характерні лише для назальних форм деконгестантів:

• Ціліотоксична дія – відчуття печіння, сухості, подразнення слизової носа, що виникають при використанні засобу. У більшості випадків такий ефект обумовлений консервантами-антисептиками (бензалконію хлорид, моногідрат лимонної кислоти, цитрат натрію),
• Медикаментозний риніт.

Загальні чинять резорбтивну дію:

• брадиаритмія,
• тахіаритмія (при парадоксальній реакції у підлітків).

Максимальну резорбтивну здатність має нафазолін (системна біодоступність понад 50%), мінімальну – ксилометазолін (близько 1%).

Резюме

Виконання цього алгоритму має забезпечити високу прихильність пацієнта до лікування та до ваших рекомендацій.