ГРВІ – непересічна проблема

Журналіст, редактор The PharmaMedia

Наразі в наших аптеках триває сезон запитань про застуди – відвідувачі просто не припиняють засипати ними фармацевтів. Відповіді на найпоширеніші запитання почуємо від Ольги СИНОВЕРСЬКОЇ, д.м.н., професорки, завідувачки кафедри дитячих хвороб Івано-Франківського національного медичного університету.

Фото з власного архіву

Всі застуди схожі, всі застуди – різні!

COVID-19 продемонстрував нам, наскільки важливою може бути проблема гострих респіраторних вірусних інфекцій не лише для медиків. Пересічних людей, а особливо батьків тепер насторожує навіть звичайна застуда. Це спонукає до диференціації, бо «раптом це ковід», а його наслідки можуть бути доволі тяжкими та ще й розтягнутися на місяці, як ми тепер знаємо.

Отже, сьогодні про гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) відомо наступне:

  • це гетерогенна група інфекційних захворювань, що характеризується запальним ураженням респіраторного тракту;
  • типова клінічна картина ГРЗ: запалення слизових оболонок органів респіраторного тракту; гіперпродукція секрету; кашель (захисна реакція дихального епітелію) для видалення надлишкового секрету;
  • найчастіше на ГРЗ хворіють діти раннього віку, дошкільнята, молодші школярі;
  • більше хворіють у містах та регіонах з високим рівнем промислового забруднення повітря;
  • серед збудників домінують віруси (риновіруси, аденовіруси, РС-вірус, грипу, та парагрипу);
  • відповідно до топіки вирізняють: ГРЗ верхніх дихальних шляхів (ВДШ: фарингіт, тонзиліт, риносинусит, ларингіт) та нижніх дихальних шляхів (НДШ: трахеїт, бронхіт, пневмонія).

Як часто ми хворіємо на ГРЗ і скільки це коштує

  • понад 70% людей хворіють на ГРІ хоча б раз на рік;
  • прийнятна частота: для дорослих – 2-3 застуди/рік, для дітей – 4-6 ГРІ/рік;
  • у США щороку втрачається: робочих днів – понад 45 млн, навчальних днів – понад 22 млн;
  • у США щороку витрачається з бюджету: на протизастудні ЛЗ – понад $ 2 млрд.

Як часті* ГРЗ погіршують стан здоров’я

  • сприяють ослабленню захисних сил організму;
  • формують хронічні вогнища інфекції;
  • алергізують організм;
  • перешкоджають проведенню профілактичних щеплень;
  • затримують психомоторний та фізичний розвиток дитини;
  • патогенетично пов’язані з бронхіальною астмою, хронічним пієлонефритом, ревматоїдним артритом, хронічними захворюваннями носоглотки;
  • знижують якість життя.

*На сьогодні не існує узагальненого консенсусу щодо визначення поняття «рецидивні/часті ГРЗ», адже критерії кількості залежать не лише від віку, а й від локалізації ураження та ступеню його тяжкості.

Діти: до 3 років – ≥ 8, від 3 років – ≥ 6.

Альтернативне визначення: ≥ 3 епізодів/осінь-зима протягом 2 років.

За окремими нозологіями:

  • рецидивний ГСО (гострий середній отит) – 3 епізоди протягом 6 міс. або 4 епізоди/12 місяців,
  • рецидивний риносинусит – ˃ 5 епізодів/рік,
  • фарингіт/тонзиліт – ˃ 3 епізодів/протягом року, що потребували лікування.

Фактори ризику 

Всі фактор ризику поділяють на 2 групи:

Фізіологічні:

  • сімейний анамнез,
  • наявність атопії, алергії,
  • ГЕРХ,
  • чоловіча стать,
  • черепнолицьові аномалії;

Фактори оточення:

  • відмова/дефіцит грудного вигодовування,
  • рання соціалізація — відвідування дитячих центрів тощо,
  • велика сімʼя,
  • куріння (у т.ч. пасивне),
  • нераціональне харчування,
  • некоректна вакцинація,
  • використання пустунок,
  • фактори довкілля (клімат тощо),
  • сирість,
  • годування з пляшечки в лежачому/горизонтальному положенні (через ризик аспірації).

Як хворіти менше

Що можна запропонувати?

З одного боку, не секрет, що ГРЗ – велике поле для поліпрагмазії.

З іншого боку, людям не до вподоби рекомендації типу: відмови від куріння, провітрювання приміщення, уникання контакту з хворими тощо. Кім того, інколи поради просто неможливо виконати. Приміром, коли мова йде про родину, в якій декілька дітей, молодші просто «приречені» на інфікування старшими дітками, які відвідують дитячі колективи.

У такому випадку можна сміливо рекомендувати:

  • Фітотерапію (від фіточаїв з малини, ромашки, чорної смородини, липи тощо до препаратів ехінацеї, іспанського моху тощо) до якої, до слова, пацієнти мають досить високу довіру.
  • Пробіотики, за даними досліджень, також можуть вплинути на зменшення кількості епізодів ГРЗ ВДШ та зменшенню використання антибіотиків.
  • Лужні дієти або напої можуть мати противірусні властивості.
  • Фізичні методи: соціальне дистанціювання, особиста гігієна, застосування ЗІЗ тощо. Саме фізметоди виявилися найбільш ефективними та економічно вигідними щодо профілактики ГРЗ.
  • Споживання цинку, препаратів ехінацеї, вітаміну С виявилися помірно ефективними.
  • Вакцини проти пневмококу та щорічна вакцинація проти грипу (у деяких країнах вже введено щорічну вакцинацію проти COVID).
  • Вітамін С як профілактичний засіб зменшує тривалість застуди на 8% у дорослих та на 14% у дітей. Але споживати вітамін С потрібно починати завчасно, ще за декілька тижнів до захворювання.

Дослідники застерігають (!): вітамін С у високій дозі насправді зменшує тривалість застуди та вираженість її симптомів. Однак, коли людина вже захворіла, його прийом не виявляє лікувального ефекту.

Лікування та профілактика ГРЗ

Засоби для лікування ГРВІ, зареєстровані в Україні

Противірусні препарати прямої дії:

  • Римантадин (ремантадин, ремавір),
  • Озальтамівір (таміфлу, реленза),
  • Арбідол.

Противірусні препарати опосередкованої дії:

  • Інтерферони (людський, рекомбінантний, ліпосомальний),
  • Індуктори інтерферонів: синтетичні (тилорон, циклоферон, амізон) та натуральні (анаферон, інфлюцид).

Лікування гострого вірусного риносинуситу (ГВРС)

Нагадаємо симптоми вірусного риносинуситу (ГВРС):

Раптова поява двох або більше симптомів:

  • закладеність носа та/або
  • виділення з носа (непрозорі),
  • кашель (вдень та вночі).

Така симптоматика триває протягом ≤ 12 тижнів.

Запитайте про наявність симптомів, характерних для алергії:

  • чхання,
  • водянисті виділення з носа,
  • свербіж носа та очей,
  • сльозотеча.

За міжнародними рекомендаціями:

Менеджмент ГВРС перш за все має бути спрямованим на полегшення симптомів захворювання.

Не рекомендовано антибіотики, оскільки вони неефективні при вірусних захворюваннях та не забезпечують полегшення їх симптомів;

Препарати для симптоматичного лікування:

  • НПЗП,
  • фізіологічний розчин натрію хлориду,
  • антигістамінні ЛЗ (для зменшення надмірної секреції та чхання),
  • муколітики,
  • відхаркувальні препарати,
  • топічні або пероральні ГКС також можуть використовуватися як монотерапія або в комбінації з іншими препаратами для полегшення симптомів хвороби;

Топічні інтраназальні стероїди можуть відігравати важливу роль у регулюванні ВРС, навіть якщо не мають в інструкції таких показів.

Відповідно до Європейського консенсусного документа з ведення пацієнтів з риносинуситом та назальними поліпами EPOS-2020, якщо симптоми ГРС тривають ˂ 10 днів та відсутні ознаки гострого бактеріального риносинуситу (ГБРС), рекомендовано застосовувати:

  • назальні деконгестанти (˂ 10 днів; для дітей оптимально 3-5 днів),
  • НПЗП/парацетамол,
  • рослинні засоби,
  • цинк,
  • вітамін С,
  • фізрозчин натрію хлориду (у формі спрею або розчину для промивання носа).

Декілька фактів про судинозвужувальні препарати

Стосовно деконгестантів, вазоконстрикторів та альфа-адреноміметиків, експериментальні дослідження впливу на кровотік у слизовій оболонці носа, вивчені препарати розташовуються в такій послідовності: оксиметазолін та ксилометазолін значно переважають фенілефрин та адреналін;

Найбільша тривалість дії відзначається в оксиметазоліну: початок дії — через 25-30 с, ефективність до 12 годин.

Але варто брати до уваги небажані побічні ефекти судинозвужувальних препаратів:

Місцеві прояви характерні лише для назальних форм деконгестантів:

  • Ціліотоксична дія – відчуття печіння, сухості, подразнення слизової носа, що виникають при використанні засобу. У більшості випадків такий ефект обумовлений консервантами-антисептиками (бензалконію хлорид, моногідрат лимонної кислоти, цитрат натрію),
  • Медикаментозний риніт.

Загальні чинять резорбтивну дію:

  • брадиаритмія,
  • тахіаритмія (при парадоксальній реакції у підлітків).

Максимальну резорбтивну здатність має нафазолін (системна біодоступність понад 50%), мінімальну – ксилометазолін (близько 1%).

Резюме

Алгоритм надання належної інформації щодо ЛЗ при здійсненні фармацевтичної опіки
Дія ЛЗ Побічні ефекти Умови раціонального прийому ЛЗ Попередження
Навіщо потрібен цей ЛЗ? Які побічні ефекти можуть виникнути? Як приймати ЛЗ? Коли можна приймати ЛЗ?
Які симптоми хвороби зникнуть, а які ні? Як їх розпізнати? Коли приймати ЛЗ? Яка максимальна доза?
Коли розпочнеться дія препарату? Як довго вони можуть тривати? Тривалість лікування? Чому необхідно пройти повний курс лікування?
Що станеться при неправильному застосуванні ЛЗ або відмові від нього? Що потрібно зробити? Що робити із залишками ЛЗ?

Виконання цього алгоритму має забезпечити високу прихильність пацієнта до лікування та до ваших рекомендацій.