Імунобіологічні засоби проти псоріазу: наскільки ефективні та, чи доступні?

Про які ліки піде мова

Які препарати належать до імунобіологічних і де їх застосовують?

У традиційному понятті до цієї групи відносять вакцини, атоксини, імуноглобуліни, сироватки, бактеріофаги, інтерферони, бактерійні препарати тощо. Такі лікарські засоби отримують шляхом культивування штамів мікроорганізмів та клітин еукаріотів, екстракції речовин з біологічних тканин та крові людини, тварин і рослин (алергени), а також застосування технології рекомбінантної ДНК, гібридної технології, репродукції живих агентів в ембріонах чи організмі тварин.

В медичній практиці їх застосовують з метою специфічної профілактики та діагностики інфекційних, паразитарних та алергічних захворювань.

Проте останніми роками термін «імунобіологічні препарати» набув певної трансформації. Нині його частіше використовують для засобів, що є білковими молекулами, що були отримані ДНК рекомбінантною технологією і впливають на специфічні точки імунного патогенезу захворювань.

Біологічні засоби поділяють на 3 групи:

• Моноклональні антитіла;
• Поєднані білки антитіл;
• Рекомбінантні людські цитокіни та фактори росту.

Останніми роками багато міжнародних стандартів лікування з дерматології були доповнені імунобіологічними лікарськими засобами (ІБЛЗ), що тепер доволі широко використовують для терапії захворювань з імунним запаленням та пухлин. Зокрема, для лікування:

• псоріазу;
• атопічного дерматиту, гнійного гідраденіту;
• хронічної кропив’янки;
• пемфігусу;
• бульозного пемфігоїду;
• хронічного еритематозу.

Безумовно, список, наведений вище, не остаточний, адже зараз тривають клінічні дослідження щодо вивчення ефективності ІБЛЗ для низки інших дерматологічних станів, що потребують корекції.

Імунологічні засоби в терапії псоріазу

Світова практика та українські реалії

Псоріаз характеризується складним імунозалежним патогенезом, що й стало передумовою для застосування ІБЛЗ в його терапії.

У царині лікування псоріазу ці препарати розпочали застосовувати з 2004 року, тож, на сьогодні накопичено певний досвід. А останнє європейське керівництво з системного лікування звичайного псоріазу (EuroGuiDerm, 2020) містить перелік ІБЛЗ (зокрема, адалімумаб, апреміласт, бродалумаб, цертолізумаб, секукінумаб тощо) в якості першої та другої лінії лікування псоріазу середньої тяжкості або важкого перебігу.

В Україні ці засоби використовуються не так часто через їхню високу ціну, з одного боку, і відсутність державного відшкодування вартості лікування для пацієнтів, — з іншого.

Коли пацієнт оплачує лікування самостійно, то не готовий очікувати результату довше 10-12 тижнів (цей факт підтверджений клінічними дослідженнями). Тож, більшість українських пацієнтів просто припиняють лікування протягом цього терміну.

Зовсім інша картина, коли пацієнти отримують препарати безплатно (в рамках клінічних випробовувань, приміром) – прихильність до лікування у них суттєво вища.

Прикрість у тому, що результати стають помітними якраз, починаючи з 12 тижня лікування. Приміром, при застосуванні секукінумабу для хворих на псоріаз середньої важкості або тяжкого перебігу на 12 тиждень лікування:

• PASI* 75 досягають 77,1%-81,6% хворих при дозуванні 300 мг та 67,0-71,6% — при дозуванні 150 мг;
• PASI 90 досягають 59,2 хворих, які отримують дозування 300 мг та 54,2% при дозуванні 150 мг;
• PASI 100 досягають 24,1%-28,6% хворих при дозуванні 300 мг.

* PASI (Psoriasis Area and Severity Index) – це індекс, що відображає площу ураженої шкіри та оцінку ступеня вираженості симптомів псоріазу (у т.ч. еритема, лущення та інфільтрація).

Власне дослідження

Спеціалістами кафедри було проведено невеличке клінічне дослідження клінічної ефективності системної терапії ІБЛЗ хворих на звичайний псоріаз середньої тяжкості та тяжкого перебігу протягом перших 4 тижнів лікування.

Зокрема, використано було препарат Секукінумаб – це людське lgG1 моноклональне антитіло, що з’єднується з IL-17A. Затверджений для лікування псоріазу дорослих, псоріатичного артриту та анкілозуючого спондиліту.

У дослідженні:

• кількість учасників: 21 хворий (13 чоловіків та 8 жінок), з них: розповсюджений псоріаз з проявами артропатії – 17 осіб, без ураження суглобів – 4 особи;
• віковий діапазон – 24-77 років;
• середня тривалість псоріазу – 10,5 років;
• доза: 300 мг отримували 14 осіб,
• доза: 150 мг – 7 осіб;
• введення ІБЛЗ: 0, 7, 14, 21 дні;
• оцінка результатів: 0 та 28 дні.

Критерії включення:

• Псоріаз звичайний середньої тяжкості та тяжкого перебігу;
• Недостатня ефективність лікування традиційними системними засобами в анамнезі;
• Згода використовувати засоби контрацепції протягом періоду лікування.

Критерії невключення:

• Гострі або активні хронічні інфекції;
• Хронічні запальні захворювання травної системи;
• Відомі пухлинні процеси;
• Вагітність;
• Грудне вигодовування;
• Відома непереносимість імунобіологічних препаратів.

Критерії оцінювання:

• PASI;
• DLQI – дерматологічний індекс якості життя;
• VAS – візуальна шкала оцінки свербежу;
• DAPSA – оцінка активності псоріатичного артриту.

Результати лікування (0 → 28 днів)

Всі пацієнти демонстрували достовірно значуще зменшення PASI, а у близько половини пацієнтів цей індекс знизився вдвічі.

Пацієнти, які отримували 300 мг препарату демонстрували досить високі темпи зникнення проявів хвороби на шкірі

У хворих з проявами артропатії динаміка індексу була не настільки виразною. Це обумовлено тим, що у цій групі домінували пацієнти з проявами артропатії, а не псоріазу.

Дуже важливим показником є індекс DLQI. Адже якість життя людей, які живуть з псоріазом, часто і справедливо дорівнюють такій при інших тяжких хронічних захворюваннях, таких, як, приміром, діабет чи ішемічна хвороба серця. Депресію та суїцидальні настрої зазначають у 5% хворих на псоріаз. Причини – функціональні обмеження, наявність косметичного дефекту, свербіж тощо.

Отже, протягом місяця лікування дослідники спостерігали суттєве покращення якості життя пацієнтів через зменшення проявів захворювання.

Свербіж (VAS), який з різною інтенсивністю, але спостерігається у всіх пацієнтів з псоріазом, також зменшився протягом лікування удвічі.

І зрештою, у пацієнтів з проявами артропатії, протягом перших чотирьох тижнів лікування спостерігалось достовірне зниження індексу DAPSA.

Висновки

·      Імунобіологічне лікування хворих на звичайний псоріаз тяжкого та середньої тяжкості перебігу дозволяє отримати достовірні ознаки покращення вже протягом перших чотирьох тижнів лікування.

·      Ефективність такого лікування підтверджується як об’єктивними, так і суб’єктивними показниками.

·      На 28 день терапії лікар та пацієнт мають достатньо інформації для прийняття рішення про доцільність його продовження.

·      Очікувані результати ефективності лікування з використанням ІБЛЗ при його продовженні до 10-12 тижнів мають перевищувати результати на 28-й день. 

Резюме

Хоча повного зникнення висипань протягом першого місяця лікування, на жаль, не відбулося, проте зменшення вираженості інфільтрації, розмірів висипань, лущення (у низці випадків – його повне зникнення) були достатньо вираженими, аби надихнути пацієнтів продовжувати лікування.

Адже такі прості речі, як, наприклад, проспати цілу ніч (!) без докучливого свербежу, що виснажує, руйнує нервову систему, заважає зосередитися на важливому – роботі, навчанні, родині, друзях тощо або мати можливість одягтися, як забажається, а не так, аби прикрити висип; рухатися вільно – без болю у суглобах…Таке може оцінити лише людина, яка була позбавлена цього через хворобу.