Сухість і тріщини на губах — які засоби допоможуть при хейліті

Сухість і тріщини на губах — які засоби допоможуть при хейліті

З настанням зими посилюються дерматологічні проблеми, особливо на відкритих ділянках шкіри, найвразливішою з яких є червона облямівка губ. Однак причина далеко не завжди в погіршенні погодних умов і гігієнічна помада зовсім не панацея.

Де шукати «корінь» хейлітів, яке лікування показане з огляду на їх причини та клінічні прояви – розповідає завідувач кафедри дерматології та венерології НМУ імені О.О.Богомольця, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Віктор СТЕПАНЕНКО.

Віктор Степаненко. /Фото із особистого архіву
Віктор Степаненко. Фото із особистого архіву

Окреме захворювання чи симптом

Хейліти – це група захворювань, при яких запальний процес локалізується лише на губах (на червоній облямівці чи й на слизовій оболонці).

Хейліт може бути самостійним захворюванням (метеорологічний, ексфоліативний, гландулярний, контактний та актинічний), а також виникати при багатьох дерматозах, алергічних, інфекційних та інших хворобах, в тому числі й онкологічних, тобто бути симптоматичним (атопічний, екзематозний, плазмоклітинний, хейліт на тлі іхтіозу, а також спричинений авітамінозом тощо).

Коли в усьому винна погода

Метеорологічний хейліт чи не найпростіший вид, принаймні, за пошуком причин — надмірна вологість або сухість повітря, вітер, спека, холод, пил. Що триваліший і агресивніший їх вплив, то більша вірогідність розвитку хейліту.

Лабораторні й інструментальні дослідження для встановлення такого діагнозу не потрібні. Достатнього огляду пацієнта. Шкіра й слизова губ при цьому не змінені, уражається лише червона облямівка губ по всій довжині. Вона ще більше червоніє, стає сухою, часто вкривається дрібними лусочками, зняття яких часто призводить до ерозій. Пацієнт скаржиться на «стягування» губ, часто облизує їх, що ще більше ускладнює стан.

Лікування метеорологічного хейліту полягає в місцевому застосуванні захисних кремів та вживанні вітамінів В2, В6, В 12, РР, С. Також слід виключити чи бодай послабити вплив метеорологічних чинників, які спричинили цю проблему.

Як окремий вид вирізняють актинічний хейліт. Це хронічне захворювання, зумовлене підвищеною чутливістю червоної облямівки губ до сонячного світла. Ексудативна форма актинічного хейліту за клінічною картиною ідентична проявам гострого алергічного контактного дерматиту:

  • червона облямівка нижньої губи вкривається ділянками яскраво-червоної еритеми,
  • з’являються дрібні везикули, ерозії, які мокнуть та вкриваються кірками,
  • пацієнтів непокоїть свербіж, печіння, іноді болючість губ,
  • при тривалому перебігу губа суттєво збільшується, уражається вся червона облямівка.

При сухій формі червона облямівка нижньої губи навесні стає яскраво-червоною, вкривається дрібним сухими сріблясто-білими лусочками. Іноді з’являються ділянки зроговіння або верукозні розростання, тому за потреби рекомендують зробити мазок-відбиток для виключення клітинної атопії та провести біопсію шкіри.

З метою лікування рекомендовано:

  • уникати тривалої інсоляції губ,
  • гіпосенсибілізувальні препарати,
  • нікотинову кислоту,
  • вітаміни групи В,
  • полівітаміни з мікроелементами,
  • зовнішньо: кортикостероїдні креми або мазі.

Перевірте щитоподібну залозу

Втім, метеорологічний хейліт слід відрізняти від ще одного його різновиду – ексфоліативного хейліту. Це захворювання також уражає тільки червону облямівку губ, однак воно є хронічними і, на думку більшості фахівців, «запускається» нейрогенними механізмами. Існує припущення, що значну роль у його розвитку відіграє щитоподібна залоза (тому таким хворим рекомендоване обстеження функції цього органу), а також спадковість.

Виділяють суху та ексудативну форму цього захворювання, які трансформуються одна в одну. Для останньої характерна поява сіро-жовтих чи жовто-коричневих лусочок на облямівці губ, їх зняття не призводить до виникнення ерозій (поверхня облямівки залишається гладенькою, хоча й яскраво-червоною). Однак пацієнт відчуває виражене печіння та болючість, особливо під час розмови, вживання їжі і навіть змикання губ. Тому для полегшення таких неприємних відчуттів хворі намагаються тримати рот напіввідкритим.

З огляду на причини ексфоліативного хейліту його лікування полягає в:

  • корекції неврологічної та ендокринної патології, якщо вона є успішною, досягається стійка ремісія;
  • призначенні седативних засобів;
  • вживанні вітамінів та мікроелементів;
  • показана місцева санація ротової порожнини;
  • місцевому використанны кератопластичних засобів (олійного розчину вітамінів А та Е, олії обліпихи, каротоліну);

При ексудативній формі застосовують:

  • місцеві кортикостероїдні засоби,
  • комплексну патогенетичну терапію (вплив променями Букки та вживання препаратів, які підвищують реактивність організму — всього 3-4 курси лікування з перервами, оскільки промені Букки можна використовувати лише 1 раз на 6 місяців, також є низка проти показів для цього методу.

Причина – вроджена аномалія

Гландулярний хейліт розвивається внаслідок гіперплазії, гіперфункції слинних залоз у ділянці червоної облямівки губ та перехідної зони. Якщо вона спричинена вродженою аномалією слинних залоз, йдеться про первинний гландулярний хейліт, який зазвичай клінічно проявляється після завершення періоду статевого дозрівання.

Терапія цього захворювання передбачає:

  • застосування протизапальних кортикостероїдних мазей,
  • точкову електрокоагуляцію гіпертрофованих слинних залоз чи їх кріодеструкцію,
  • при гнійній формі гландулярного хейліту показана санація ротової порожнини, місцеві антибіотики, а після усунення вторинного інфікування — коагуляція або кріодеструкція гіпертрофованих залоз.

При вторинному гландулярному хейліті слід провести терапію основного захворювання.

Уникайте контактів з алергенами

Контактний алергічний хейліт виникає при безпосередньому контакті алергену зі слизовою оболонкою губ. Зазвичай така проблема виникає у осіб, схильних до алергічних реакцій. Їх можуть спричинити губні помади, зубні пасти та інші косметичні засоби, зокрема ті, що містять флуоресціюючі речовини, родамін тощо. Тому хоча й вважається, що це переважно жіночий хейліт, оскільки саме жінки найбільше користуються косметикою, однак з кожного правила є винятки.

Алергічний хейліт проявляється печінням, вираженим свербежем, зазвичай локалізується на червоній облямівці губ, однак може «зачепити» і шкіру, рідше – слизову оболонку порожнини рота (хоча можливе й ізольоване її ураження). На губах помітна різко обмежена еритема й незначне лущення червоної облямівки. Якщо процес затягується, вона стає сухою, виникають поперечні дрібні борозни та тріщини.

При складніших формах виникає виражене запалення, на тлі якого можуть з’явитися дрібні везикули, що швидко розкриваються і утворюють обмежені мокнучі ділянки. Шкіра губ може бути гіперемована та набрякати. Для діагностики достатньо даних клінічного обстеження, але за потреби проводять алергопроби.

Лікування контактного алергічного хейліту передбачає:

  • усунення хімічного чинника, який спровокував захворювання, і це головне завдання,
  • застосування кортикостероїдних мазей (5-6 разів на день),
  • антигістамінні препарати (у тяжких випадках алергії),
  • полівітаміни з мікроелементами,
  • препарати кальцію.

Хейліт – неприємний супутник

Часом хейліт є симптомом іншого захворювання, тому лікування передусім має бути спрямоване на його усунення. При цьому окрема терапія показана й для лікування симптоматичного хейліту.

Зокрема, атопічний хейліт є одним із симптомів атопічного дерматиту, а часто (на певних етапах цього захворювання) і його єдиним проявом. Це генетично зумовлене захворювання, яке супроводжується порушенням діяльності центральної та вегетативної нервової системи. Найчастіше зустрічається у віці від 4 до 17 років. При атопічному хейліті уражається не тільки червона облямівка губ, а й шкіра, найбільше – в куточках рота. Водночас частина облямівки, що прилягає до слизової рота, залишається неураженою, як і сама слизова оболонка.

Захворювання починається зі свербежу, появи рожевої еритеми з чіткими межами, іноді злегка набрякає шкіра й червона облямівка губ. Гострі запальні явища швидко зникають, натомість виникає ліхенізація губ, лущення облямівки. Поступово висипання зникають, але в куточках рота залишається почервоніння і дрібні тріщини.

Лікування передбачає призначення неспецифічної десенсибілізувальної терапії, антигістамінних, седативних препаратів, вітамінів.

Коли екзема «зачіпає» губи

Усі різновиди екзематозного хейліту подібні за клінічними проявами, хоча і виникають з різних причин:

  • Як симптом себорейної екземи, але уражуються лише губи. Виникає переважно у дітей та юнаків віком до 16 років, значно рідше — в осіб середнього віку та літніх людей. Червона облямівка губ стає гіперемованою, з’являються лусочки, які легко відокремлюються. Шкіра губ та облямівка сухі, з тріщинами і лусочками.
  • Мікробний екзематозний хейліт розвивається на тлі себореї, внаслідок приєднання стрептококової інфекції. Патологічний процес може поширюватися на шкіру губ та підборіддя. Перебіг тривалий, часто рецидивуючий.
  • Контактний екзематозний хейліт. Розвивається внаслідок приєднання алергічної реакції на різні хімічні речовини, тому усунення алергену сприяє швидкому зникненню симптомів.

Лікування екзематозних хейлітів здійснюють за принципом лікування екземи, застосовуючи:

  • 10% розчин хлориду кальцію,
  • вітаміни В, Р, РР,
  • десенсибілізувальні засоби,
  • місцево: 5% емульсія синтоміцину, кортикостероїдні та
  • антибактеріальні мазі.

Що порадити з метою профілактики?

Коли знаєте, що вам не уникнути контактів з несприятливими чинниками, наприклад, перед прогулянкою у морозну чи вітряну погоду, скористайтеся гігієнічною помадою та зволожувальними кремами.