Що додати до дієти проти COVID-19 та інших ГРВІ

Такі можливості, безумовно, варто використовувати, — радить Олег ШВЕЦЬ, лікар-гастроентеролог, кандидат медичних наук, доцент, консультант з громадського здоров’я проєкту «Поліпшення охорони здоров’я на службі в людей», президент Асоціації дієтологів України, автор національних рекомендацій зі здорового харчування.

Пандемія COVID, на жаль, на часі

Подвійний тягар для людей та служб охорони здоров’я країн

Людство переживає нині не найкращі часи: до пандемії неінфекційних захворювань – серцево-судинних, цукрового діабету, ожиріння, ХОЗЛ та раку, що триває вже не один десяток років, приєдналася ще й пандемія інфекційного захворювання COVID-19, що спричиняє вірус SARS-CoV-2. Сукупно, ця пошесть забрала 6 636 054 життів (станом на 27 листопада 2022 року).

За даними НСЗУ, в Україні від коронавірусної хвороби з початку пандемії померло 110 505 українців, у 81% ці люди мали супутні хронічні хвороби: 73% з них мали серцево-судинні захворювання, а 16,8% — цукровий діабет.

Хронічні захворювання забирають життя людей працездатного віку, а у поєднанні із COVID-19, збільшують ці ризики, зумовлюючи тяжкий перебіг гострої коронавірусної інфекції, що підтверджує глобальна статистика:

• ожиріння – ризик госпіталізації зростає у 4,3-6,2 рази,
• цукровий діабет – госпіталізація серед популяції цих хворих частіша у 2,8 раза,
• серцева недостатність – госпіталізації частіші у 4,8 рази,
• артеріальна гіпертензія – госпіталізації частіші у 1,2 рази.

Це дуже невтішна статистика, особливо, з огляду на дані дослідження «STEPS Україна, 2019 р.», зокрема, про те, що в Україні 59,8% дорослих людей (18-69 років) мають зайву вагу та ожиріння сукупно: 24,8% чоловіків і жінок хворіють на ожиріння, але серед жінок його поширеність сягає 24,8%.

Отже, якщо ще декілька десятків років тому, ми не вважали себе «важкою» популяцією, сьогодні ожиріння стало «українською» проблемою. Неабияк сприяє цьому й пандемія, що змінила наш спосіб життя:

• умови життя – переважне перебування вдома, обмаль подорожей й спілкування;
• психоемоційні зміни – самотність, депресії, тривожні стани через небезпеку (спочатку ми боялися інфікування, тепер за життя близьких і власне через війну);
• зміни харчової поведінки – постійна доступність їжі, багато вільного часу, зростання споживання калорій, жиру, цукру, алкоголю;
• вплив на перебіг наявних захворювань та виникнення нових – збільшення маси тіла, підвищення АТ, цукру в крові та холестерину;
• вплив на ризик та перебіг інфекцій – зростання ризику інфікування, важкий перебіг та триваліше одужання.

Сучасні можливості профілактики ГРВІ

Окрім одного з найбільш ефективних методів профілактики ГРВІ, зокрема, грипу та COVID-19 – вакцинації, яку, до слова, наразі необхідно пройти (від щорічної проти грипу та бустерну протиковідну), не варто нехтувати й такими заходами:

• соціальне дистанціювання, застосування ЗІС (засобів індивідуального захисту) передусім масок;
• дотримання санітарно-гігієнічних правил: миття рук, вологе прибирання приміщення, обробка поверхонь, провітрювання тощо;
• контроль/компенсація супутніх хронічних хвороб;
• нормалізація маси тіла;
• збалансоване й адекватне за калорійністю харчування;
• регулярна адекватна фізична активність, дотримання режиму активності/відпочинку, налагодження нічного сну;
• вживання нутрицевтиків-імуномодуляторів.

Щодо імунопрофілактики, вона життєво важлива сьогодні для всіх, але критично важлива для окремих категорій населення:

• люди, які часто хворіють на ГРВІ й повільним процесом одужання;
• люди, які не дотримуються засад здорового способу життя та принципів здорового харчування;
• люди із хронічними захворюваннями (ЦД, ССЗ тощо);
• пацієнти з мальнутрицією (ожирінням або недостатністю ваги, надмірною масою тіла);
• курці, хворі на ХОЗЛ, коагулопатії, автоімунні захворювання;
• особи з вродженими або набутими імунодефіцитами, пацієнти, які отримують імуносупресивну терапію.

Сценарії перебігу інфекції SARS-CoV-2, залежно від способу життя й харчування

Насправді йдеться про загальний стан здоров’я, який визначається тим, наскільки людина дотримується загальних правил збереження здоров’я (фізичні заняття, регулярні прогулянки на свіжому повітрі, позитивний спосіб мислення тощо) та здорового харчування – надходження з харчовими продуктами або добавками до організму необхідних макро- та мікронутрієнтів.

Так, за одним сценарієм: контакт з інфікованою особою → інфікування → відповідь імунної системи → клінічний вихід: одужання на тлі мальнутриції, ожиріння та метаболічного синдрому слугує тому, що інфекція стає неконтрольованою, тож має тяжкий перебіг і поганий/несприятливий прогноз.

За іншим сценарієм, коли людина отримує адекватну кількість есенціальних макро- та мікронутрієнтів, має достатню фізичну активність і, як наслідок, здоровий мікробіом кишечника, ми можемо не лише контролювати інфекцію, а відтак мати легший перебіг й швидше одужання, а й сподіватися на хороший прогноз. 

Здорова тарілка: що в ній і скільки

Передусім, здорова тарілка – це дотримання правильного балансу, де найбільша частина належить найкориснішим продуктам – овочі, фрукти, ягоди, цільні злаки, боби. Після них за кількостю – білкова їжа і лише трохи кондитерські вироби:

• ¾ рослинних продуктів,
• ¼ тваринних продуктів (зокрема, м’яса, риби, молочних продуктів тощо).

Аби краще розуміти основні засади наповнення здорової тарілки, автори Рекомендацій щодо здорового харчування – українські учені, лікарі-гастроентерологи – розробили 7 ключових рекомендацій:

Рекомендація № 1

Прагніть споживати адекватну кількість калорій з їжею для задовільнення власних потреб в енергії та основних харчових речовинах.

Щодня людина в залежності від віку, фізичної активності та впливу деяких інших факторів потребує певної кількісті калорій за рахунок корисних харчових продуктів, які одночасно з енергією постачають важливі речовини – білки, жири, вуглеводи, харчові волокна, вітаміни, мінерали, біофлавоноїди, пробіотики.

Рекомендація № 2

Прагніть споживати щодня достатню кількість корисних харчових продуктів: овочів, бобових, фруктів, цільних злаків, горіхів, насіння, яєць, нежирного м’яса, риби та молочних і кисломолочних продуктів.

Користь від споживання натуральних рослинних та білкових продуктів доведена у багаторічних дослідженнях із залученням мільйонів людей у різних країнах на всіх континентах. Вона полягає у зменшенні ризику захворіти, покращенні якості та у збільшенні тривалості життя, коли ми робимо здоровий вибір у харчуванні.

Рекомендація № 3

Уникайте частого споживання харчових продуктів та страв із значним вмістом солі, цукру та надмірним вмістом жиру.

Основним джерелом солі, цукру та жиру, включаючи транс жирні кислоти, є харчові продукти, що пройшли технологічну обробку. Додавання

перерахованих інгредієнтів робить значно посилює смакові властивості їжі. Водночас тривале споживання солодкої, солоної та жирної їжі суттєво збільшує ризик небезпечних захворювань – серця і судин, діабету та раку.

Рекомендація № 4

Намагайтесь дотримуватись оптимального режиму харчування та набути здорових харчових звичок.

Регулярне харчування, повільне споживання їжі у пристосованих для цього місцях позитивно впливає на функціональний стан органів травлення, попереджає набір зайвої ваги і пов’язані з нею небезпечні для здоров’я стани – високий артеріальний тиск, атеросклероз та підвищення рівня цукру у крові.

Рекомендація № 5

Пийте достатньо рідини, обирайте напої, які не містять багато калорій. Не починайте вживати алкоголь або обмежте його споживання.

Достатнє споживання рідини є одною з обов’язкових умов для забезпечення належної фізичної та розумової активності людини. Вода, кава та чай повинні бути основним джерелом рідини. Калорійні напої, включаючи солодкі газовані, соки та соковмісні напої повинні бути суттєво обмежені. Чим менше людина споживає алкогольних напоїв, тим краще для її здоров’я.

Рекомендація № 6

Постійно та ретельно дотримуйтесь правил харчової безпеки, включаючи дотримання чистоти, вибір тільки якісних та безпечних харчових продуктів, належних умов їх транспортування, зберігання та приготування.

Харчова безпека – це питання спільної відповідальності, в якому зменшення ризику отруєнь та кишкових інфекцій залежить також від споживача. Правила харчової безпеки включають всі етапи поводження з їжею до її споживання.

Рекомендація № 7

Намагайтесь більше рухатись і займатись фізичними вправами щодня.

Активний спосіб життя має відомі переваги у забезпеченні здорового та тривалого життя. Щоденні, улюблені Вами види фізичної активності є найкращим способом проведення вільного часу.

Адекватна імунна відповідь й харчування

На функціональний статус імунної системи людини можна впливати здоровою дієтою, склад якої має відповідати таким вимогам:

• достатня калорійність з урахуванням збільшення потреби в енергії,
• споживання повноцінного білка, зокрема, для забезпечення аргініном,
• надходження та оптимальний вміст імуномодулюючих мікронутрієнтів.

Нутрієнти щодо яких у ЄС погоджені заяви про вплив на імунну систему:

жиророзчинні та водорозчинні вітаміни:

• А (печінка, яйця, сир, помаранчеві фрукти та овочі, зелені овочі),
• В6 (птиця, риба, яєчний жовток, соєві боби, банани, авокадо, зелений перець),
• В12 (червоне м’ясо, риба та морепродукти, яйця, екстракт дріжджів, фортифіковані сніданки),
• С (фрукти, ягоди, зелені листові овочі, болгарський перець, томати, броколі),
• D (жирна морська риба, печінка тріски, фортифіковані молочні продукти), фолієва кислота (темно зелені овочі (шпинат, броколі), авокадо, дикий рис, бобові, горіхи, цитрусові, цільні злаки, сири);

мінерали:

• цинк (м’ясо, птиця, сир, деякі молюски, горіхи, насіння, цільні злаки),
• селен (горіхи, насіння, яйця, субпродукти, птиця, риба та молюски),
• залізо (м’ясо, субпродукти, бобові, горіхи, деякі морепродукти (мідії, консервовані сардини), злакові, сухофрукти),
• мідь (цільні злаки, бобові, авокадо, морепродукти, сухофрукти, горіхи та насіння).

Головні дієтичні інтервенції з імуномодулювальним потенціалом

1. Білок та цинк – споживання нежирного м’яса та інших джерел цинку та білку;
2. Омега-3 – морського походження мають протизапальну та імуномодулювальну дію;
3. Вітаміни D (переважно за рахунок синтезу та дієтичної самплементації) та С – дефіцит цих вітамінів асоціюють із збільшенням вразливості інфекціями;
4. Флавоноїди – мають антиоксидантні властивості та стимулюють імунітет;
5. Пре- та пробіотики – здійснюють місцевий та системний вплив через кишечну мікробіоту.

Алгоритм розробки індивідуальних рекомендацій з харчування для зменшення ризику COVID-19

Крок 1: оцінити поточну модель харчування (фотощоденник) → Крок 2: оцінити антропометричні дані (ІМТ, окружність талії) → Крок 3: оцінити метаболізм (глюкоза, холестерин) → Крок 4: компенсація мальнутриції (якщо вона наявна) через додаткове пероральне (ентеральне, парентеральне, за показами) харчування або гіпокалорійна дієта та інші методи лікування ожиріння → Крок 5: індивідуальне призначення імуномодулювальних нутрицевтиків (пробіотики, флавоноїди, вітаміни, мінерали).

Харчування після перенесеного COVID-19

• Споживати 300 г овочів + 300 г фруктів та ягід;
• Забезпечити надходження достатньої кількості білка у складі нежирного м’яса та молочних продуктів, яєць, бобових та злакових;
• Забезпечити адекватний питний режим (переважно за рахунок чистої природної води);
• У разі необхідності, споживати додаткову кількість вітамінів, мінералів, Омега-3 ПНЖК, флавоноїдів та пробіотиків.

Коли доцільна імуномодулювальна дієтична саплементація

• Дефіцит (доведений) популяційний, груповий або індивідуальний;
• Фізіологічні зміни: адже вони можуть збільшувати потребу у нутрієнтах;
• Сезонні особливості, що сприяють неоптимальному надходженню/утворенню;
• Дієта: адже певні харчові обмеження потребують компенсації. 

Резюме

Як свідчить велике дослідження 2020 року, що проводилося у США, Великобританії та Швеції, в якому взяли участь 445 850 людей:

Застосування пробіотиків, Омега-3 ПНЖК, мультивітамінів або вітаміну D3 було асоційовано зі зменшенням ризику інфікування SARS-CoV-2 на 14%, 12%, 13%, 9%, відповідно.

Раніше, було опубліковано дані 12 рандомізованих метааналізів щодо застосування пробіотиків (різних штамів Lactobacilli та Bifidobacterium). Було зроблено висновок: така інтервенція зменшує кількість осіб, які хворіють на ГРВІ щонайменше один раз на рік. Також встановлено меншу середню тривалість захворювання.

Отже, пробіотики є дешевим та безпечним способом посилення ефективності вакцин та тривалості їхньої захисної дії.

Існує також чимало доказів спроможності Омега-3 ПНЖК регулювати імунну відповідь через низку механізмів: регуляцію продукції інтерлейкінів IL-6 та IL-1b, що імовірно відіграють центральну роль у «цитокіновому штормі». На них можуть чинити вплив харчові ЕПК (екозапентаноєва кислота) та ДГК (декозогексаноєва кислота).

Обидві ці Омега-3 ПНЖК здатні зменшувати продукцію протизапальних цитокінів у дорослих in vitro та на лабораторних тваринах.

Наукові дані, що були отримані під час пандемії, свідчать про значеня вітаміну D3: низькі рівні 25 (ОН) асоційовані з вищим ризиком інфікування, важчим перебігом захворювання та вищою смертністю від COVID-19.

Низькі рівні вітаміну D3 часто спостерігаються у пацієнтів з ожирінням.

Оскільки харчові джерела цього вітаміну не можуть забезпечити його нормальний вміст в крові, необхідно, особливо в період з жовтня по квітень приймати його додаткова (після консультації лікаря та визначення рівня 25 (ОН) у даного пацієнта).

Отже, останні дослідження демонструють підтвердження профілактичної ролі пробіотиків, Омега-3 ПНЖК, вітаміну D3 та інших імуномодуляторних нутрієнтів.