Психотропні ЛЗ та надмірна вага: де причина, де наслідок і головне, де вихід?

«Кожному українцю потрібен психотерапевт», — стверджував (зауважте, ще до війни, і навіть до ковіду!) відомий психіатр Семен Фішелевич Глузман. Що ж, з цим важко сперечатися, але психотерапевтів на всіх не вистачає, натомість продажі антидепресантів, антипсихотичних засобів, стабілізаторів настрою та транквілізаторів сягають рекордних цифр. Тож, фармацевтові необхідно час від час оновлювати інформацію щодо цих лікарських засобів.

Надмірна вага чи ожиріння?

Маса тіла – не єдиний показник

Ожиріння – це дисбаланс між споживанням та витратою енергії, що призводить до збільшення об’єму жирової тканини. Загально прийнятою практикою є визначення Індексу маси тіла (ІМТ: маса тіла у кг/зріст у м²).

Визначення ІМТ

ІМТ – недосконалий показник, адже не враховує гендерні та вікові особливості: чоловіки мають вищий ІМТ, як і люди середнього віку. Це важливо враховувати, оцінюючи динаміку набору ваги при прийомі психотропних препаратів.

Коли варто вжити заходів?

При прийомі психотропних препаратів припустимою вважається динаміка збільшення маси тіла, коли протягом 3 місяців від початку прийому психотропних препаратів людина набирає 5-7% від вихідної ваги, а її ІМТ збільшується на 1 пункт.

Якщо спостерігається саме така динаміка, цього достатньо для висновку, що обраний для терапії препарат володіє властивістю підвищувати масу тіла.

При цьому, варто зважати: абдомінальне ожиріння (найнебезпечніша форма захворювання через ризик розвитку метаболічного синдрому), яке зазвичай більше притаманне чоловікам, на тлі психотропних ЛЗ, спостерігається й у жінок.

Нагадаємо, що метаболічний синдром (МС) – це комплекс патологій, кожна з яких є небезпечною, але у комплексі вони складають фатальну небезпеку для пацієнта. Не дарма, МС ще називають «смертельним квартетом»:

Як формується ожиріння під дією психотропних?

Загалом, механізмів формування ожиріння описано на сьогодні чимало, але з дією психотропних препаратів це відбувається за 2 основними напрямками:

• Вплив на рецептори моноамінів у ЦНС (5НТ, D, H) та
• Вплив на гормони (жирової тканини, статеві, пролактин, інсулін).

 Так, під дією психотропних препаратів (частіше, нейролептиків та антидепресантів):

Таким чином, утворюється дисбаланс між споживанням та витратою енергії, про який ми вже говорили.

Все це призводить до збільшення об’єму коричневої жирової тканини, якої, як відомо, позбутися найважче.

Психотропні ЛЗ блокують також дофамінові рецептори. Це знижує здатність отримувати задоволення, а шляхи задоволення зміщуються у бік базових потреб, наприклад, споживання калорійної їжі тощо.

Вплив психотропних препаратів на серотонінові рецептори типу С (5НТС) проявляється як їхньою блокадою (підвищення апетиту), так і активацією 5НТ2А, що також характеризується зниженням рівня задоволення і прагненням компенсації калорійною їжею, з одночасним підвищенням рівня пролактину, який, своєю чергою, сприяє збільшенню вироблення інсуліну. 

Для транспорту глюкози до периферичних тканин (у т.ч., печінка та жирова тканина), як відомо, необхідний інсулін. Але психотропні препарати здатні викликати резистентність цих тканин до інсуліну.

Таким чином:

Під впливом психотропних підвищується й рівень пролактину, який не лише підвищує рівень інсуліну, а ще й впливає на клітини підшлункової залози, стимулюючи додаткове вироблення інсуліну і все відбувається за описаним вище механізмом, і призводить до того ж результату – припинення ліполізу, тобто збільшення об’єму жирової тканини.

Психотропні препарати впливають також на статеві гормони. У чоловіків відбувається зниження андрогенів, у жінок – підвищення. Змінений рівень андрогенів (підвищений або знижений) також сприяє розвитку резистентності рецепторів гіпоталамуса до тканинних гормонів (адипонектин, лептин, грелин), що сприяє підвищенню апетиту і утворення жирової тканини.

Контроль і вчасне реагування

Як оцінити причину збільшення ваги на тлі прийому антидепресантів

Депресія сама по собі не сприяє збільшенню маси тіла. Адже у такому стані людина навпаки втрачає апетит. Тож, аби розібратись: що є причиною додаткових кілограмів – лікувальний ефект антидепресантів (поліпшення настрою й апетиту), чи антидепресанти самі по собі, варто звернути увагу на наступне: якщо маса тіла збільшилася проти втраченого (наприклад, під час депресії людина втратила 10кг, а за час терапії – набрала 20кг) або вага продовжує зростати по завершенню терапії, навряд чи йдеться про відновлення, причина – в антидепресантах.

Заміна препарата

Коли це необхідно і як не помилитися

Якщо на тлі призначеної терапії відбулося підвищення маси тіла ˃ 5% протягом ≥ 3 місяців, необхідно розглянути можливість заміни препарата.

Коли йдеться про групу нейролептиків, можемо:

• замінити атиповий нейролептик на високопотентний типовий (галоперидол, трифлуоперизин) або
• на нейролептик 3 покоління – частковий агоніст дофамінових рецепторів арипіпразол (Мінтегра).

До трійки антидепресантів з найменшою долею імовірності виникнення ожиріння належать: вентафаксин, сертралін та флуоксетин. Відповідно, було б логічним замінити ЛЗ на один з препаратів цієї трійки. Натомість, всі ці три препарати можуть посилювати тривогу. Потрібен препарат, що добре би стримував тривогу та володів мінімальними ризиками збільшення маси тіла. До таких препаратів належить дулоксетин (Симбія), який володіє протитривожною дією, співставною з пароксетином, але при цьому мінімальною імовірністю впливу на жирову тканину й виникнення ожиріння за рахунок вираженої дії норадреналінового компоненту.

Резюме

Таким чином, психотропні препарати потрібно підбирати ретельно зважуючи індивідуальні особливості людини, враховуючи можливі побічні дії, а за необхідності своєчасно їх замінити. Тим більше, що сучасна фармакотерапія вдосконалюється, препарати стають ефективнішими та безпечнішими. Це, своєю чергою, підвищує прихильність пацієнтів до лікування. Адже кожен знищений аргумент для відтермінування лікування (таким, наприклад, є побічна дія ЛЗ – ожиріння) – це в кілька разів вищі шанси на одужання, що дуже важливо, адже зрештою йдеться про здорове суспільство, в якому нам усім жити. Тут, сьогодні і ще довго та щасливо після перемоги!