Що змінив «мобілізаційний» закон для військовозобов’язаних та їх роботодавців?

Шістдесят днів — на оновлення персональних даних

Закон від 11.04.2024 р. № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (раніше законопроєкт №10449) набуває чинності 18 травня 2024 року.

З цієї дати почнеться відлік 60 днів, впродовж яких (до 18 липня) усі призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні пройти звірку персональних даних з обліковими даними ТЦК — уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності) тощо.

У разі перебування на території України це можна зробити особисто прибувши до ТЦК за місцем перебування на військовому обліку чи за місцем проживання або до ЦНАП, а також через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

У разі перебування за кордоном – шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК за місцем перебування на військовому обліку, або через той же електронний кабінет призовника (за наявності).

Електронний кабінет – добровільний, але…

Особа, яка стоїть або стає на військовий облік може зареєструвати електронний кабінет добровільно – тобто, це є її правом, а не обовʼязком.

Однак електронний формат військового обліку безпосередньо передбачений Законом № 3549-ІХ про цифровізацію військового обліку та запровадження е-кабінету військовозобов’язаного (законопроєкт 10062). Він набув чинності 4.04.2024 р. й передбачає, що ідентифікація військовозобов’язаних громадян та оформлення документів військового обліку відтепер здійснюватиметься з використанням засобів Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів «Оберіг», куди вносяться дані про номер телефону, адресу, електронну пошту, місце роботи, оцифроване обличчя, результати медоглядів на придатність до військової служби. Згода осіб на обробку їхніх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна. Також персональні дані військовозобов’язаних зможуть зберігати у «хмарних» сховищах за кордоном за підтримки міжнародних партнерів.

Документи, які потрібно завжди носити при собі

Обов’язки щодо військового обліку тою чи іншою мірою мають практично всі чоловіки від 18 до 60 років.

Вони зобов’язані мати при собі під час воєнного стану та/або під час проведення мобілізації військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу уповноваженого представника ТЦК або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України разом із документом, що посвідчує особу.

Факт неотримання повістки — не привід проігнорувати мобілізацію 

Законом 3633 визначено поняття оповіщення, яке включає:

• виклик громадян до ТЦК
• вручення (надсилання) їм повісток
• охоплює обов’язки роботодавців щодо забезпечення своєчасного оповіщення (окрім прибуття) працівників, які залучаються до мобілізації шляхом вручення повісток.

Порядок проведення призову громадян на військову службу визначається Кабінетом Міністрів, який повинен розробити механізм взаємодії між органами влади та підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, органами військового управління, поліцією та посадовими особами ТЦК з організації проведення призову громадян, зокрема, порядок їх оповіщення та прибуття до ТЦК тощо.

У цьому документі буде визначено процедуру перевірки військово-облікових документів, уточнення персональних даних військовозобов’язаних та внесення відповідних змін у військово-облікові документи. Проте, загальні засади порядку перевірки передбачені Законом 3633. Так, під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до згаданого Реєстру «Оберіг». Вимоги щодо порядку фіксації набирають чинності через 3 місяці після опублікування Закону 3633.

Зазначеним нормам про оповіщення кореспондують новели Закону «Про Національну поліцію», які визначають, що за зверненням ТЦК, органів СБУ або розвідувальних органів України підрозділи поліції беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками ТЦК, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до ТЦК осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Також у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації поліцейські уповноважені вимагати в чоловіків віком від 18 до 60 років пред’явлення військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу — у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

Встановлено, що громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до ТЦК у термін та місце, вказані в повістці, для взяття на військовий облік, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Звертаю увагу на цю правову позицію Верховного Суду, оскільки фактично це нормативне положення, яке вже діє й подальша правозастосовча практика буде формуватися, виходячи з нього.

Повістки будуть іменними, а, можливо, й електронними

Відповідно до нового Закону у повістці про виклик до ТЦК зазначаються:

• ПІБ і дата народження громадянина
• мета виклику до ТЦК
• реквізити повістки
• підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку
• роз’яснення про наслідки неявки та про обов’язок повідомити про причини неявки.

Під час вручення повістки представники ТЦК на вимогу громадянина, якому вона вручається, зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посаду, а також пред’явити службові посвідчення. Питання, чи можуть вручити повістку в електронному вигляді, залишається дискусійним: Закон не передбачає такої процедури, але вона може бути встановлена Кабміном.

Неявка в ТЦК та її наслідки

Поважними причинами неприбуття громадянина у термін, визначений у повістці визнаються:

• перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і термін 
• смерть його близького родича (батьків, дружини/чоловіка, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини/чоловіка. Ці причини мають бути підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності).

У разі неприбуття в ТЦК громадянин зобов’язаний у найкоротший термін, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу, повідомити про причини неявки, безпосередньо звернувшись до зазначеного у повістці ТЦК або в інший спосіб і надалі прибути у термін, що не перевищує 7 календарних днів.

У випадках недотримання громадянином норм ч. 1 ст. 22 Закону про мобілізацію (неявка на виклик ТЦК, непроходження медичного огляду) та ч. 3 ст.22 (неуточнення у ЦНАП або у ТЦК своїх військово-облікових даних протягом 60 днів), та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП (порушення законодавства про мобілізацію), керівник ТЦК має звернутися до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК.

Поліція наділяється повноваженнями спільно з представниками ТЦК вручати повістки, а також затримувати і доставляти громадян до ТЦК, якщо ті порушили правила військового обліку або законодавство про мобілізацію.

Письмова вимога – це вже попередження

Крім того, у разі отримання від поліції письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК його керівник протягом 5 днів надсилає такому громадянину (рекомендованим листом  з повідомленням про вручення -на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування) вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом (далі – вимога).

Вимога ТЦК фактично є «попередженням», за яким слідує звернення ТЦК до суду щодо обмеження ухилянта у певних правах.

Заходи впливу на ухилянтів посилено

Однак до ухилянтів можуть бути застосовані й інші заходи:

• обмеження судом у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, у разі невиконання вимоги ТЦК 
• надання консульських дій закордонними дипломатичними установами України здійснюватиметься за умови уточнення громадянином своїх персональних даних з обліковими даними у ТЦК
• в умовах воєнного стану оформлення паспортних документів за кордоном для чоловіків від 18 до 60 років здійснюється за наявності у них військово-облікових документів.

Право на відстрочку – практично без змін

Категорії громадян, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, практично не змінені. Зокрема, це заброньовані працівники, але всі вони мають бути на спеціальному обліку – для цього вони мають особисто прибути до ТЦК для оновлення даних, інакше їх не переведуть на такий облік.

Основні принципи бронювання теж не змінено (Постанова КМУ від 27.01.2023 р. № 76): бізнесу треба отримати статус критично важливого підприємства і на цій підставі бронювати працівників. Також Закон зобов’язує компанії оформити відстрочки за їх місцезнаходженням.

Втім, деякі зміни є: відтепер уникнути призову під час мобілізації не зможуть здобувачі другої та третьої вищої освіти (бакалавр, магістр) чи навіть нижчої за наявну.

У декого перевірять статус інвалідності

Уряд встановлює порядок перевірки обґрунтованості рішень МСЕК (протягом 3 місяців) щодо встановлення інвалідності чоловікам віком від 25 до 50 років, яким було вперше встановлено інвалідність II та III груп у період з 24.02. 2022 р. до 18.05. 2024 р. (за певними виключеннями).

Військовий облік на підприємстві і відповідальність бізнесу

Роботодавець несе відповідальність за взяття нового працівника на персональний військовий облік (ВО). Тобто якщо працівника прийнято на роботу без військово-облікового документа (або цей документ неналежний), ТЦК може притягнути до адміністративної відповідальності керівника, або відповідального за ВО працівника підприємства. Дискусійним залишається питання притягнення роботодавців до кримінальної відповідальності за ст. 114-1 ККУ «Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань».

Для належного ведення ВО на підприємстві мають бути: наказ про призначення відповідального за ВО, посадова інструкція інспектора з ВО. Також мають подаватися повідомлення про призначення відповідального за ВО, повідомлення про прийняття, звільнення, зміну облікових даних, вестися списки та відомість (додатки до Порядку 1487). Правила мають бути розміщені на видному місці, працівників повинні ознайомлювати з ними при прийнятті на роботу тощо.

Штрафи для компаній можуть сягнути мільйонів гривень

Напередодні прийняття Закону 3633 Парламент прийняв у першому читанні (за основу) законопроєкт 10379, яким передбачено збільшення адміністративного штрафу за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до якого притягують працівників та роботодавців.

У новій редакції ст. 210 КУпАП, яка встановлює відповідальність за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, передбачено штраф під час воєнного стану від 17 до 25,5 тис. грн. 

Для посадових осіб підприємства (директора, відповідального за ведення ВО) штраф збільшується з 5100-8500 грн до 153000-204000 грн. 

Отже, якщо нові штрафи будуть застосовуватися за порушення по кожному окремому працівнику, загальна сума штрафу для компанії може сягати мільйонів гривень.

Контракти на військову службу для медиків та військовий вишкіл студентів

Також Законом 3633 запроваджується базова військова служба для чоловіків віком від 18 до 25 років. яка триватиме:

• в мирний час – до 5 місяців (до трьох місяців — базова загальновійськова підготовка, до двох – фахова);
• під час дії воєнного стану – до 3 місяців (не менше одного місяця — базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова).

З 1 вересня 2025 року буде запроваджено базову загальновійськову підготовку у вишах будь-якої форми власності.

Також передбачено запровадження короткострокових контрактів на військову службу під час воєнного стану (для громадян віком від 18 до 25 років), для медичних фахівців та психологів – 1 рік.

Щодо мобілізації жінок – принципових змін новий Закон не вносить: медики та фармацевти повинні стати на ВО, але примусовому призову під час мобілізації жінки не підлягають. Вони можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час лише у добровільному порядку.

Щодо довгоочікуваних норм про демобілізацію, то з остаточної редакції законопроєкту 10449 їх прибрали: у Верховній Раді вирішили, що Уряд має розробити окремий закон, який регулюватиме це питання.