Антитіла, антигельмінтик, «Амізон»… Клінічні дослідження ліків від COVID-19, які проводять в Україні

Найцікавіші

Безумовно, один із найяскравіших і найперспективніших кандидатів – коктейль із двох моноклональних антитіл від AstraZeneca під назвою AZD7442, який перевірять у випробуванні 3 фази TACKLE за участю близько 1700 добровольців.

Показово, що це не перепрофільовані біопрепарати – британська компанія розробляла ці моноклональні антитіла (AZD8895 і AZD1061) спеціально для лікування або профілактики коронавірусної інфекції, обидва спрямовані проти «шипового» білка SARS-CoV-2. Препарат сконструйовано так, щоб він міг забезпечити пролонгований терапевтичний ефект за рахунок подовження періоду напіввиведення.

Ще одне інтригуюче КД з чотирма центрами – два в Києві та по одному в Кейптауні й Блумфонтейні (ПАР) – теж оцінить біопрепарат. Однак цього разу експериментальну субодиничну вакцину SCB-2019 (спонсор дослідження – Clover Biopharmaceuticals AUS Pty Ltd). В процесі 300 учасників із супутнім автоімунним (імуноопосередкованим) захворюванням розподілять у групу активної вакцини або плацебо, ефективність щеплення визначатимуть серологічними тестами.

До гучних інновацій, які дійшли й до нас, безумовно, належить і молнупіравір – противірусний засіб від колаборації Merck\Ridgeback Biotherapeutics. На сьогодні в Україні тривають чотири плацебо-контрольовані випробування з оцінки ефективності цього кандидата, одне із них – усе ще на етапі набору учасників.

Молнупіравір – експериментальний противірусний препарат для перорального застосування, який розробляли спочатку для лікування грипу. Це проліки на основі синтетичного нуклеозидного похідного N4-гідроксицитидину, що проявляють свою противірусну дію, «саботуючи» реплікацію РНК вірусу. По суті, препарат перевантажує вірус мутаціями, поки він не втратить здатність до відтворення і сам не загине.

Втім, у нього зʼявився суперник: погдібний препарат випробовує (в Україні зокрема) Atea Pharmaceuticals, яку підтримує потужна Hoffmann-La Roche. Американська компанія запустила плацебо-контрольоване дослідження, яке оцінить ефективність, безпечність, противірусну активність і фармакокінетику експериментального препарату RO7496998 (AT-527) у негоспіталізованих дорослих і підлітків з легким та помірним перебігом коронавирусної хвороби, які отримують лікування в амбулаторних умовах. Основне завдання фармвиробника – зʼясувати, чи перевершить AT-527 плацебо в запобіганні прогресуванню дихальної недостатності.

AT-527 являє собою нуклеотидний інгібітор полімерази NS5B другого покоління, який блокує синтез вірусу в клітині та ефективний у пацієнтів, у яких збудник розвинув резистентність до стандартних противірусних засобів від гепатиту, таких як софосбувір. Однак, незважаючи на всі свої переваги, AT-527 не допоміг Atea Pharmaceuticals зайняти нішу на ринку гепатитів, і тепер компанія розраховує отримати прибуток в іншому, перспективнішому на сьогоднішній час сегменті ринку.

RO7496998, який узагалі-то спочатку розробляли як засіб від гепатиту С, під кодовою назвою належить перевірити у випробуванні за участю 1386 пацієнтів у понад 200 центрах.

Чортова дюжина – проти «корони»

Якщо брати до уваги активні КД, що перебувають на стадії набору учасників, то їх на сьогодні 13.

Більшість таких активних клінічних досліджень – багатоцентрові (тобто відкриті в різних лікарнях) і проводяться по всьому світу, українські медзаклади до них залучені лише як окремі закордонні центри. Так само й більшість кандидатів, що їх оцінюють у контексті нової коронавірусної інфекції, є перепрофільованими\переорієнтованими ліками.

Найбільше уваги серед таких привертає ніклозамід – спочатку синтезований для боротьби з паразитарними інфекціями: з цією метою його застосовують з 1958 року! Однак минулого року його порадив використовувати при ковіді штучний інтелект. Судячи з усього, знайшлися вчені, які прислухалися до ІІ, і тепер цей пероральний протигельмінтний препарат, який є похідним саліцилової кислоти, оцінять у клінічному дослідженні 2 фази RESERVOIR за участю 159 пацієнтів із COVID-19, з пневмонією або без неї. Добровольці отримуватимуть старовинний антигельмінтик у таблетках по 400 мг 3 рази на день протягом 14 днів. Спонсор RESERVOIR – американська біофармацевтичних компанія AzurRx BioPharma, яка, очевидно, позаздрила славі івермектину.

Суто українські

Краще звернути увагу на кліндослідження, які проводять тільки на території України. Наприклад, щодо «Амізону» – рандомізоване КД «A Clinical Study to Assess the Efficacy and Safety of Amizon® Max in the Treatment of Moderate Covid-19», афілійоване з компанією «Фармак». Воно поки що перебуває на стадії набору пацієнтів – потрібно аж 700 учасників. До цьому випробування з ідентифікатором NCT04682873 будуть залучені лікарні Києва, Луцька, Чернівців, Івано-Франківська, Полтави, Харкова та інших обласних центрів України (усього 13).

Вважають, що активна речовина препарату Amizon® Max – невелика молекула енізаміум йодид (Enisamium Iodide) – здатна виявляти противірусну активність, безпосередньо пригнічуючи реплікацію РНК SARS-CoV-2.

Як заявляє українська фармакологічна компанія, енісаміуму йодид продемонстрував in vitro противірусну дію проти різних вірусів, включаючи родину коронавірусів (людський коронавірус NL63, SARS-CoV-2). Грунтуючись на «багатообіцяючій активності проти SARS-CoV-2», припускають, що пацієнти із Covid-19, вживаючи цей препарат, виграють від зниження вірусного навантаження, і це може сприяти зменшенню типових симптомів Covid-19, а також запобігти подальшим ускладненням, повʼязаним із тяжким перебігом Covid-19.

Ще одне кліндослідження курує Інститут клітинної терапії в колаборації з Київською міською клінічною лікарнею №4. Автори розраховують домогтися результату з мезенхімальними стовбуровими клітинами, отриманими з плаценти, які працюватимуть у цій ситуації як «потужний імуномодулятор». Це набагато скромніше КД, ніж попереднє, – воно пройде всього із 30 добровольцями.

Стовбуровим клітинам, які «секретують безліч протизапальних біологічно активних речовин (цитокінів), що зменшують запальний процес у легенях», на допомогу підтягнуть також антибіотики, гормональні препарати, антикоагулянти і навіть апарати ШВЛ. Інакше кажучи, «клітинну терапію» оцінюватимуть на додаток до

1. капсул азитроміцину\цефтріаксону,
2. «помірної кількості» дексаметазону, який вводитимуть внутрішньовенно,
3. еноксапарину (підшкірно),
4. оксигенотерапії (тобто ШВЛ за потреби).

У групі порівняння – пацієнти, які вживають ті самі ліки, але не отримують лікування мезенхімальними стовбуровими клітинами.

Ще одне випробування, цікаве українській публіці, проводили тільки в одному центрі, а саме «Медична практика професора Д. Іванова». У вибірці зі 120 осіб із ковідом перевіряли рутинні антигіпертензивні засоби:

• антагоніст\блокатор рецепторів ангіотензину II (БРА),
• інгібітор ангіотензинперетворювального фермента (АПФ),
• а також прямий інгібітор реніну (інгібітор ренін-ангіотензинової системи, РАС).

Пацієнтів розподілили в три групи відповідно до застосовуваного засобу від гіпертонії. Передусім протягом тижня оцінювали вплив рутинної антигіпертензивної терапії на перебіг коронавірусної інфекції. Далі пацієнти пройшли чотиритижневе спостереження, зараз результати перебувають на рецензії – і ми їх з нетерпінням чекаємо!