Відпустки з обмеженнями та «на потім»: як воєнний стан змінить наш відпочинок

Відпустки з обмеженнями та «на потім»: як воєнний стан змінить наш відпочинок /freepik

Під час війни вкрай складно щось планувати, у тому числі й відпустки. Але й без них ніяк. Запровадження воєнного стану не скасувало право на відпочинок, але певним чином його обмежило.

Як саме і кого стосуються такі обмеження,– розповідає заступник голови з правової роботи Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоровʼя України, адвокат Сергій МАЛОВИЧКО.

Сергій Маловичко
Сергій Маловичко

Обмежувати не обов’язково, але дозволено

Як вплинуть умови воєнного стану на отримання відпусток?

– Право працюючих на відпочинок визнане на міжнародному рівні та захищене законодавством. Так було, є і так буде. Тож запровадження воєнного стану в Україні лише обмежило, але не скасувало це право. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон 2136), який набув чинності з 24.03.2022 р на цей період надав роботодавцю право (не обовʼязок!) обмежувати працівників у відпочинку.

Які відпустки передбачає законодавство?

– Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями (незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності), а також працюють за трудовим договором у фізичної особи — згідно із Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. (далі — Закон про відпустки),

Цей Закон встановлює наступні види відпусток:

1. Щорічні відпустки, до складу яких входять:

  • основна відпустка,
  • додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці,
  • додаткова відпустка за особливий характер праці,
  • інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2. Додаткові відпустки у звʼязку з навчанням;

3. Творча відпустка;

4. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях;

5. Соціальні відпустки:

  • у звʼязку з вагітністю та пологами,
  • для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
  • у звʼязку з усиновленням дитини,
  • додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,
  • при народженні дитини;

6. Відпустки без збереження заробітної плати.

Також згаданим Законом дозволено встановлювати інші види відпусток у законодавстві, угоді, трудовому або колективному договорі.

Щоб скористатися правом на відпустку, працівник має подати відповідну заяву до роботодавця, а той – погодитися видати відповідний наказ.

Основна відпустка – усім порівну і тільки 24 дні

Яких категорій працівників стосуються обмеження з тривалості відпустки?Чи втрачаються невикористані дні?

– У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні (ч.1 ст.12 Закону 2136).

Тобто, працівники, яким у мирний час належать більш тривалі відпустки, не зможуть використати їх сповна. Зокрема, це стосується:

  • осіб з інвалідністю, які залежно від встановленої групи інвалідності мають право на тривалість щорічної основної відпустки впродовж 26 або 30 календарних днів;
  • працівників віком до 18 років, які мають право на 31 календарний день такої відпустки,
  • педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким встановлено щорічну основну відпустку тривалістю до 56 календарних днів.

Як і деякі інші категорії працівників зі збільшеною тривалістю щорічної основної відпустки, вони під час воєнного стану зможуть отримати її лише на 24 дні.

Зазначені обмеження не позбавляють працівника скористатися правом на отримання компенсації за невикористану частину, яка перевищує 24 календарні дні.

Це можна зробити одразу після виходу з 24-денної відпустки або ж у разі звільнення (ст.24 Закону про відпустки). Також можна буде скористатися недоотриманою частиною щорічної відпустки після закінчення воєнного стану. Тобто вона не втрачається з часом, як і будь-яка щорічна відпустка.

За особливий характер праці – додатковий відпочинок

Чи варто розраховувати на додаткові відпустки фармацевтичним працівникам?

– Тимчасові обмеження не скасовують та напряму не стосуються інших різновидів щорічної відпустки (окрім основної), наприклад, тривалістю до 7 календарних днів згідно з розділом XVIII «Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких повʼязана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах підвищеного ризику для здоровʼя, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (Додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України № 1290 від 17.11.1997 р. у редакції постанови КМУ № 679 від 13.05.2003р.), (далі — Список).

Право на вказану відпустку за Списком з обовʼязковим її закріпленням у колективному або трудовому договорі, мають:

Працівники аптек (у тому числі які перебувають у штаті установ охорони здоровʼя та соціального забезпечення):

  • завідувач (начальник) аптеки лікувально-профілактичної установи, будинку інвалідів та його заступник, які безпосередньо зайняті виготовленням та контролем ліків;
  • завідувач відділу (відділення) та його заступник, не звільнені від виконання виробничих обовʼязків;     
  • завідувач (начальник) аптеки V групи, аптечного пункту;  
  • провізор, укладальник-пакувальник, фармацевт, крім зайнятих тільки відпусканням ліків без рецептів лікаря та інших товарів аптечного асортименту;
  • провізор, фармацевт, фармацевт молодший, зайняті відпусканням ліків без рецепта лікаря та виробів медичного призначення, мийник посуду й ампул, продавець аптечного кіоску.

Працівники аптечних баз та складів:

  • завідувач відділу отруйних і наркотичних лікувальних засобів та його заступник, провізор, фармацевт, фармацевт молодший, укладальник-пакувальник, зайняті фасуванням, дробленням, відважуванням та відмірюванням отруйних та наркотичних засобів;    
  • провізор, фармацевт, фармацевт молодший, укладальник-пакувальник, мийник посуду й ампул;     
  • фармацевт, провізор та укладальник-пакувальник, зайняті безпосередньо приготуванням, фасуванням та контролем за медикаментами.

Працівники контрольно-аналітичних лабораторій:

  • завідувач контрольно-аналітичної лабораторії та його заступник, які безпосередньо виконують роботи з аналізу;
  • мийник посуду та ампул;
  • провізор, лаборант;  
  • фармацевт, фармацевт молодший, укладальник-пакувальник.

Незамінні таки існують

Чи можуть працівнику взагалі відмовити у наданні відпустки?

Так, згідно з ч. 2 ст.12 Закону у цей період роботодавець може відмовити у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). Але це стосується лише працівників, залучених до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Згідно з чинним Законом України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 5.10.2017 р.№ 2163-VIII (далі — Закон 2163) до об’єктів критичної інфраструктури можуть бути віднесені підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема у сфері охорони здоров’я (п.2 ч.1 ст. 6 вказаного Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури» від 9.10. 2020 р. № 1109, прийнятою відповідно до Закону 2163, були затверджені Порядок віднесення об’єктів до об’єктів критичної інфраструктури; Перелік секторів (підсекторів), основних послуг критичної інфраструктури держави та Методика категоризації.

Аптеки також можуть бути віднесені до обʼєктів критичної інфраструктури.

Однак з 15.06.2022 р. вводиться в дію Закон України «Про об’єкти критичної інфраструктури» від 16.11.2021р. № 1882-ІХ (далі — Закон 1882).

І саме за цим Законом та прийнятими відповідно до нього новими рішеннями уряду має відбуватися віднесення конкретних об’єктів до об’єктів критичної інфраструктури та формування відповідного Реєстру.

Втім, Законом 1882 «Охорона здоров’я» так само віднесена до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України.

Перш ніж зарахувати конкретну аптеку до об’єктів критичної інфраструктури, потрібно вирішити певні процедурні питання.

Без зарплати й без відпустки?

Чи зберігається право на щорічну відпустку, якщо працівник тривалий час перебуває у відпустці без збереження заробітної плати?

– Це актуальне питання, оскільки під час воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати без врахування норм ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки, тобто тривалістю понад 15 календарних днів (ч. 3 ст. 12 Закону 2136).

Однак термін перебування у такій відпустці не враховуватиметься до стажу роботи, який дає право на додаткові щорічні відпустки за особливий характер праці, наприклад ті, які передбачено згаданим Списком (ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки).

Оскільки щорічна відпустка надається працівникам за робочий рік, який рахується з дати укладення трудового договору, тривалість відпустки без збереження заробітної плати пропорційно може вплинути лише на тривалість щорічних додаткових відпусток, і аж ніяк не основної.

Також варто враховувати, що у разі перебування у тривалій відпустці без збереження заробітної плати відповідний період не буде зараховано працівнику до страхового стажу для нарахування пенсії.

Щоб пенсійний страховий стаж був зарахований місяць за місяць, потрібно отримати не менше мінімального розміру заробітної плати за місяць, з якої роботодавець має сплатити мінімальний страховий внесок.

Зберігається не тільки місце роботи

Як вийти у відпустку мобілізованим?

– За працівниками, призваними на:

  • строкову військову службу,
  • військову службу за призовом осіб офіцерського складу,
  • військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період,
  • військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період,
  • прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби

під час дії особливого періоду аж до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності, а також у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Це передбачено в ч. 3 ст.119 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП).

Відтак це дає право зараховувати їм вказаний період до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку (для переважної більшості працівників це 24 календарних дні). До додаткових щорічних відпусток зазначений період не зараховується.

Таким чином, повернувшись до роботи особи, які були мобілізовані, можуть скористатися правом на щорічну відпустку, або отримати компенсацію за неї у разі звільнення.

Врятує колективний договір

Чи змінився механізм компенсації за невикористані щорічні відпустки?

Порядок компенсації за невикористані дні відпусток не змінився та передбачений статтею 24 Закону про відпустки. Як і раніше, компенсувати можна невикористані дні:

  • щорічних відпусток;
  • додаткової соціальної відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 Закону про відпустки).

Також варто звернути увагу на те, що права на відпустки зазвичай дублюються у колективних договорах, положення яких можуть не обмежувати ці права працівників, на відміну від Закону 2136. Тож, якщо дію відповідних положень колективного договору не зупинено на період воєнного стану (що допускається ст. 11 Закону 2136), вони мають домінувати над встановленими законодавством обмеженнями та є обовʼязковими до застосування.

Схожі матеріали