Мобілізація, евакуація, окупація – як оформити трудові відносини, щоб не втрати роботу 

На практиці виникають різні ситуації, коли працівники аптек вимушені призупиняти свою трудову діяльність в аптечному підприємстві. Як діяти в найпоширеніших випадках? Відповідає Сергій МАЛОВИЧКО, заступник голови з правової роботи Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоровʼя України, адвокат.

Які трудові гарантії передбачені для мобілізованих фармпрацівників?– Які трудові гарантії передбачені для мобілізованих фармпрацівників?

– Якщо фармпрацівники були мобілізовані згідно з Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, на них  розповсюджуються гарантії, передбачені ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Зокрема, за працівниками, призваними (у тому числі й на військову службу) за призовом під час мобілізації або прийнятими на військову службу за контрактом (у тому числі через укладення нового контракту на проходження військової служби), впродовж особливого періоду — до його завершення або до дня фактичного звільнення працівника:

1. Зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на аптечному підприємстві незалежно від його підпорядкування та форми власності й ФОП, де вони працювали на час призову.
2. Виплачується грошове забезпечення з коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зазначені гарантії зберігаються й за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на період до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від терміну лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими (частина 4 статті 119 КЗпП).

Служба в територіальній обороні — чи збережеться робоче місце?

– Деякі працівники аптек були зараховані до складу добровольчих формувань територіальних громад відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про основи національного спротиву».

Служба в територіальній обороні може передбачати не постійне, а періодичне залучення працівника до виконання своїх обов’язків. У таких випадках роботодавцю не потрібно в обов’язковому порядку видавати наказ про звільнення працівника від виконання роботи за трудовим договором. В кожному конкретному випадку слід виходити із рівня залучення працівника до участі в територіальній обороні, кількості робочого часу, який він витрачає на це та ефективність і можливість виконання його обов’язків за трудовим договором.

Документами, що підтверджують участь в територіальній обороні є контракт добровольця територіальної оборони (пункт 2.1 Інформації щодо сфери трудових відносин в умовах воєнного стану; оприлюднена Міністерством економіки України 05.03.2022 р.)

Чи вважається прогулом відсутність на роботі через виїзд з місць бойових дій

Якщо працівник залишив роботу внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, його неявку у Табелі обліку використання робочого часу доцільно відмічати або «І» – інші причини неявки, або «НЗ» — неявка з нез’ясованих причин.

Адже   це повʼязано з поважними причинами: необхідністю збереження життя та здоров’я як свого, так і своїх рідних та близьких. Якщо роботодавець не оголошував простою у порядку, передбаченому ст. 113 КЗпП, у такому випадку за працівниками мають зберігатися робоче місце та посада.

Чи можна працювати дистанційно

– Якщо деяких працівників аптек можна перевести на дистанційну роботу (передбачена ст. 60-2 КЗпП), — це доцільно зробити. Якщо ж особливості роботи не дають можливостей виконувати її дистанційно — роботодавець, згідно з відповідною заявою працівника, може видати наказ про надання останньому відпустки (щорічної, соціальної або без збереження заробітної плати).

Якщо працювати нікому – можлива заміна

– Якщо у роботодавця на час відсутності основного працівника є потреба та можливість залучити іншого, — у нього є таке право. Зробити це доцільно шляхом укладання з новим працівником строкового трудового договору, термін дії якого обумовити, наприклад, до виходу на роботу основного працівника, зазначивши його імʼя та прізвище.

Також, Наказом МОЗ України »Про залучення здобувачів вищої, фахової передвищої освіти, деяких інших категорій осіб до роботи у фармацевтичних (аптечних) закладах, інших закладах охорони здоров’я на період дії воєнного стану» № 429 від 08.03.2022 р. (далі Наказ МОЗ) встановлено, що на період дії воєнного стану в Україні можуть залучатися до роботи:

1) на посадах асистентів фармацевтів у фармацевтичних (аптечних) закладах:

• випускники закладів вищої освіти за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» галузі знань 22 «Охорона здоров’я», які у 2022 році та попередніх роках не були зараховані на навчання до інтернатури;
• здобувачі вищої освіти 4-5 років (5-6 років за заочною формою) навчання за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» галузі знань 22 «Охорона здоров’я»;

2) на посадах помічників фармацевтів у фармацевтичних (аптечних) закладах — здобувачі вищої, фахової передвищої освіти за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров’я»;

3) на відповідних посадах фахівців у закладах охорони здоров’я випускники закладів вищої освіти за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров’я», які у 2022 та попередніх роках не були зараховані на навчання до інтернатури.

Відповідно до п. 2 Наказу МОЗ, до роботи на посадах фармацевтів у фармацевтичних (аптечних) закладах за потреби можуть залучатися науково-педагогічні, наукові та навчально-допоміжні працівники, які працюють у закладах вищої освіти, наукових установах за основним місцем роботи та мають діючий сертифікат провізора-спеціаліста або посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії за відповідною фармацевтичною спеціальністю.

На вказаних осіб також мають поширюватися і гарантії, передбачені ст. 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Коли і як оформити простій

– Якщо аптечне підприємство не може функціонувати або якщо неможлива робота частини його структурних підрозділів, наказом потрібно оформити простій.

Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — це зупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені (за їх згодою, з урахуванням спеціальності та кваліфікації):

• на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації — на весь час простою;
• або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості — на термін до одного місяця.

На період простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника не з його вини, або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, за ним зберігається середній заробіток.

Згідно з п. 4 згаданої Інформації Мінекономіки, у разі виникнення простою не з вини працівника роботодавцю доцільно оформити:

• акт простою, в якому зафіксувати обставини, внаслідок яких він виник, дату його виникнення тощо;
• наказ роботодавця, який міститиме перелік структурних підрозділів, на які поширюється простій (у випадку, якщо він не поширюватиметься на все підприємство), а також дату початку та, за можливості, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане його завершення.

Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, роботодавець у наказі має обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.

Звільнитися можна негайно 

– У п. 9 Інформації Мінекономіки розʼяснюється що робити, якщо працівник втратив зв’язок з роботодавцем, який в результаті воєнних дій не може організувати йому роботу (у разі знищення, руйнування приміщення юридичної особи, загибелі чи зникнення ФОП). У таких випадках, коли роботодавець відповідно до вимог ст. 21 КЗпП не має можливості забезпечити працівника необхідними умовами праці, останній не зобов’язаний виконувати свої трудові обов’язки.

Оскільки ведення бойових дій у відповідній місцевості є поважною причиною скорочення двотижневого терміну попередження працівником про свій намір звільнитися.

У разі відсутності будь-яких контактів з роботодавцем, в тому числі й у випадку  смерті роботодавця — ФОП  або з інших причин, що унеможливлюють розірвання трудового договору, — факт припинення трудових відносин можна буде встановити в порядку окремого провадження, за правилами Цивільного процесуального кодексу України.